Шлях до європейської інтеграції тернистий та нелегкий, особливо в умовах війни в Україні. Проте, як показує практика, в країні відбуваються значні зміни в законодавстві, що в майбутньому повинно максимально гармоніювати з європейським аналогом. Ось, вкотре, черга дійшла і до інтелектуальної власності. Не буде новиною, що в Україні до цього явища в практичному сенсі почали серйозно ставитися не так давно. Менше з тим, зрушення є і про одне з них хочу з вами поговорити.
В рамках розширення сфери захисту прав інтелектуальної власності в інтернеті в Україні буде створений спеціальний реєстр вебсайтів, які викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Міністерство економіки України 1 лютого 2024 року затвердило відповідний наказ, який набрав чинності 21 березня. Відповідно до наказу Мінекономіки, Україна доєдналася до World Intellectual Property Organization (WIPO) через онлайнову платформу WIPO ALERT. Це захищений міжнародний сервіс, в якому міститься вся інформація про вебсайти та мобільні додатки, що певним чином порушують норми авторського права. Україна стала 15-м членом WIPO ALERT.
Таким чином, тепер всі суб’єкти авторського права, а також суміжних прав в Україні отримали можливість подавати офіційне звернення до Мінекономіки щодо включення вебсайтів, які можуть порушувати їх права інтелектуальної власності, до національного реєстру таких порушників. Які переваги, недоліки, наслідки та каміння спотикання чекатимуть на нас – нумо розбиратися.
Захист прав інтелектуальної власності – важливий аспект цивілізованого світу. Ясна річ, що на інтернет-просторах контент повинен бути унікальним та захищеним. Це створює порядок, і Україна стала однією з перших держав, яка підтримує його за допомогою новітнього механізму WIPO. На шляху до створення захищеного цифрового простору в Україні це значний крок вперед і варто передбачити, що надалі це сприятиме розвитку вітчизняної економіки.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Проте в Україні до прав інтелектуальної власності в основному продовжують ставитися безвідповідально. Навіть бувши автором такого простого твору, як зображення, не завжди вдається довести це, адже у нас досі відсутня повноцінна культура визнання авторства.
В еру максимального поширення цифрових технологій обмін контентом здійснюється простим натисканням кнопки. Практично кожен охочий має доступ до неосяжної кількості цифрового контенту: книги, фільми, музика, фото, малюнки та інші результати інтелектуальної роботи. Саме такий легкий доступ до контенту з одного боку створює невимушений підхід до обміну ним, а з іншого – нівелює явище авторського права на контент чи його складові.
Зрозуміло, що продукт інтелектуальної творчості захищається авторським правом з моменту його створення. Проте це не означає, що інші особи не зможуть фактично безперешкодно використовувати такий продукт творчості, і автору далеко не завжди вдасться прослідкувати та довести права на свій твір.
В цьому контексті з наказу Мінекономіки не до кінця зрозуміло, як захистити свої авторські права, якщо вони порушуються в соціальних мережах, адже очевидним є те, що додавати до реєстру порушників не будуть таких гравців ринку як Facebook чи TikTok. Водночас такі механізми на сьогодні не є технічно можливими – тут вже слід самому автору подумати над захистом своїх прав шляхом проведення державної реєстрації там, де це можливо, зокрема, на тексти, відео чи зображення та вказати на своїй сторінці знак «©». Це свідчитиме про авторські права на весь контент. Наступним кроком може бути активна реакція правовласника на неправомірність використання належних йому творів, зокрема шляхом направлення порушникам відповідних вимог.
Якщо ж ваша торговельна марка не зареєстрована і хтось використав її назву у створенні доменного імені свого сайту, довести свою правоту буде непросто. До прикладу, на ринку Китаю подібні історії вже набули серйозних обертів. Реакція адміністраторів доменних зон на відповідні вимоги правовласника є майже завжди однозначною: надайте рішення уповноваженого на те органу про порушення ваших прав інтелектуальної власності й лише після цього ми заблокуємо домен-правопорушник.
Враховуючи зазначені недоліки саме правозахисної системи, безумовно, погодивши на законодавчому рівні механізм WIPO ALERT, Україна зробила великий крок в бік майбутнього захисту інтелектуальних прав в інтернеті. Проте попереду ще багато роботи зі створення ефективних механізмів внесення сайтів-порушників до відповідного реєстру і найголовніше – санкційної складової щодо таких вебсайтів. Інакше, виходячи з сьогоденної ситуації, можна відразу включати до такого реєстру приблизно 90% всього українського інтернет-простору без будь-якої очевидної користі для осіб, права яких постраждали від таких вебсайтів.
Крім того, особливо важливо пропагувати культуру реєстрації авторства, адже відсутність такої реєстрації створює масу практичних складнощів в захисті інтелектуальних прав на окремий твір, навіть якщо авторство на нього виникає автоматично.
Водночас я все одно впевнений, що ми на вірному шляху, і створення зазначеного спеціального реєстру вебсайтів є значним і вдалим кроком на ньому.
