Роман Поляченко – медіадиректор українського баскетбольного клубу «Запоріжжя». Також він керує процесом проведення трансляцій під час матчів. Редакція Mediasat.INFO поговорила з Романом про те, як провести стрім масштабної події в YouTube і на спеціалізованому спортивному каналі: яка для цього потрібна техніка, фахівці і зв’язок.
– Романе, у вас технічна освіта?
Я – математик. Але це не прикладна математика, а кібернетичний напрямок. Саме там відбулося моє перше знайомство з технікою. Коли я вступав до ВНЗ, тільки на цьому факультеті був комп’ютер – він тоді займав цілий поверх. Уже в подальшому з’явилися перші персональні комп’ютери. Саме це вплинуло на можливість знайти хорошу роботу – не так багато людей тоді володіли цією «дивовижною» технікою. Але бухгалтерія дуже нудний для мене напрямок, тому я пішов працювати в газету верстальником-дизайнером. Трохи пізніше очолив цей відділ. Саме там я зробив перший в Запоріжжі комп’ютерний колаж для першої сторінки газети (до цього фотограф їх створював у лабораторії). Плюс вже тоді захоплювався спортом, а газета була хорошою можливістю публікувати невеликі спортивні матеріали. Там же ми і почали робити перші програмки для місцевих спортивних матчів.
– А монтажу і режисурі де навчилися?
Тоді вже почали роботу місцеві запорізькі телеканали. Я прийшов на один з них в той момент, коли було багато різної специфічної роботи, і не вистачало фахівців. Завдяки цьому спробував себе у всіляких ролях. Була одна масштабна програма, де мені довелося працювати режисером, звукорежисером, монтажером, редактором і суфлером. Загалом, всілякі професії я освоїв саме в ті часи. Вночі програму знімали, а вранці я брав 25 касет із записами і по шматочку все вишукував, склеював. Бувало таке, що вдома був тільки двічі на тиждень, а на роботі купався, їв, ночував.
– Коли надійшла пропозиція очолити медійний відділ баскетбольного клубу?
У 2009 році. У нас тоді була дуже хороша команда – називалася «Ферро-ЗНТУ» (зараз БК «Запоріжжя»). Я не пропускав жодного матчу, а коли надійшла пропозиція «докласти руку» до розвитку клубу – звичайно, я погодився.
– Тоді і зайнялися спортивними трансляціями?
Так, тоді ще використовували декодер аналогового сигналу в цифровий і транслювали з роздільною здатністю 640×360 пікселів. Інтернет теж був доволі повільним. Транслювали не в YouTube, він тоді ще не був настільки в цьому плані розвинений. В основному, ми використовували програми YouStreamTV і YaTV. Пізніше почало розвиватися програмне забезпечення для трансляцій, з’явилися спеціалізовані програми і нові стрімінгові платформи – Twitch і так далі. Але всіх наздогнав і обігнав YouTube.
– Яку програму ви використовуєте для стрімів?
Починав з Adobe Stream Media Encoder. А навчався і розбирався у всьому на тих же стрімінгових платформах. Це зараз вбив у пошуковик запит і отримав покрокове рішення для чого завгодно. Раніше з цим складніше було – справлялися шляхом спроб і помилок.
Зараз працюю в програмі vMix – вона дуже зручна і оснащена багатьма тонкощами. З її допомогою можна організувати багатоканальну або інформаційну студію, а також – повтори. Можна запускати ролики, рекламу, графіку.
Є vMix-call в програмі, що дуже зручно. Ця функція дозволяє підключати до ефіру кілька спікерів з різних міст. Власне кажучи, можна ціле «телебачення на дому» влаштувати. А раніше для цього потрібно було тільки професійне і дороге устаткування.
Є ще непогана програма OBS Studio – але вона більше для блогерів.
– А що, до речі, з обладнанням? Яку ви техніку використовуєте і скільки необхідно коштів, щоб організувати спортивну трансляцію?
