UARU
UARU

lifecell по-французьки. Частина 2

lifecell по-французьки. Частина 1

На думку колишнього СЕО «Київстар» Петра Чернишова, якого цитує Forbes, виглядає так, наче «продавець хоче вийти з ринку на будь-яких умовах». Оператор вперше вийшов на річний прибуток у 2,59 млрд грн у 2020-му – після 16 років роботи на ринку. Але вражаючі уяву мільярди гривень становлять всього лише 96 млн доларів. Для порівняння за весь цей час материнська компанія проінвестувала в lifecell $3,6 млрд.

- Реклама -

При цьому сама Turkcell останні роки має хронічні проблеми: «У 2018-ому компанія закінчила рік із $4,34 млрд, що на 10% менше ніж роком раніше. Найбільш драматичне падіння було у 2022-му – виторг упав на 16% і становив $3,13 млрд. Частково проблеми компанії обумовлені ситуацією в турецькій економіці — за 2022 рік курс ліри до долара впав на 30%, роком раніше — на 44%».

Цікаво глянути на оцінки ціни, яку узгодили сторони, що їх дали українські інвестаналітики на початку січня, до розкриття цієї інформації в другій заявці. Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважав номінальну оцінку активів, а саме $333,4 млн для lifecell, 47,2 млн грн для ТОВ «Глобал Білгі» і 1,96 млрд грн для ТОВ «Укртауер», нереалістичною. На його думку, ринкова вартість активів з дисконтом на воєнні ризики роботи в Україні могла сягнути лише $140-160 млн. «Однак така оцінка можлива за умови, що продавець та покупець вирішать політичні ризики lifecell пов’язані з арештом корпоративних прав», — додав Паращій.

Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому

Відсутність відповідей на прості й очевидні запитання змусила зайнятися французько-турецькою угодною ще одне видання, Mind.ua. В публікації «Один зі сценаріїв купівлі lifecell – перепродаж Orange або Deutsche Telekom. Навіщо ще французам український оператор» зроблено ще одну спробу знайти відповіді на ці запитання. Порівняно зі статтею Forbes в цій публікації відображено кілька нових цікавих моментів.

По-перше, за словами пресслужби lifecell «Turkcell ніколи не шукав покупця для свого українського активу. “Він сам звернувся та переконав нашу материнську компанію у цій угоді”». Це вельми цікаве твердження. По-друге, турки вказують на «непередбачуваний фактор війни» як один з чинників, який вплинув на їхнє рішення. Нарешті, втретє, в публікації згадується емоційна репліка СЕО lifecell Ісмета Язиджи, якою він супроводив першу звістку про угоду: «Мова про компанію, яка не знайшла б нікого, хто б її поглинув за $1 п’ять років тому. Мова про компанію, яка раніше ніколи не отримувала навіть $1 прибутку».

Тобто французи виглядають як чи то авантюристи, які лізуть туди, звідки за першої нагоди намагаються прибратися навіть турки, чи то як відчайдушні, на грані адекватності ентузіасти української перемоги з подальшою епічною розбудовою, під час якої будь-який бізнес зростатиме як на дріжджах.

Окрім цього, в публікації згадуються деякі факти з минулого ТОВ «Лайфселл», які теоретично могли б допомогти читачеві зрозуміти контекст того, що відбувається. Наприклад, у 2015 році ахметівський СКМ вийшов зі спільного бізнесу, отримавши за 45% акцій компанії $100 млн. На жаль, цей факт чи то не пригорнув уваги авторки, чи то не надихнув процитованих коментаторів. А дарма.

lifecell по-французьки. Частина 3

- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Роман Хіміч
Роман Хіміч
Відомий як консультант телекомунікаційних компаній, експерт ринку телекомунікацій, ініціатор та учасник різних громадських ініціатив. Автор безлічі публікацій та доповідей.
- Реклама -

Читайте також

Теорія «Мертвого Інтернету»: темна сторона автоматизації штучним інтелектом

У своїй новій статті технологічний філософ і ІТ-підприємець Антон Войченко розглядає теорію «Мертвого Інтернету», яка змушує замислитись і щодня набуває все більшої реальності.

Чи можливо створити «свідомий» штучний інтелект?

У своїй новій статті технологічний філософ та IT-підприємець Антон Войченко розглядає можливість створення «свідомого» ШІ через призму квантової теорії свідомості Роджера Пенроуза. На прикладі проєкту Nirvanic автор досліджує, як квантові технології можуть змінити наше розуміння штучного інтелекту.

Як людство може вижити після появи загального штучного інтелекту?

У своїй новій статті технологічний філософ та IT-підприємець Антон Войченко досліджує, як провідні експерти оцінюють наші шанси на виживання після появи загального штучного інтелекту (AGI), які заходи безпеки потрібні вже сьогодні та чому глобальна співпраця важливіша за технологічні прориви.

Оподаткування в епоху автоматизації: чому роботи дешевші за людей і що це означає для економіки

Антон Войченко, IT-підприємець та технологічний філософ, аналізує виклики автоматизації для податкових систем та пропонує погляд на майбутнє економіки в еру роботизації.

Від корупції до технократії: як штучний загальний інтелект змінить підхід до управління економікою та сталого розвитку суспільства

Як штучний загальний інтелект може трансформувати державне управління, поєднуючи економічний розвиток та екологічну стійкість для кращого майбутнього.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: