facebook

Новий порядок формування переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються: Що нового? Які вимоги? Як бути тим, хто включений в «старий» перелік?

9 ЛЮТОГО, 2022

1 лютого набув чинності Порядок формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються (далі — Порядок), затверджений рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (далі — Нацрада) від 18 листопада 2021 р. № 1727. Основна ціль прийнятого Порядку – деталізувати процедуру включення до переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються (далі — Перелік), встановивши більш чіткий порядок дій, терміни та критерії.

До прийняття Порядку, процедура включення іноземних каналів, дозволених до ретрансляції на території України була досить проста і не формалізована. Необхідно було подати заяву в довільній формі із можливістю використовувати зразок на сайті Нацради, а також мінімальний перелік документів, що розміщений на тому ж сайті. До переліку документів у кілька загальних коротких абзаців було також включено порядок їхнього розгляду Нацрадою. До прийняття Порядку Нацрада робила спроби затвердити подібний порядок, однак з різних причин це так і не відбулося. Деякою мірою затримку із затвердженням порядку пов’язували із очікуванням нового закону про медіа. Наразі ж затвердження Порядку можливо розглядати, як ознаку того, що новий закон про медіа навряд чи буде прийнято у найближчій перспективі (до кінця 2022 року) і що Нацрада вирішила рухатись у напрямі покращення регулювання ретрансляції програм іноземних телерадіоорганізацій, не очікуючи на повне перезавантаження медійного законодавства.

Не претендуючи на повну об’єктивність, у цьому оглядовому матеріалі ділимось першим враженням від прийнятого Порядку, а також думками щодо того, як буде розвиватися практика його застосування.

Заява та до заяви

Порядком визначено форму заяви, яку правовласник (виробник) програми або його представник мають заповнити і подати до Нацради. Порівнюючи з попередніми практиками Нацради щодо заяви, нова форма документа є більш детальною і покликана забезпечити більше інформації для Нацради для визначення походження каналу. Зокрема, в заяві потрібно надати інформацію щодо:

  • адреси головного офісу телерадіоорганізації (п. 6 заяви);
  • адреси, за якою будуть прийматися редакційні рішення стосовно програмного наповнення (п. 8 заяви);
  • країни, в яких телерадіоорганізація має свої представництва (адреси та вебсайти) (п. 10 заяви);
  • інформація про наявність/відсутність ліцензії на мовлення, виданої Російською Федерацією правовласнику програми чи пов’язаним особам (п. 13 заяви).

Судячи з підстав для залишення заяви без розгляду згідно п. 15 Порядку, основний фокус такого попереднього «аудиту» Нацради – це насамперед контроль «російського сліду» у телерадіоорганізаціях, програми яких пропонуються до ретрансляції. Так, Нацрада залишить заяву без розгляду, якщо буде встановлено, що:

  • заявник є резидентом країни, яка визнана державою-агресором (державою-окупантом) (наразі державою-агресором в Україні визнано лише Російську Федерацію);
  • заявник є особою, щодо якої застосовано санкції, відповідно до Закону України «Про санкції» (наразі санкції стосуються переважно суб’єктів, що мають те чи інше відношення до Російської Федерації);
  • до фізичних та/або юридичних осіб, які є власниками, учасниками, акціонерами або творчими працівниками іноземної телерадіоорганізації, застосовано санкції, відповідно до Закону України «Про санкції»;
  • правовласники (виробники) телепрограм підпадають під юрисдикцію Російської Федерації.

Загалом, положення Порядку відповідають тим ідеям та пропозиціями, які представники Нацради висловлювали і раніше, адже в український ефір найчастіше потрапляють саме російськомовні канали. Поточний стан взаємовідносин між Україною та Російською Федерацією на фоні таких нових глобальних викликів, як гібридна війна (типовим компонентом якої є пропаганда та інформаційна війна), також вимагає більш прискіпливої перевірки розширеної кількості факторів.

