Китай вивів на низьку навколоземну орбіту чергову групу апаратів національної системи супутникового інтернету GuoWang. Старт відбувся 4 серпня о 16:52 за пекінським часом (11:52 за київським) з першого комерційного майданчика космодрому Веньчан у південній провінції Хайнань, повідомляє Xinhua.
Апарати доставила ракета-носій «Чанчжен-8А» (Long March 8A, CZ-8A). На її борту були дев’ять супутників, а сама місія стала 23-м розгортанням угруповання GuoWang, зазначає China in Space. Усі супутники вийшли на розрахункову орбіту, тож запуск визнали успішним.
Для ракети цей політ став першим після комплексної модернізації. Китайські фахівці повністю перевірили оновлені системи й підтвердили зрослу вантажність носія. Це має дати змогу ефективніше проводити майбутні масові запуски супутникових угруповань.
Окрім перевірки систем, під час польоту випробували кілька нових технологій. Водночас інженери оптимізували підготовку до старту й помітно підвищили загальну ефективність передстартових операцій.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Головним досягненням місії стало пряме виведення супутників на цільову орбіту — такий режим застосували вперше. Завдяки цьому апарати зможуть почати роботу значно швидше. Раніше їм доводилося самостійно підійматися на розрахункову орбіту протягом кількох місяців після старту.
«Чанчжен-8А» — двоступенева ракета з воднево-кисневим верхнім ступенем. Її довжина становить 50,5 м, діаметр головного обтічника — 5,2 м. Носій здатний доставити 9,8 т вантажу на низьку навколоземну орбіту та 3,5 т — на геоперехідну.
Супутники для цієї місії виготовила Китайська академія космічних технологій. Апарати, які виводять «Чанчжен-8А» та «Чанчжен-12», використовують малу супутникову платформу й важать близько 695 кг кожен. Для важчої платформи, приблизно на третину більшої та масою до 1000 кг, використовують носії «Чанчжен-5B» і «Чанчжен-6А». Обидві платформи маневрують на орбіті за допомогою електричних двигунів і живляться від двох сонячних панелей.
Після цього запуску на орбіті перебувають 186 апаратів GuoWang — частина вже працює, решта підіймається до робочих висот. За планами, протягом 2026 року на орбіту має вийти 310 супутників, у 2027-му — 900, а починаючи з 2028-го — по 3600 щороку. У 2030-х роках угруповання може налічувати до 13 000 робочих апаратів.
Мережею керує державна компанія China Satellite Network Group. Вона планує надавати послуги доступу до інтернету по всьому світу, проте наразі зосереджується насамперед на покритті самого Китаю.
Розгортання GuoWang вписується у ширшу космічну програму країни. Пекін розвиває метеорологічні, телекомунікаційні та навігаційні супутники, а також технології для дослідження Місяця. За державної підтримки китайські фахівці опрацьовують і місії до астероїдів та Марса. Водночас на навколоземній орбіті працює національна космічна станція, відкрита й для міжнародного співробітництва. У 2025 році країна здійснила 92 запуски, побивши власний рекорд.
Угруповання GuoWang поповнюють регулярно. Так, 17 червня 2026 року ракета «Чанчжен-12» доставила з того самого космодрому 22-гу партію — теж дев’ять апаратів. Тоді мережа налічувала 175 супутників.
Паралельно з GuoWang Китай розгортає ще одну мережу супутникового інтернету. Так, 5 липня 2026 року «Чанчжен-8А» вивела з Веньчана нову партію супутників Qianfan («Цяньфань»). Тоді угруповання зросло до 238 апаратів.
