Китай розпочав розгортання першого комерційного супутникового угруповання, призначеного для моніторингу космічного сміття. Перший апарат мережі Gande вивела на орбіту комерційна ракета Lijian-1, яка 24 липня 2026 року стартувала з космодрому на північному заході країни. Про це повідомляє Xinhua.
Загалом мережа має налічувати 120 супутників і цілодобово виявляти об’єкти на низьких, середніх та високих орбітах. Розробляє її приватна пекінська аерокосмічна компанія ATmoto Technology. Угруповання створюють у три етапи, а завершити розгортання планують до 2030 року.
Перший етап під позначенням LX630 охоплює 14 супутників. Їх будують спільно з компанією Liangxi Aerospace Technology Group із міста Усі на сході Китаю. Ці апарати стежитимуть за космічними об’єктами й укладатимуть їхній каталог.
Апарат, який уже на орбіті, отримав бортовий комп’ютер із підтримкою штучного інтелекту (ШІ). За словами розробників, це дає змогу вести буденний нагляд, швидко відстежувати цілі та відпрацьовувати позаштатні ситуації без частого втручання з Землі. Апарат також може змінювати орбіту, а отже — зближуватися з об’єктами для докладного огляду та виконувати інші складні операції.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Успішний старт закриває прогалину в комерційних засобах стеження за сміттям із космосу. Головний інженер угруповання Фань Вей назвав запуск ключовим кроком в управлінні космічним рухом.
Потреба в таких системах зростає разом із кількістю запусків, міжпланетних місій і активних супутників. За даними ЗМІ, кількість уламків розміром понад 1 см, здатних становити загрозу для апаратів, перевищила 1 млн. Такі фрагменти рухаються зі швидкістю близько 7,9 км/с, тому навіть невеликий об’єкт несе величезну кінетичну енергію.
Наслідки цієї загрози Китай відчув на власних місіях. 2025 року екіпаж корабля «Шеньчжоу-20» затримався на станції «Тяньгун» через те, що удар уламка пошкодив ілюмінатор спускного апарата. А ще раніше, 2024 року, екіпаж «Шеньчжоу-17» двічі виходив у відкритий космос. Тоді вони лагодили сонячні батареї базового модуля, які теж постраждали від орбітального сміття.
Водночас із посиленням захисту апаратів науковці нарощують і засоби спостереження. Саме до таких проєктів належить Gande. На другому етапі до угруповання додадуть 36 супутників із камерами високої роздільної здатності та датчиками електромагнітних умов. Третій етап передбачає ще 70 апаратів із ШІ, які мають розпізнавати об’єкти, аналізувати їхню поведінку й ухвалювати рішення самостійно.
Назва мережі відсилає до імені китайського астронома Гань Де, який жив за доби Воюючих царств (475–221 роки до н. е.). Йому приписують один із найдавніших відомих зоряних каталогів.
Розгортання Gande — не єдиний комерційний орбітальний проєкт Китаю цього літа. 20 липня 2026 року компанія Shanghai Xingshu Tiansuan Space Technology вивела на орбіту перші апарати обчислювальної мережі, яка згодом налічуватиме близько 1 тис. супутників.
