Індійська компанія Digantara з Бенгалуру представила мережу оптичних сенсорів MOSAIC (Wide Area Sensing Architecture) для стеження за об’єктами на низькій навколоземній орбіті. Початкове розгортання налічує п’ять вузлів. Протягом 24 місяців компанія планує розширити мережу до понад тисячі, пише India Today.
Кожен вузол мережі MOSAIC має оптичний блок точного огляду неба та електронний блок для обчислень, синхронізації й зв’язку. Живлять їх сонячні панелі з акумуляторами. Кліматичне виконання витримує широкий діапазон умов — від спеки пустелі Тхар до гімалайської зими.
Традиційні телескопи наводять на заздалегідь відомий об’єкт. MOSAIC натомість безперервно сканує визначений сектор неба. Алгоритми машинного навчання відрізняють зорі від космічних об’єктів, зокрема тьмяних, які важко помітити традиційними методами.
Після виявлення об’єкта система застосовує техніку «lost-in-space» — вона визначає координати цілі без попередньої інформації чи зовнішнього цілевказування. Такий підхід дає змогу відстежувати об’єкти, положення яких невідоме або змінилося непередбачувано.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Серед потенційних застосувань мережі — астронавігація за відсутності сигналу GPS та зменшення залежності Індії від закордонних джерел космічної розвідки. Проєкт запустили на тлі того, що під час операції «Sindoor» країні бракувало власних даних. Про це зазначають India Today та The Print.
Digantara не оприлюднює публічних бенчмарків, рівня хибних спрацьовувань чи складу тренувальних вибірок своїх ШІ-моделей. Для інженерів з машинного навчання та систем синхронізації відкритими залишаються питання калібрування сенсорів. Ідеться також про якість метаданих і точність злиття треків у розподіленій архітектурі.
Прагнення знизити залежність від чужих космічних даних не унікальне для Індії. Пекінська Xingchen Daohe цього літа залучила $14,8 млн на власне угруповання супутників Guanlan для стеження за навколоземною орбітою. Цей напрям узгоджується з планами Китаю. Пекін має намір відмовитися від поширеного міжнародного формату орбітальних даних і перейти на власний до 2028 року.
Здатність вирізняти дрібні й тьмяні об’єкти на орбіті — не лише питання навігації, а й безпеки самих супутників. Британський науковець нещодавно з’ясував, що шість із 16 перевірених супутникових угруповань уже перевищили критичний розмір. Після цього порогу зіткнення апаратів здатні спричинити лавину космічного сміття.
Крім космічної розвідки, Індія розвиває й супутниковий зв’язок для власного населення. Оператор Reliance Jio раніше оголосив про намір розгорнути угруповання з 1600–1650 супутників на низькій орбіті. Вартість проєкту оцінюють у $10–15 млрд — так компанія планує скласти конкуренцію Starlink.
