UARU
UARU

Мідний телефонний кабель може забезпечувати гігабітні швидкості, – результати дослідження

Оптико-волоконні лінії прокладаються по всій території України, і на це витрачаються чималі кошти – але це необхідні витрати, адже завдяки цим лініям мешканці України отримуватимуть можливість доступу до більш швидкісного інтернету. Однак, дослідники переконані, що мідні кабелі, які вже прокладено по всій території країни, здатні забезпечити втричі більшу швидкість, ніж зараз, принаймні, при передачі сигналу на коротку відстань. І все це – за значно меншу ціну. Ця технологія покращення швидкості може допомогти полегшити перехід до оптико-волоконних ліній на загальнонаціональному рівні, а також може бути корисною для використання у країнах, де активно використовуються мідні кручені дроти.

Ерґін Дінк з Кембриджського університету та його колеги стверджують, що кручені пари мідного дроту, що десятиліттями використовувалися як телефонні лінії, а тепер перепрофільовані для потреб роздачі широкосмугового інтернету, здатні підтримувати частоту, у п’ять разів вищу, ніж використовується зараз, що дозволить значно покращити швидкості передачі даних. Дослідники виявили, що вище цієї межі дріт, по суті, починає функціонувати як антена і перетворює будь-який сигнал, який посилається через нього, на радіохвилі, які розсіюються, не досягаючи місця призначення.

- Реклама -

«Ці кабелі є насправді дуже старими, їх винайшов ще Александер Ґрем Белл, і відтоді ніхто не вивчав прискіпливо їхні теоретичні параметри», – відзначив Дінк.

Він та його колеги вважають, що, завдяки їхньому відкриттю, мешканці будинків, розташованих поблизу оптико-волоконних ліній, зможуть отримати значно швидші, ніж зараз, швидкості інтернету без необхідності витрачати чималі гроші на прокладання оптико-волоконних ліній безпосередньо до будинків.

Оптико-волоконні кабелі пропускають через себе групи фотонів, що транспортують дані, і величезну кількість цих груп можна надсилати по лінії одну за одною, не чекаючи, поки прибуде перша з них. Оптоволокно, що використовується сьогодні, зазвичай дозволяє передавати дані на швидкості 1 гігабіт на секунду, але теоретично швидкість може бути в тисячі разів вищою.

Але в мідному кабелі сигнал пересилається за допомогою електричного струму, який біжить по всій довжині кабелю, і швидкість передачі даних обмежується швидкістю зміни струму.

Існуючі мідні широкосмугові з’єднання працюють на частоті нижче 1 гігагерца, де струм змінюється мільярд разів на секунду, але дослідники з’ясували, що теоретично цю частоту можна підвищити до 5 гігагерц за допомогою невеликого та дешевого компонента під назвою приймач-передавач (балун).

Дінк не вірить, що ця новація може безпосередньо призвести до п’ятикратного збільшення обсягів передачі даних, оскільки на вищих частотах зростає рівень помилок. Потрібні подальші дослідження, які мають визначити, на який порядок є можливим прискорення, але Дінк вважає, що 3 гігабіти на секунду – цілком можливий показник. Це втричі перевищує поточний теоретичний максимум, хоча на практиці більшість людей, підключених до широкосмугового інтернету через мідний дріт, отримують швидкість, що не перевищує 80 мегабіт на секунду.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Vodafone визнано найшвидшою мобільною мережею в Україні у другому півріччі 2023 року

Переможець визначався на основі аналізу 765 993 користувацьких тестів Speedtest, проведених з використанням сучасних пристроїв усіх основних операторів країни.

П’ять телеканалів групи Discovery відновили мовлення у мережі IPnet

1 березня український інтернет-провайдер IPnet повідомив про відновлення мовлення п'яти телеканалів, які належать компанії Warner Bros. Discovery.

Український медіасервіс MEGOGO розпочав роботу у Румунії

Наразі MEGOGO в Румунії фокусується на онлайн-телебаченні з інтерактивними функціями, а також пропонує бібліотеку з понад 1000 фільмів та мультфільмів.

Укртелеком проклав майже 11 тисяч кілометрів оптики

Розширення оптичної інфраструктури відбувається шляхом прокладання нових ліній, заміни старих мідних мереж на оптоволоконні та відновлення мережі на деокупованих територіях.

Телеканал «Дім» розпочав мовлення на OTT-платформі Kartina.TV

Трансляція каналу «Дім» на одному з найбільших міжнародних OTT-сервісів стала можливою завдяки підписанню договору між МПІУ та Kartina.TV.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: