Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) розглядає можливість підвищити вимоги до резервного живлення базових станцій. Про це в інтерв’ю Forbes розповіла очільниця відомства Оксана Ферчук.
Підставою для перегляду є прогнозований складний осінньо-зимовий період. Наразі 92% базових станцій мобільного зв’язку можуть працювати без електропостачання до 8 годин.
Цей показник описує фактичний стан мережі, а не нормативну планку. Саму вимогу запровадили у 2024 році — тоді операторів зобов’язали забезпечувати роботу мережі протягом 10 годин. Частина базових станцій дістала окрему вимогу — працювати без електрики до 72 годин.
«Є вимога, щоб зв’язок працював понад 10 годин. Приймемо наступну постанову і прокомунікуємо, який буде ліміт. Націлені, щоб він був збільшений», — сказала Ферчук.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Конкретної цифри в міністерстві поки не називають. На запитання «Економічної правди», на скільки годин відомство хоче збільшити автономність, очільниця Мінцифри відповіла загальним побажанням.
«Хотілося б, щоб базові станції могли працювати автономно не кілька годин, а кілька діб», — зазначила вона.
Рішення про нові вимоги поки не ухвалене. Перед ним у Мінцифри планують провести додаткові консультації з мобільними операторами. Вони мають показати, чи готові компанії забезпечити відповідний рівень автономності.
Ідеться не лише про кількість акумуляторів чи генераторів. Окремим напрямом стане цифровізація контролю за станом мережі.
«Ми хочемо автоматизувати цей процес, щоб інформування відбувалося автоматично, а в нас був доступ до моніторингу й візуалізації роботи системи», — пояснила Ферчук.
Автоматичний моніторинг має зняти проблему ручного контролю. Під час масштабних відключень частина станцій потребує виїзду технічних спеціалістів. Вони перевіряють обладнання, запускають генератор або відновлюють живлення.
«Можете уявити кількість базових станцій, які потребуватимуть ручного виїзду людини й втручання», — сказала Ферчук.
Попередній етап уже показав, у скільки такі вимоги обходяться галузі. Виконання норми 2024 року могло коштувати «Київстару», Vodafone та lifecell більш ніж 13 млрд грн — таку оцінку Forbes навів співрозмовник у телеком-галузі.
Можливе посилення вимог, за словами Ферчук, означатиме для компаній додаткові інвестиції. Проте, на її переконання, самі оператори зацікавлені в таких вкладеннях.
«Мобільні оператори свідомо підходять до цього. Якщо не буде зв’язку, то в них не буде абонентів і надходжень», — пояснила вона.
Ще один великий напрям підготовки до зими — фіксований інтернет, стійкий до відключень. Мінцифри розраховує на технологію xPON, тобто оптичні мережі. Якщо обладнання має резервне живлення, такі мережі працюють і під час блекауту.
Проте охоплення xPON поки що обмежене. За словами Ферчук, такі мережі використовують лише 53% українських домогосподарств. Цей показник вона й називає великим викликом.
Схожу цифру відомство наводило й раніше. У квітні 2026 року Мінцифри оцінювало рівень забезпечення енергонезалежним інтернетом у 54%. Лідером тоді була Вінницька область із показником 84%.
Причина не завжди в технічній неможливості під’єднатися. Навіть там, де оператори вже проклали сучасні мережі паралельно зі старими, абоненти не поспішають на них переходити.
«Поки немає блекауту, вони не бачать потреби», — пояснила очільниця Мінцифри.
Тому відомство шукає способи змінити цю логіку. «Ми зараз думаємо, якими мотиваційними й медійними інструментами спонукати людей зробити це заздалегідь, поки немає форс-мажору», — сказала Ферчук.
Раніше відомство також повідомляло про підготовку карти доступності xPON. Збір даних від провайдерів Мінцифри разом із «Дією» розпочало 9 липня 2026 року. Коли сервіс запрацює, користувачі зможуть перевірити доступність такої мережі за своєю адресою.
