Китайський експериментальний супутник Shijian-31 (SJ-31) працює на орбіті, аналогів якої фахівці досі не фіксували. Про це пише SpaceNews.
Апарат стартував 16 червня 2026 року з космодрому Січан ракетою-носієм Long March 3B. Аналіз компаній Integrity ISR та ComSpOC показав, що Shijian-31 використовує нестандартний різновид орбіти «Молнія». Завдяки цьому супутник послідовно оглядає весь геостаціонарний пояс — область на висоті приблизно 35 786 км над екватором. Саме там працює більшість супутників зв’язку, телемовлення та метеоспостереження.
Класична «Молнія» — це сильно витягнута орбіта з нахилом 63,4°. Такий нахил утримує орієнтацію орбіти незмінною без постійної корекції траєкторії, тому апарат довго перебуває над північною півкулею. Зазвичай подібні орбіти обслуговують зв’язок і системи раннього попередження у високих широтах. Shijian-31 застосовує ту саму механіку інакше — найвища точка його орбіти припадає на екватор, і супутник спостерігає за геостаціонарним поясом фактично згори.
Друга особливість стосується періоду обертання. Замість звичних 12 годин супутник робить повний оберт приблизно за 12,5 години. Відтак кожне наступне проходження зміщується приблизно на 15,7° за довготою, і апарат сканує весь пояс орієнтовно за 23 дні. В апогеї Shijian-31 віддаляється від Землі на 39 900 км. Це на кілька тисяч кілометрів далі за геостаціонарну орбіту (ГСО). Саме таке віддалення забезпечує зручний огляд усієї області.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Офіційно Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) називає призначенням апарата «дослідження космічного середовища». Водночас супутники серії Shijian вже випробовували дозаправлення на орбіті та стежили за ситуацією в навколоземному просторі. Зображень нового апарата CASC не оприлюднювала.
За оцінкою Integrity ISR, розгледіти Shijian-31 із Землі буде складно. Його мінімальна висота становить близько 2000 км і суттєво перевищує орбіти більшості супутників дистанційного зондування Землі. Від апаратів-інспекторів на ГСО супутник відділяють тисячі кілометрів.
Автори аналізу вважають таку схему польоту незвичайним підходом до орбітальної механіки. На їхню думку, вона може відображати зростання інтересу до постійного спостереження за діяльністю на ГСО. За тими самими оцінками, порівняно невеликий маневр дав би змогу супутнику змінити траєкторію. Тоді Shijian-31 пройшов би безпосередньо через район геостаціонарного поясу, витративши мінімум палива.
Стеження за орбітою Китай розвиває й на комерційному рівні. Так, 24 липня 2026 року ракета Lijian-1 вивела в космос перший апарат мережі Gande. Цим запуском країна почала розгортати перше комерційне угруповання для моніторингу космічного сміття.