Звичайно – це відеокамери, мікшер, де я канали перемикаю, комп’ютер з платою відеозахоплення Blackmagic DeckLink 8K Pro (вартість близько 20 тисяч гривень), комп’ютери для титрів і повторів. Є ще декодери, які розводять звукові чи відеосигнали, одна така «коробочка» – близько 300-500 доларів. Використовується дуже багато кабелів – один метр коштує 3 долари. Але якщо спортивна зала велика і, припустимо, потрібно метрів 100 кабелю, то сума стає відчутнішою.
У 2010-2012 році все в дуже круглу суму обходилося. А зараз багатокамерну трансляцію можна навіть з телефонів організувати.
Сьогодні вартість трансляції однієї двогодинної гри коливається від 8 до 30 тисяч гривень, в залежності від кількості задіяної техніки та фахівців.
– Хто з вами, до речі, працює? Один режисер все не потягне…
Не потягне. Це відеоператори, інженер, два асистенти – на титри і повтори, звичайно, спортивний коментатор. Але режисер зобов’язаний в усьому розбиратися – у випадку будь-яких форс-мажорів, я повинен вміти швидко закрити будь-яку позицію. Тут знову, як і на телеканалі, доводиться розвивати багатофункціональність.
У багатьох на підключенні техніки працює ціла команда – у нас дві людини, тому перед матчем 2-3 години необхідно на те, щоб всю апаратуру підготувати до роботи.
– Що стосується форс-мажорів, робота в прямому ефірі – справа серйозна. Це в запису можна щось підрізати, щось прибрати – які траплялися «ляпи» під час трансляцій?
Зараз, з розвитком інтернет-з’єднання, практично ніяких. А раніше – його відсутність і була основною проблемою. Були зали, де взагалі не було зв’язку, тоді ми зверталися до місцевих провайдерів і проводили інтернет. На той момент це коштувало близько двох тисяч гривень на місяць. Зараз трансляцію провести можна і з використанням 4G-зв’язку.
Взагалі на кожній трансляції можуть виникнути складнощі, але їх глядач не помічає. Наприклад, відключилася одна камера. Поки відновлюємо її, то показуємо картинку інших камер. Заглючать титри – просто відключаємо і перезавантажуємо. Головне – все робити швидко.
– Ви дуже любите спорт, а баскетбол тим більше – скільки років все-таки в цій галузі пропрацювали. Всі фанати дуже емоційні – було таке, що не стримувалися під час трансляцій?
О, це постійно! Просто біля мене мікрофона немає. Операторам складніше, особливо тому, що біля коментатора знаходиться. Один з наших фахівців – колишній баскетболіст, і ми з ним обговорюємо матчі постійно.
Минулого тижня була невелика трансляція передсезонного турніру на одну камеру – і коли матч закінчився, мікрофони вчасно не відключили, а обурення оператора пішли в ефір. Тоді нам писали – навіщо так жорстко?
– У яких трансляціях, крім баскетболу, брали участь? І чи повинен взагалі режисер розбиратися в тому виді спорту, з яким працює?
Саме в спортивних трансляціях – зобов’язаний. Крупний план, повтор, на загальному плані показати цілісну атаку, довести до кінця кадр. Працював на гандболі, футзалі, волейболі. Були навіть настільний теніс і різні бойові види спорту. Складно з джиу-джитсу – мені іноді незрозуміло, який повтор потрібно дати в ефір, якщо вони весь час на підлозі лежать?(Сміється.)
– Під час чемпіонату з баскетболу найчастіше матчі транслюються на українських спортивних каналах. У чому особливість стрімінга саме на телебаченні, чи є відмінність від трансляції на YouTube?
