25 вересня китайські компанії STAR.VISION та Dongfang Xinglian представили в Ханчжоу обчислювальне угруповання Space.IDC, яке має налічувати понад 1080 супутників. Апарати поєднає лазерний зв’язок, а перший із них вирушить на орбіту в четвертому кварталі 2027 року, повідомляє ITHome.
Офіційна англійська назва проєкту — Space.IDC Computing Constellation. Абревіатура IDC у ній означає Internet Data Center, тобто центр обробки даних. Space String Computing Constellation — це дослівний переклад китайської назви угруповання. Розробники називають його першою в Китаї космічною обчислювальною інфраструктурою, розрахованою на весь світ і далекий космос. Проєкт показали на п’ятій Глобальній виставці цифрової торгівлі (Global Digital Trade Expo).
Обов’язки партнери розподілили між собою. Dongfang Xinglian відповідає за загальне проєктування та експлуатацію угруповання, а STAR.VISION — за його можливості у сфері штучного інтелекту (ШІ) та вихід на міжнародні ринки.
Для STAR.VISION цей напрям не новий. Компанія встановлює системи ШІ на свої супутники дистанційного зондування Землі щонайменше із середини 2023 року. Частину технологій нового угруповання вона вже перевірила на двох супутниках, які виготовила для Узбекистану та Індонезії. Компанію Dongfang Xinglian, своєю чергою, заснували 2021 року в місті Хайян провінції Шаньдун. Вона спеціалізується на послугах, пов’язаних із супутниковими знімками та геоданими.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Як і в інших подібних проєктах, обчислення виносять у космос заради енергії та охолодження. На орбіті вдосталь сонячного світла для живлення, а зайве тепло можна просто випромінювати у вакуум, пояснює видання China in Space.
Архітектура угруповання передбачає два рівні. Прикладний рівень об’єднає понад 720 супутників, які збиратимуть дані й запускатимуть уже навчені моделі ШІ. Обчислювальний рівень — це понад 360 супутників на сонячно-синхронних орбітах, які надаватимуть ресурси для обчислень, зокрема для навчання моделей. За потреби цей рівень розширять.
Обидва рівні з’єднають лазерними каналами, якими супутники обмінюватимуться даними. Завдяки цьому супутник, якому забракне власних ресурсів, зможе звертатися до обчислювального рівня, інших вузлів угруповання й наземних систем. Так розпорошені на орбіті потужності мають поступово скластися в сервіс, яким зможуть користуватися клієнти.
Угруповання розгортатимуть у три етапи, кожен зі своїм типом супутника. Випробувальний G1 матиме обчислювальну потужність 40–60 петафлопс (квадрильйонів операцій за секунду), а його сонячні панелі вироблятимуть 11,5 кВт. Стандартний G2 видаватиме 160–310 петафлопс за живлення 48 кВт. Флагманський G3 отримає величезні сонячні панелі на 140 кВт і забезпечить 460–1000 петафлопс. Результати кожного етапу врахують під час наступного.
За даними China in Space, STAR.VISION уже забронювала для запуску G1 ракети Gravity-1 компанії Orienspace та Ceres-2 від Galactic Energy. Кількість запусків не уточнюють. Основне угруповання, яке налічуватиме близько 1080 апаратів, планують повністю розгорнути до 2035 року.
Для проєкту компанія вже залучила фінансування. STAR.VISION уклала угоди про стратегічні кредити з Промислово-комерційним банком Китаю (ICBC) та Сільськогосподарським банком Китаю на 10 млрд юанів, або близько 1,49 млрд доларів. Щонайменше 1 млрд юанів (приблизно 149 млн доларів) із цієї суми спрямують на першу фазу.
Роботу над обчислювальними чипами, виробництвом та іншими системами мають прискорити угоди з партнерами. Серед них — хмарний сервіс Baidu AI Cloud, виробник супутників MinoSpace, а також ханчжоуські дослідні інститути Університету Китайської академії наук і Сідяньського університету. До списку потрапила й компанія Hongqing Technology, пов’язана з LandSpace — розробником ракет Zhuque. Одна з таких ракет у вересні вивела на орбіту супутники Spacesail.
Space.IDC — далеко не перший китайський проєкт обчислень на орбіті. Найдалі просунулося угруповання Three-Body компанії ADA Space і Чжецзянської лабораторії (Zhejiang Lab), у якого на орбіті вже працює близько десятка супутників. STAR.VISION бере участь і в цьому проєкті. У липні ще одна компанія, Shanghai Xingshu Tiansuan, запустила перші апарати власної обчислювальної мережі. Демонстраційні супутники на орбіті мають також Orbital Chenguang і Chaozhisuan.
Уряд Китаю вніс такі технології до пріоритетів 15-ї п’ятирічки (2026–2030). Міністерство промисловості та інформатизації КНР тим часом вивчає можливість використовувати обчислювальні угруповання як нову інфраструктуру.
