Робота операторів ніколи не була легкою, а з початком повномасштабного вторгнення кількість факторів ризику як для інфраструктури, так і для команди зросла у геометричній прогресії. Кожен день українському телекому доводиться мати справу з великою кількістю технічних, адміністративних та логістичних викликів, із якими раніше він ніколи не стикався. У цьому матеріалі Олена Луценко, виконавча директорка RETN України та Чорноморського регіону – провідного міжнародного магістрального оператора інтернет-послуг в Євразії – розповідає, як оператори справляються з відключенням світла та мультипошкодженнями мережі в результаті ракетних обстрілів.
Батареї та генератори – нові найкращі друзі українських провайдерів
Резервне живлення стало потужною страховкою для українського інтернету. Телекомунікаційні вузли оснащені батареями, і саме вони “вступають у гру” і тримають український інтернет під час відключень світла. Цей процес автоматичний, він не потребує додаткової залученості інженерних або будь-яких інших команд. Однак справжні труднощі починаються, коли світла нема більше кількох годин. Після цього батареї розряджаються, натомість замість них функціонування мережі продовжують підтримувати дизель-генератори.
Читайте також: Де мій зв’язок? Щоденна боротьба провайдерів з блекаутом
Зазвичай підключення дизельних генераторів займає до шести годин, і в цьому процесі вже напряму задіяна команда спеціалістів. Генератори треба постійно дозаправляти вручну, на що витрачається багато адміністративних та матеріальних ресурсів. Як правило, подібних телекомунікаційних вузлів в одного оператора може бути до сотні, об’їхати та заправити їх всі складно, особливо зважаючи на погодні умови та фактори, спровоковані війною. Якщо світло вимкнули пізно ввечері чи вночі, то у провайдера немає можливості потрапити на об’єкт для підключення та дозаправлення генератора через комендантську годину.
Ще одна складова нової реальності операторів – мультипошкодження
Найгірше – коли аварії трапляються на кількох трасах одночасно, або до обривів додається втрата електроенергії без прогнозів по відновленню на кількох підсилювальних вузлах в різних областях України одночасно. На такі ситуації маємо надійного партнера – компанію Атраком. Їх аварійні бригади рятують український зв‘язок за будь-якої погоди та в найсуворіших обставинах.
Варто зазначити, що в усуненні мультипошкоджень найбільшим викликом є не численність пошкоджень, а необхідність менеджменту багатьох кризових факторів одночасно. Наприклад, якщо вузол зв’язку пошкоджено ввечері, то полагодити його швидко не дозволить комендантська година. Окрім самого пошкодження швидше за все є ще й проблема з енергопостачанням через нещодавнє бомбардування. Тому вузол зв’язку необхідно не тільки відремонтувати, а й забезпечити новими батареями та генератором, одночасно борючись із головною перешкодою – часом, аби встигнути зробити все до комендантської години.
Що роблять оператори для стабілізації ситуації і які технічні рішення пропонують споживачам
Велика проблема полягає в тому, що під час блекаутів кожна повна розрядка батареї скорочує термін її експлуатації. Влітку минулого року RETN та іншим операторам в Україні довелося суттєво оновити власні мережі. Ми сконцентрувалися зокрема на ескалації європейського напрямку, аби у разі більш тривалого часу відновлення мережі після обстрілів чи відсутності світла можна було пропустити більше трафіку. Як і решта операторів, ми розширюємо місткості, постійно забезпечуючи наявність додаткових акумуляторів на вузлах, переходимо на порти більшого інтерфейсу, закуповуємо найсучасніші маршрутизатори, щоб впоратися зі зростанням трафіку та мати альтернативу при аваріях чи пошкодженнях. Інвестуємо і в нові оптичні маршрути — як-то «Луцьк – Монастирище», що запустили нещодавно.
Зараз ми всі продовжуємо інвестувати значні адміністративні та фінансові ресурси у збільшення часу автономної роботи вузлів, аби українці мали зв’язок навіть під час довгого аварійного вимкнення електроживлення. Ми закуповуємо нове обладнання за кордоном, продумуємо та втілюємо досить складні логістичні шляхи для його постачання в Україну. В особливому фокусі операторів на 2023 рік все ще залишиться оновлення вузлів батареями та збільшення часу їхньої автономної роботи.
Однак як би багато провайдери не робили для підтримання життєдіяльності мережі без світла, інтернет все ж може зникати, бо в компаній банально не вистачає ресурсу швидко об’їхати й дозаправити всі дизель-генератори. Для комерційних структур та звичайних домашніх споживачів інтернету є вихід. Наразі провайдери пропонують різні можливості підключення. Наприклад, компанії з критичною інтернет-інфраструктурою можуть під’єднатися безпосередньо через оптоволоконну мережу до опорного вузла зв’язку або ж дата-центру. Там майже завжди є стаціонарні дизельні установки, які заправляються в першу чергу.
Деякі домашні провайдери інтернету пропонують своїм споживачам технологію PON, або пасивну оптичну мережу. Її основною перевагою є організація підключення кількох десятків абонентів до мережі по одному оптоволокну. Мережа, побудована таким чином, може працювати у квартирі чи домі навіть без електроживлення на периферійних вузлах за умови, якщо світло є у серверній провайдера. Але також це працює і навпаки: якщо електроживлення у серверній відсутнє, то навіть наявність електроенергії в домі не поверне інтернет. Доведеться чекати, поки світло з’явиться у провайдера.
Українські оператори продовжують надавати свої послуги та поліпшувати мережу навіть у найсуворіших умовах комендантських годин, обстрілів та відсутності електроенергії. Адаптувавшись до труднощів, український телеком показав приклад усьому світу і кожен день робить майже неможливе, аби українці мали зв’язок попри всі перешкоди.
