Японський виробник електроніки Sharp працює над антеною, яка зможе під’єднуватися до мереж різних супутникових операторів, а не лише до одного постачальника на кшталт SpaceX. У 2030 році компанія розраховує вивести на ринок термінали з такою антеною, пише Nikkei Asia.
Серед можливих сфер застосування Sharp називає оборону, дистанційне керування будівельною технікою та безпілотне водіння. Сьогодні ж супутникові сервіси, зокрема Starlink, часто сумісні лише з певними спеціалізованими терміналами. Starlink домінує на ринку низькоорбітального супутникового зв’язку, а антени й термінали для нього SpaceX, за даними видання, розробляє власними силами. Так, у липні SpaceX представила термінал Starlink V5.
Для власного компактного супутникового термінала Sharp використовує технології, які розробила для своїх смартфонів. Звичні параболічні «тарілки» через розміри й вагу можна встановити далеко не скрізь. Натомість термінал Sharp має бути таким малим, щоб його можна було закріпити на човні чи дроні.
У Японії розробку таких пристроїв готова підтримати й держава. Міністерство внутрішніх справ і комунікацій збирає пропозиції щодо компактних і легких універсальних антен, щоб відібрати з них два-три проєкти. На ці проєкти відомство планує виділити до 7 млрд єн (близько 44 млн доларів), а підтримка триватиме щонайбільше п’ять років. Переможців оберуть ще не скоро, проте Sharp уже подала свою заявку.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Супутниковий напрям Sharp розвиває і разом із партнерами. З 2027 року компанія планує пропонувати в Японії послуги зв’язку люксембурзького супутникового оператора SES — про цю співпрацю сторони оголосили в червні. У 2035 році виторг Sharp від супутникових послуг має сягнути 100 млрд єн (близько 630 млн доларів).
Попит на універсальні антени Sharp очікує й за кордоном. Зростання геополітичних ризиків спонукає уряди зменшувати залежність від окремих постачальників — як-от ЄС, який створює власну супутникову мережу IRIS². SES є одним із ключових учасників консорціуму, якому доручили розробити й експлуатувати цю мережу. Топменеджер Sharp Сіґеру Кобаясі, який очолює бізнес-групу з телекомунікаційним напрямом, вважає, що компанія має сильну позицію, бо не є ні американською, ні китайською. «Ще нічого не вирішено, але ми можемо зробити свій внесок» в IRIS², — сказав Кобаясі.
У самій Японії прямий зв’язок смартфонів із супутниками Starlink уже запустили найбільші мобільні оператори NTT Docomo, KDDI та SoftBank. Rakuten Group готує подібну послугу разом з американською компанією AST SpaceMobile, яка конкурує зі Starlink. Утім, через такий канал часто можна передати небагато даних, тож ним користуються переважно для обміну повідомленнями. Натомість термінал Sharp має обслуговувати завдання, яким потрібно більше даних, — зокрема безпілотне водіння й дистанційне керування будівельною технікою.
За прогнозом агрегатора ринкових досліджень Global Information, до 2033 року світовий ринок супутникового зв’язку сягне 223 млрд доларів і зросте більш ніж удвічі проти 2025-го. Sharp поспішає освоїти нові напрями, адже скорочує виробництво рідиннокристалічних дисплеїв, яке колись було її основним бізнесом. Супутникові термінали та сервери для штучного інтелекту входять до п’яти сфер, які компанія вважає новими рушіями зростання. У 2030 фінансовому році сукупний виторг в цих сферах, за планом Sharp, має становити 200–300 млрд єн (близько 1,3–1,9 млрд доларів).