По суті, різниці немає. Тут питання в комунікації. Я з телеканалом повинен бути завжди на зв’язку – щоб знати, коли ми вийшли в ефір, коли вони запускають рекламні паузи. Зараз така система, що вони пишуть в месенджер або дзвонять, повідомляючи – ефір через 30 секунд. Коли ти знаходишся на матчі, коли навколо шум, а у тебе крім спілкування з представником телеканалу ще десяток завдань – це ускладнює процес роботи. Тому зазвичай під час матчу я сиджу з телефоном в руці, в одному навушнику, намагаюся щось говорити операторам, паралельно перемикати камери і в цей час ще намагаюся зрозуміти, що від мене хоче телеканал.
– Наскільки взагалі важлива комунікація з командою під час трансляції?
Я досі використовую мікшер, хоча від цього багато хто відмовився, – тому що він оснащений функцією зв’язку з операторами. Коли вони в ефірі, вони бачать це по червоній кнопці, яка горить на камері. Я можу їм щось підказати, а вони – щось уточнити. Сьогодні на трансляціях професійний відеомікшер багато режисерів практично не використовують – вважають, що оператори досить професійні і можуть самі розібратися, що і коли їм показати. Максимум, рації залишають на всякий пожежний випадок. Це все стосується, звичайно, клубних трансляторів або невеликих продакшенів.
У нас команда теж професійна і люди працюють на різних трансляціях для місцевих телеканалів – тому не завжди можуть швидко переключитися на показ баскетболу. З’являються нові гравці – їх теж вони можуть не знати. Я намагаюся все підказати перед грою, але якщо щось і забув, то завдяки зв’язку роблю це і під час прямого ефіру.
Знову ж таки, до кожного матчу готуюся не тільки в технічному плані. Вивчаю команди суперників, спілкуюся з нашим тренером – щоб мати можливість в потрібний момент і коментатору чимось бути корисним. Його теж слухаю уважно, щоб текст відповідав зображенню на екрані.
– Як зараз покращуєте свої знання в плані трансляцій? Можливо, спостерігаєте за іграми NBA і звідти щось берете? І як би ви хотіли, щоб трансляції виглядали в ідеалі?
Звичайно ж дивлюся NBA (чоловіча професійна баскетбольна ліга Північної Америки). Дуже подобається рівень трансляцій NFL (професійна ліга американського футболу в США). Останнім часом на трансляціях поєдинків NFL використовувалася спеціальна камера, яка дозволяє видавати в ефір крупні плани з розмитим фоном. Виглядає дуже цікаво. У нас також можна використовувати всі ці нововведення і камери на кільця ставити. Але для рівня баскетбольної Суперліги – цілком достатньо того, що використовується на даний момент.
Зараз ми переїхали в нову спортивну залу і картинка трансляцій помітно покращилася. У запорізькому палаці спорту «Юність» все зроблено за європейськими стандартами – якісне освітлення, місце для режисера з асистентами, місця для операторів, куб з моніторами в центрі залу – на них теж можна виводити відеотрансляцію або проводити якісь інтерактиви в перерві.
– У якій якості зараз йдуть трансляції?
Ми транслюємо в HD-якості. Зрозуміло, що зараз всі переходять на 4K. Але думаю, що найближчі пару років ми будемо використовувати HD-формат.
А для трансляцій в 4K надалі доведеться повністю міняти всю апаратуру – це мільйони гривень.
– Крім багатофункціональної режисерської роботи, ви під час трансляцій також виконуєте функції медіадиректора. Як ще і з цим навантаженням справляєтеся?
Роздати квитки, проконтролювати роботу фотографа, групи підтримки, фан-сектора, провести післяматчеву конференцію – тут ще дуже-дуже багато функцій, які виконуються на кожному матчі.
У нас є прес-аташе, а за сумісництвом і коментатор, частину функцій він взяв на себе. Але при цьому він також робить прев’ю і післяматчеві звіти. В ідеалі – потрібно задіяти ще з десяток людей, які будуть закривати всі ці завдання. Але вже багато років ми справляємося своїми силами.
Як справляємося – сам не знаю. Тут немає великих грошей або якихось ще привілеїв. Напевно, вся справа в любові – до своєї професії і спорту в цілому.