Досить позитивно сприймається п. 18 заяви, в якому потрібно зазначити інформацію про наявність/відсутність реклами, що планується ретранслювати на територію України із наданням підтвердження сплати юридичній особі України. Очікуємо, що це має допомогти більш ефективно застосовувати положення ч. 9 ст. 13 Закону України «Про рекламу» щодо трансляції (ретрансляції) реклами.

Щодо додатків до заяви, то до неї потрібно додати лише один обов’язковий документ – копію дозвільного документа країни походження програми (ліцензія, свідоцтво про реєстрацію тощо). Копію такого документу потрібно перекласти українською мовою та засвідчити нотаріально.

У разі надання не повної інформації у заяві та/або надання неповного пакета документів до заяви, Нацрада залишає заяву без розгляду (п. 15 Порядку). Про залишення заяви без розгляду Нацрада повідомляє заявника у письмовій формі із зазначенням підстав.

Чи можуть вимагатися Нацрадою додаткові документи?

Нацрада також має право звернутися до іноземної телерадіоорганізації або її представника за додатковою інформацією (п. 8 Порядку). Основною і єдиною метою такого звернення вказано необхідність встановлення відповідності змісту програм іноземної телерадіоорганізації вимогам законодавства. Як підстава для звернення Нацради за додатковою інформацією у п. 8 Порядку наводиться низка (і виключний перелік) положень Європейської конвенції про транскордонне телебачення (далі — Конвенція). Водночас, за результатами ознайомлення із зазначеними у п. 8 Порядку положеннями Конвенції, можливо стверджувати, що додатковий запит може стосуватися не тільки змісту програм іноземної телерадіоорганізації, як такого, але і, наприклад, місцезнаходження й статусу телемовника, прізвища законного представника, структури капіталу, характеру, мети й порядку фінансування програмної послуги, яку телемовник надає чи має намір надавати. Очевидно, що такого роду інформація є більш необхідною не стільки для змісту програм іноземної телерадіоорганізації, скільки для зазначеного «аудиту» Нацради, зокрема, для перевірки наявності «російського сліду».

Звертає на себе увагу те, що згідно п. 8 Порядку Нацрада має звертатися із запитом щодо додаткової інформації саме до іноземної телерадіоорганізації або її уповноваженого представника. Разом із тим, ті положення Конвенції, на які йде посилання у п. 8 Порядку (особливо, якщо брати до уваги офіційний текст Конвенції англійською мовою) більше вказують на необхідність звернення до компетентного органу іншої країни (регулятора в іншій країні), яка є стороною Конвенції, а не до телерадіоорганізації або її представника. Звернення саме до компетентного органу іншої країни також виглядає більш логічним у контексті положень Конвенції, оскільки це дає можливість верифікації Нацрадою поданої правовласником інформації, а також збору додаткової інформації від неупередженої сторони. Наразі буде цікаво поспостерігати, як буде розвиватися правозастосовча практика щодо цього положення Порядку.

У будь-якому випадку, відсутність відповіді на додатковий запит Нацради або неповна відповідь, імовірніше, буде вважатися наданням не повної інформації та/або наданням неповного пакета документів до заяви і, відповідно, буде підставою для залишення заяви без розгляду на підставі п. 15 Порядку.

Строки, строки, строки…

До прийняття Порядку, строки розгляду заяви та наданих документів не були чітко регламентованими. Наразі п. 12 Порядку передбачає, що заява розглядається і рішення щодо неї приймається упродовж трьох місяців з дня її надходження до Нацради.

Зазначений строк може бути продовжено у разі, якщо Нацрада звертається до іноземної телерадіоорганізації, або його уповноваженого представника за додатковою інформацією, необхідною для прийняття рішення щодо поданої заяви. У такому випадку строки розгляду заяви подовжуються на строк отримання такої відповіді, але не більше ніж на шість місяців (п. 8 Порядку). Порядок не встановлює необхідності прийняття Нацрадою окремого рішення щодо продовження строку, водночас, прийняття окремого рішення виглядає доцільним для належної взаємодії із заявником чи його представником.

Нацрада вносить телепрограми до Переліку, ухвалюючи відповідне рішення на підставі наданих документів, а також результатів офіційного моніторингу телепрограми або її запису. Для проведення моніторингу заявник має забезпечити доступ до телепрограми або її запису обсягом не менше ніж 24 години (п. 10 Порядку). Неможливість проведення моніторингу програми іноземної телерадіоорганізації є окремою підставою для залишення заяви без розгляду (п. 15 Порядку).

Строки для оновлення інформації для тих, хто вже включені до Переліку

За загальним правилом, передбаченим у п. 16 Порядку, іноземні телерадіоорганізації, включені до Переліку, підтверджують свої наміри про ретрансляцію до 31 березня кожного третього календарного року після включення їх до Переліку, підтверджуючи або поновлюючи всю інформацію та документи, на основі яких приймалося рішення про включення до Переліку.

Порядок не визначає будь-якої інформації, зміни щодо якої потрібно повідомляти Нацраді до зазначеного вище терміну (наприклад, у разі зміни логотипу або місцезнаходження телерадіоорганізації). Водночас, з огляду на тривалий загальний строк для періодичного оновлення інформації, не виключаємо, що практика може піти таким чином, що інформація буде оновлюватись іноземними телерадіоорганізаціями частіше, зокрема, для забезпечення виконання тих чи інших вимог законодавства про телебачення та радіомовлення.

Спеціальна вимога щодо поновлення інформації встановлена для тих іноземних телерадіоорганізацій, програми яких станом на 1 лютого 2022 року (на дату набуття чинності Порядком) вже включені до Переліку. Такі телерадіоорганізації протягом шести місяців з дня набрання чинності Порядком, зобов’язані оновити інформацію та документи, на основі яких приймалося рішення про включення до Переліку. Іншими словами, інформація та документи, на основі яких приймалося рішення мають бути оновлені до 1 серпня 2022 року. З Порядку не зрозуміло, чи встановлений шестимісячний строк є строком, протягом якого мають бути подані документи щодо оновлення інформації та документів, чи телерадіоорганізації мають планувати подати документи на кілька місяців раніше з тим, щоби до 1 серпня 2022 року Нацрада встигла розглянути документи та прийняти рішення щодо оновлення. Очікуємо, що вже найближчим часом щодо цього аспекту буде випрацювана позиція Нацради.

Загалом, Порядком чітко не встановлено, яким чином (за якою процедурою) має відбуватися підтвердження та/або поновлення інформації та документів. Очікуємо, що оновлення інформації та документів, особливо щодо тих іноземних телерадіоорганізацій, програми яких станом на 1 лютого 2022 року вже включені до Переліку, буде здійснюватися шляхом заповнення і подачі заяви за формою згідно з Порядком.

Також очікується, що за результатами оновлення інформації Нацрада буде виносити окреме рішення. Винесення окремого рішення має забезпечити послідовність та прозорість діяльності Нацради у взаємодії з іноземними телерадіоорганізаціями. В тому числі для цілей можливого оскарження.

Варто зазначити, що неподання документів для поновлення інформації, на основі якої приймалося рішення про включення до Переліку, є підставою для виключення з Переліку (п. 16 Порядку).

Замість титрів

Безумовним позитивом Порядку є те, що наразі він вже забезпечує більш чітке регулювання ретрансляції програм іноземних телерадіоорганізацій на території України. Водночас, щодо ряду положень Порядку важливим виглядає або їхнє уточнення/розширення через внесення змін до Порядку або, за результатами напрацювання Нацрадою правозастосовчої практики, подальше узагальнення і поширення такої практики серед зацікавлених осіб (наприклад, у вигляді рекомендацій).

Олег Климчук
Радник Sayenko Kharenko. Маю багатий практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, в центрі уваги – проєкти щодо аутсорсингу послуг у галузі інформаційних технологій, медіа та комунікацій (TMC). Консультую клієнтів Sayenko Kharenko зі всього спектру юридичних питань, пов’язаних із рекламою і маркетингом, конфіденційністю даних та іншими суміжними питаннями. Крім того, маю значний досвід роботи з питаннями, пов’язаними з індустрією розваг, включно з авторським правом, товарними знаками та законодавством щодо роботи ЗМІ.

Цікаві тексти

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: