Лазерная связь / лазерний зв’язок
Фото: Aerospace America

Корпорація Sony створила дочірню структуру, яка займатиметься розробкою обладнання для лазерного зв’язку, спираючись на технології, вперше застосовані при розробці CD-програвачів та інших подібних пристроїв.

На початку червня в японському конгломераті оголосили про заснування компанії Sony Space Communications (SSC) зі штаб-квартирою у Сан-Матео, штат Каліфорнія (США), яка має допомогти різноманітним компаніям і організаціям вирішити проблему нестачі частот для космічного радіозв’язку в умовах невпинного зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті.

Компанія SSC планує розробляти, виготовляти та продавати пристрої, які дозволятимуть невеличким супутникам використовувати лазерні промені замість радіочастот для зв’язку із наземними станціями та між собою.

Підписуйтесь на Mediasat в Telegramтут найцікавіші новини зі світу технологій

Обсяги даних, які передаються на низькій навколоземній орбіті, зростає щороку, а частотний ресурс для створення каналів зв’язку не ґумовий, – відзначає президент SSC Кьохей Івамото.

«Окрім того, не слід також забувати про такі речі, як ліцензування використання радіочастот, а також потреба зменшення енергоспоживання комунікаційного обладнання, встановленого на таких невеликих космічних апаратах, як мікро-супутники», – додав він.

У компанії Sony наголошують на тому, що для забезпечення роботи зв’язку із використанням традиційних технологій необхідно мати великі супутникові антени, а також значно більше енергії ніж у випадку із оптичними мережами, через що фізично дуже важко досягти великих швидкостей на малих супутниках.

У Sony відзначили, що інженери компанії проводять дослідження і ведуть розробку систем оптичного зв’язку, розміри яких відповідали б технічним параметрам мікросупутників. Нагадаємо – цим терміном в NASA називають космічні апарати вагою від 10 до 100 кілограмів.

У компанії не повідомляють, коли такі пристрої буде випущено на ринок, а також про те, чи має вже компанія попередні замовлення від бажаючих скористатися даною технологією.

У SSC планують пристосувати технологію, яку Sony використовувала при розробці оптичних дисків, для створення пристроїв супутникового зв’язку, які відрізнятимуться надзвичайною компактністю, легкістю, зможуть без проблем працювати в умовах відкритого космосу та будуть придатні для масового виробництва.

У 2020 році у корпорації Sony повідомили про те, що пристрій оптичного зв’язку, який вона розробила спільно з Японським космічним агентством, було встановлено на Kibo – японському експериментальному модулі, розміщеному на Міжнародній космічній станції.

Як повідомили тоді у Sony, із допомогою системи SOLISS (назва якої розшифровується як Small Optical Link for International Space Station – «Малий оптичний канал зв’язку для Міжнародної космічної станції») було забезпечено роботу двостороннього оптичного каналу зв’язку з наземною станцією оптичного космічного зв’язку, розташованою на території Японії, а також здійснено успішну передачу даних зображення високої чіткості.

У Sony також розповіли про успішно проведений цього року експеримент, за підсумками якого, як стверджують у корпорації, було «створено технологічну основу» для надання послуг доступу в Інтернет на низькій навколоземній орбіті із застосуванням технології оптичного зв’язку.

Подписывайтесь на наши сообщества в Viber и Telegram
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати і писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літератору, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.