Британська агенція перспективних досліджень і винаходів ARIA профінансує 18 проєктів висотних безпілотників для зв’язку. На програму Enduring Atmospheric Platforms, розраховану на три з половиною роки, агенція виділила 94 млн доларів, пише The Register.
Йдеться про висотні псевдосупутники, або HAPS (high-altitude platform stations), — апарати, що працюють на висоті близько 19 км. Вони мають перебрати частину функцій телекомунікаційних супутників і давати інтернет та мобільний зв’язок на великих територіях. За задумом, це дасть змогу обійтися без виведення на орбіту тисяч апаратів.
Стратосфера вже стала майданчиком для таких експериментів. Американський дирижабль Sceye, наприклад, пролетів до Японії й назад на висоті 20 км, працюючи як стільникова вежа для мережі SoftBank.
Головна вимога ARIA до майбутньої платформи — нести телекомунікаційне обладнання потужністю 300 Вт і безперервно утримуватися в заданому районі щонайменше тиждень. Досягати цього розробники мають у три етапи. На першому вони створюють ключові технології, на другому — інтегрують і випробовують готові системи, а на третьому переходять до практичного розгортання.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Учасники програми по-різному розв’язують головну проблему — як протриматися в повітрі тижнями. Так, стартап Menapia розвиває проєкт Carousel, тобто мережу безпілотників, яка працюватиме на висоті до 19 км і, за задумом розробників, покриє зв’язком усю Британію. Компанія VFP Aerospace натомість відмовилася від наддовгої автономності кожного апарата. Її дрони мають постійно змінювати один одного, і поки один повертається на зарядку та обслуговування, у повітрі його автоматично підміняє наступний. Один такий безпілотник має коштувати близько 67 тис. доларів.
Частина проєктів стосується не самих апаратів, а їхнього живлення. Енергію на борт Scalable Laser пропонує передавати потужними лазерними діодами, промінь яких уловлюють фотоелектричні приймачі. Інший варіант досліджує Space Solar Engineering — передавання енергії радіочастотним, зокрема мікрохвильовим, випромінюванням.
Найнезвичнішу ідею запропонував Університет Бата. Його дослідники розраховують подовжити політ апаратів за рахунок атмосферних гравітаційних хвиль, які породжують погодні процеси та рельєф місцевості. Конструкції в програмі теж різні. Поряд із літаками на сонячних батареях ARIA фінансує експериментальні апарати, у яких замість пропелерів обертаються самі крила.
Такі платформи мають забезпечити зв’язком регіони Британії та інших країн, де наземної інфраструктури немає або вона розвинена недостатньо.
