UARU
UARU

Продаж оператора lifecell французькому мільярдеру – що пішло не так?

Цікавий та потужний, хоча й дещо незрозумілий сигнал надіслала нам рідна держава в особі Антимонопольного комітету України (АМКУ). Відомство повернуло французькій NJJ Capital (власник Ксав’є Ньєль) заяву на придбання мобільного оператора lifecell (ТОВ «Лайфселл») та оператора стільникових веж ТОВ «Укртауер». АМКУ отримав заяву 29 грудня минулого року, а вже за два тижні, 12 січня 2024-го, повернув її «через невідповідність документів вимогам відомства». «Матеріали, додані до заяв, не містили вичерпної інформації, яка є необхідною для їх розгляду в комітеті», – цитують відомство автори Forbes.

Не так давно, всього лише 4 січня, мова йшла про геть інші знаки: «Продаж lifecell – показова угода для економіки, вважає партнер інвестиційної компанії FinPiont Олег Ковтун. – Якщо французька компанія виходить на наш ринок – це сильний знак». Що саме цього разу пішло не так?

- Реклама -

Офіційна версія викликає небагато довіри. Наприкінці 2019 року змінив власників гравець №2. У 2015 році – те саме ТОВ «Лайфселл», тоді ще ТОВ «Астеліт». Оператори фіксованих мереж продаються та купуються ще частіше.

Отже, купля-продаж операторських компаній є тривіальною, досить поширеною ситуацією. Власне кажучи, датованого 2015-м роком епізоду мало бути достатньо, аби не очікувати якихось сюрпризів в АМКУ. Але вони сталися. Отже, потрібні нові гіпотези.

Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому

На думку негайно спадають відомі особливості нашої вічно юної демократії. Ще за часів Кучми в Україні склалася традиція, за якої будь-який рух навколо дійсно великих активів має бути узгоджений  в чергового «Тата». Від початку цим займалися прем’єр-міністри в особі Пустовойтенка та Азарова. За Ющенка ця важлива й корисна функція перейшла до різноманітних «любих друзів», зазвичай інституалізованих як Адміністрація (нині Офіс) президента.

В біографії Ксавʼє Ньєля звертає увагу відсутність в нього операторських активів в країнах на кшталт Узбекистану, Казахстану та іншого СНД, Африки, Азії та Латинської Америки:  

«…мільярдеру належать французький інтернет-провайдер та оператор мобільного звʼязку Iliad, польський Play, монакський Monaco Telecom та швейцарський Orange Switzerland, ірландський Eir. Також він володіє частками у французькій газеті LeMonde, британській телекомунікаційній компанії Vodafone, паризькій компанії комерційної нерухомості Unibail-Rodamco-Westfield, люксембурзькій телеком-компанії Millicom. Мільярдер зацікавлений у купівлі португальських підрозділів телеком-компанії Altice, повідомив Bloomberg у грудні 2023-го».

Можливо, він надто серйозно сприйняв розмови про інвестиційні можливості та верховенство права, які розквітли в Україні попри повномасштабну війну. Можливо, в нього нема достатнього досвіду інвестування в суверенні демократії на кшталт Нігерії чи України й він банально не заніс та не отримав «добро» від Офісу Президента (ОП).

Своєю чергою в ОП могли сприйняти продаж lifecell як спробу поламати елегантний сценарій відчуження чергового «активу агресора» на користь патріотичних професіоналів. Щонайменше у випадку «Київстар» вже очевидною є готовність ОП битися до кінця, ігноруючи навіть такий потужний сигнал, як поява в наглядовій раді Майка Помпео.

- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Роман Хіміч
Роман Хіміч
Відомий як консультант телекомунікаційних компаній, експерт ринку телекомунікацій, ініціатор та учасник різних громадських ініціатив. Автор безлічі публікацій та доповідей.
- Реклама -

Читайте також

Теорія «Мертвого Інтернету»: темна сторона автоматизації штучним інтелектом

У своїй новій статті технологічний філософ і ІТ-підприємець Антон Войченко розглядає теорію «Мертвого Інтернету», яка змушує замислитись і щодня набуває все більшої реальності.

Чи можливо створити «свідомий» штучний інтелект?

У своїй новій статті технологічний філософ та IT-підприємець Антон Войченко розглядає можливість створення «свідомого» ШІ через призму квантової теорії свідомості Роджера Пенроуза. На прикладі проєкту Nirvanic автор досліджує, як квантові технології можуть змінити наше розуміння штучного інтелекту.

Як людство може вижити після появи загального штучного інтелекту?

У своїй новій статті технологічний філософ та IT-підприємець Антон Войченко досліджує, як провідні експерти оцінюють наші шанси на виживання після появи загального штучного інтелекту (AGI), які заходи безпеки потрібні вже сьогодні та чому глобальна співпраця важливіша за технологічні прориви.

Оподаткування в епоху автоматизації: чому роботи дешевші за людей і що це означає для економіки

Антон Войченко, IT-підприємець та технологічний філософ, аналізує виклики автоматизації для податкових систем та пропонує погляд на майбутнє економіки в еру роботизації.

Від корупції до технократії: як штучний загальний інтелект змінить підхід до управління економікою та сталого розвитку суспільства

Як штучний загальний інтелект може трансформувати державне управління, поєднуючи економічний розвиток та екологічну стійкість для кращого майбутнього.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: