83-річний Вінтон Ґрей Серф (Вінт Серф), якого називають одним із «батьків інтернету», наступного тижня йде на пенсію, залишаючи посаду віцепрезидента та головного інтернет-євангеліста Google. Так завершується одна з найвпливовіших кар’єр в історії технологій, пише TechCrunch.
Про відхід науковця стало відомо під час його виступу на конференції Open Frontier, яку організував Інститут Лауде. Там Серфа привітав професор Каліфорнійського університету в Берклі Дейв Паттерсон, співрозробник процесорної архітектури RISC. Він відзначив понад двадцятирічну працю колеги в компанії та запропонував присутнім вшанувати його оплесками. Сам Google коментарів щодо відходу не надав.
Свій головний внесок у технології Серф зробив ще на початку 1970-х. Тоді разом із Робертом Каном він розробив набір мережевих протоколів TCP/IP — базові правила, завдяки яким різнотипні комп’ютерні мережі змогли обмінюватися даними між собою. Саме ця робота лягла в основу сучасного інтернету. За неї науковець здобув чимало відзнак. Серед них — премія Тюрінга, яку вважають аналогом Нобелівської у сфері комп’ютерних наук, Президентська медаль Свободи та почесні докторські ступені провідних університетів світу.
До Google Серф прийшов 2005 року. На посаді головного інтернет-євангеліста він відповідав за глобальну політику розвитку мережі, просування відкритих стандартів та розширення доступу до технологій. Колеги згадують його не лише як видатного вченого, а і як чоловіка з фірмовим стилем. Паттерсон, наприклад, назвав його найелегантніше вдягненим комп’ютерним фахівцем, якого зустрічав. Сам Серф пожартував, що ще під час навчання у 1970-х вирізнявся серед колег класичними костюмами.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Прощальний виступ науковець присвятив ризикам, які несе штучний інтелект. Насамперед його непокоїть централізація великих мовних моделей у руках кількох технологічних гігантів. На думку Серфа, це суперечить самій децентралізованій природі інтернету, яку він свого часу закладав. Водночас наступним етапом еволюції галузі він вважає появу автономних ШІ-агентів — систем, які взаємодіятимуть і узгоджуватимуть дії між собою без участі людини. Саме це, за його прогнозом, змусить індустрію повернутися до суворих єдиних стандартів і протоколів сумісності.
При цьому Серф застеріг проти поширеної думки, що агентам для спілкування вистачить звичайної людської мови. Він заперечив, що англійська стане тут найкращим вибором, адже попри гнучкість вона надто неоднозначна. Для взаємодії між системами, наголосив науковець, украй важлива абсолютна точність. Кожен агент має бути впевнений, що інший правильно зрозумів умови щойно укладеної домовленості.
Ризики такої комунікації вчений порівняв із дитячою грою у «зіпсований телефон», де повідомлення спотворюється з кожною новою передачею. За його словами, до десятого учасника фраза змінюється до невпізнаваності. Тож перспектива, коли група автономних агентів вестиме перемовини природною мовою й укладатиме угоди, виглядає доволі лячно.
Відтак Серф прогнозує, що компанії, які першими розроблять формальні високоточні протоколи сумісності для ШІ, отримають величезний вплив на майбутню цифрову економіку. По суті, вони можуть повторити успіх тих, хто свого часу заклав фундамент інтернету.
