11 вересня під час галузевої конференції Telecom Ukraine 2026 Голова Ради Телекомпалати Тетяна Попова запропонувала відверто поговорити про те, чим «дихає» галузь, куди рухаються інвестиції та до чого тут Регулятор?
Оптимізація та резервування
Олександр Петруня, засновник компанії«ХатаНет», розповів, як останні декілька років максимальні затрати бізнесу спрямовуються на резервування живлення вузлів, адже ніхто до повномасштабного вторгнення не думав, що доведеться паралельно стати ще й енергетиками. Минулого року провайдер повністю перебудував мережу, аби зменшити кількість активних вузлів і зарезервувати живлення для тих вузлів, що залишились. В цьому році хатанетівці зайнялися дублюванням безпосередньо активних вузлів та ядер мереж, тому що, як показує час, потрібно перестраховуватися у всьому. І відповідно основна частина доходу спрямовується саме на це.
Чим менший провайдер, тим більш відчутні витрати
Сергій Остапенко, власник прифронтового провайдера «Сім-телеком», до повномасштабної війни просто будував нові мережі. Зараз, після активного та тривалого використання генераторів, компанія зменшила енерговитрати ядра мережі та побудувала мережу акумуляторів та сонячних електростанцій, щоб все працювало максимально автономно. В умовах і реаліях прифронтових міст це стає питанням безпеки співробітників. Але зараз найбільший виклик полягає у фізичному резервуванні маршрутів та каналів зв’язку. Також велика частина інвестицій провайдера йде на кібербезпеку. На жаль, зараз мета компанії полягає не у збільшенні доходів, а в збереженні мережі, яка забезпечить користувачів зв’язком.
Нова структура капексів
Олег Єлісєєв, керівник НВП Тенет, розповів, що в першу чергу компанія перебудувала систему інформаційного захисту та кібербезпеки, тому що в перші дні повномасштабного вторгнення провайдер зазнав потужної кібератаки й зрозумів, що вона може бути далеко не останньою. А коли в місті стався перший серйозний блекаут, почався другий етап – формування витрат на розбудову енергонезалежної мережі. Якщо раніше прибуток перерозподілявся на реінвестицію та капекси і згодом перетворювався в нові покриття, то зараз все йде на стійкість наявних мереж та їх резервування.
Чи є щось спільне між інвестуванням та регулюванням
Внесок на регулювання стовідсотково будь-який провайдер перекладе на своїх абонентів, так працює будь-який бізнес – вважає Олександр Петруня. Прибрати крос-субсидування – це те, що може зробити Регулятор для маленького бізнесу, в наслідок цього ринок зросте. Зараз користі від Регулятора маленькі провайдери, на жаль, не бачать. Натомість вони бачать звіти, листи й погрози, а не допомогу, і це дивує Олександра. Коли ж невеликі провайдери відчують турботу з боку Комісії, тоді можливо й переглянуть своє ставлення до регуляторного внеску, але зараз – ні.
Для прифронтового провайдера 0,5% від загального доходу – це десь не встановлений акумулятор, десь недобудована резервна лінія, яка колись комусь врятує життя. Якщо Регулятор наведе порядок на ринку, провайдери як бізнесмени побачать, що він працює. Зараз же провайдери вкладають свої ресурси в майбутнє країни, аби в людей був зв’язок – стратегічна сила, за допомогою якої люди виживають – вважає Сергій Остапенко.
Олег Єлісєєв рахує: 0,5% від загального доходу здається невеликою цифрою, але якщо відняти витрати та перевести у вільний грошовий потік, то в середньому по провайдерах це буде вже 2-5%. Це означає, що з вільного потоку, який потім направляється на реінвестиції, забирається четвертина. Як наслідок, це менша зона покриття, менший розвиток, менше оновлення мереж. Якщо і віддавати відсоток Регулятору, то потрібно спочатку разом з ринком встановити КРІ і ROI, створити передумови, щоб ринку було приємно працювати з Регулятором. Потрібно домовлятися на березі, бо на морі правила вже не змінюються. Потужний регулятор – це не той що дорого коштує для ринку. Потужний регулятор – той хто знижує сукупну вартість ведення бізнесу в межах регулювання.
Слово за владою
Вікторії Трощенко, членкині НКЕК, вже не вперше доводиться дискутувати на тему внесків не регулювання і вона чудово справляється з цим, адже гарно розуміє чим живе галузь. На її думку, довести факт перехресного субсидування без ведення окремого обліку для кожної послуги буде неможливо. Комісія підготувала законопроєкт, який вже давно знаходиться у Верховній Раді без руху. Над проблемою з доступом до об’єктів інфраструктури Регулятор зараз працює разом з Мінцифрою та Світовим банком (мова йде про законопроєкт щодо системи SIP (Singe Information Point) та імплементації GIA (Gigabit Infrastructure Act), який дійсно нещодавно був презентований ринку). Але тут також має відбутися зміна в законодавстві, яка повинна розв’язати руки Регулятору, щоб він мав повноваження та інструменти, щоб впливати на ситуацію. Вікторія чесно призналася, що на місці провайдерів в неї була б така сама реакція на внески, але зараз в неї має бути інший, державний погляд на цю всю ситуацію.
Олександр Федієнко, народний депутат України, вважає, що неспроможний Регулятор не має впливу, а це грає на руку великому бізнесу, який поступово робить експансію мсб. Навіть якщо буде прийнятий закон про 0,5% внесок (а він, на думку народного депутата, не буде прийнятий ніколи), то великі компанії все одно будуть надалі поступово «випалювати» стратегічно малий і середній бізнес, це їх філософія. А Регулятор якби хотів щось довести, він би це зробив. І якби Комісія хотіла займатися внутрішнім ринком, а не демонструвати перед європейцями те, на скільки ми туди хочемо рухатися, то вона знайшла б механізми й можливості для того, щоб цю історію завершити. Ну і резюмуючи свої слова, Олександр Федієнко запевняє, що ні законопроєкт про внески, ні законопроєкт про перехресне субсидування прийняті не будуть.
Вважати останнє речення позитивним чи негативним підсумком диспуту – ваш вибір, але вже не перший рік галузь застрягла в часовій петлі крос-субсидування – демпінг – доступ. Чи буде змодельовано і реалізовано компромісний варіант виходу з цієї петлі – невідомо, але зараз Телекомпалата радить усім провайдерам ставити на перше місце стійкість власних мереж та берегти своїх співробітників!
