У рамках місії SpaceX Transporter-17 з майданчика бази Космічних сил США у каліфорнійському Ванденберзі стартувала ракета Falcon 9. Вона несла на борту 81 корисне навантаження, серед якого — унікальний супутник BOHR (Betavoltaic Orbital High-Reliability) від флоридської компанії City Labs. Через 50 хвилин після старту розпочалося виведення апаратів на різні орбіти.
BOHR — демонстраційний кубсат City Labs, покликаний випробувати в умовах космосу бетавольтаїчний елемент NanoTritium. Джерелом електроенергії тут слугують бета-частинки, що виникають під час радіоактивного розпаду тритію.
Супутник живиться від звичайних сонячних панелей — вони забезпечують роботу основних систем супутникової шини. А ось елемент NanoTritium живить і водночас перевіряє окремий демонстраційний модуль корисного навантаження. Такий поділ дає змогу випробувати нову технологію в реальних умовах космосу, не ризикуючи роботою самого супутника.
Своєю чергою City Labs розраховує в перспективі забезпечити космічні апарати джерелами живлення, незалежними від сонячної енергії. Такі джерела стануть у пригоді, зокрема, у постійно затінених ділянках на полюсах Місяця.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Однією з переваг тритію як основи енергетичної системи є низький рівень випромінювання. «Енергетичні системи на основі тритію від City Labs розроблені для безпечного поводження, транспортування та інтеграції в стандартних умовах комерційних запусків», — пояснили в компанії.
Розробку технології отримання енергії з тритію City Labs фінансувала за контрактом з Міністерством оборони США. 30 вересня 2025 року місія BOHR отримала схвалення Федерального управління цивільної авіації США (FAA) — це перша ядерна місія, яка пройшла такий дозвільний шлях.
У City Labs сподіваються, що успіх місії прокладе шлях до появи більшої кількості космічних апаратів з ядерними джерелами живлення. Такі рішення знадобляться як для оборонних, так і для комерційних місій майбутнього.
