Мережі шостого покоління (6G) передаватимуть не лише дані. Вони працюватимуть і як сенсорна система, здатна виявляти об’єкти та визначати їхнє розташування в зоні покриття. Над тим, щоб такі можливості залишалися безпечними й етичними, працює європейський дослідницький проєкт PAISES-6G. Його координує Університет Карлоса III в Мадриді (UC3M). До консорціуму входить і Національний університет «Київський авіаційний інститут», про що йдеться на сайті закладу.
Команда прагне закласти захист у 6G ще на етапі проєктування, а не додавати його після розгортання мереж. Для цього передбачено вбудований рівень безпеки, що поєднує штучний інтелект (ШІ) для кібербезпеки, квантово-стійку криптографію та механізми захисту приватності. Головна мета — зробити мережі від початку безпечними, інтелектуальними й орієнтованими на захист персональних даних громадян.
Одним із найбільш інноваційних напрямів дослідники називають технології ISAC (Integrated Sensing and Communications) — комунікації з інтегрованими можливостями зондування. Завдяки їм антени 6G не просто передаватимуть сигнал, а й зможуть «бачити» довкілля, фіксувати рух, визначати місцеперебування людей і відстежувати їхній стан. Фактично мережа отримає функціональність, подібну до радара. Над цим напрямом UC3M працюватиме спільно з Національним міжуніверситетським консорціумом телекомунікацій (CNIT).
Такі можливості відкривають нові сценарії застосування, але водночас породжують ризики. «Це дає величезні переваги, наприклад для дистанційного спостереження за пацієнтом удома без жодних датчиків. Проте виникають і серйозні питання — хто контролюватиме цю інформацію та чи зможе мережа стежити за нами? Тому ми працюємо над тим, щоб зондування було безпечним і доступним лише для уповноважених користувачів. Воно навіть має дозволяти людині за потреби залишатися невидимою для системи», — пояснює координатор проєкту та професор кафедри телематичної інженерії UC3M Пабло Серрано.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
ШІ, квантова безпека та приватність за замовчуванням
Для досягнення цієї мети команда зосередилася на трьох ключових напрямах. Перший — превентивний ШІ для кібербезпеки. Замість того щоб реагувати на інциденти постфактум, система має передбачати атаки заздалегідь. Для цього застосовують агентів на основі великих мовних моделей (Large Language Models — технології, на яких побудовані сервіси на кшталт ChatGPT). Вони в режимі реального часу відстежують стан мережі й автономно виявляють підозрілу активність, відтак безпека переходить від реактивної моделі до проактивної.
Другий напрям стосується квантової безпеки. Повноцінні квантові комп’ютери в майбутньому зможуть зламувати наявні системи шифрування, які сьогодні захищають комунікації. Саме тому PAISES-6G вже розробляє рішення у сфері постквантової криптографії та квантового розподілу ключів, щоб убезпечити майбутні мережі від таких загроз.
Третій напрям передбачає механізми, які дадуть змогу операторам, компаніям і користувачам безпечно обмінюватися даними навіть без повної взаємної довіри. Ідеться про впровадження принципів приватності безпосередньо в архітектуру мережі. Оскільки 6G працюватиме з величезними обсягами чутливої інформації, зокрема даними ISAC, проєкт створює спеціальні підходи. Вони дають змогу учасникам співпрацювати без доступу до даних, які їм бачити не належить. Серед таких рішень — федеративне навчання та диференційна приватність. «Це відкриває шлях до нових бізнес-моделей і водночас посилює конкуренцію та інноваційність у телекомунікаційній екосистемі», — зазначає Пабло Серрано.
Безпека мереж майбутнього
Проєкт PAISES-6G (Pioneering AI-Enhanced Secure 6G Services Framework) фінансує Європейський Союз у межах програми Horizon Europe із бюджетом 8 мільйонів євро. Консорціум об’єднує 18 організацій із 9 країн — університети, дослідницькі центри, великі технологічні компанії, телекомунікаційних операторів і спеціалізовані малі підприємства. Найбільше представництво має Іспанія з чотирма стратегічними партнерами, серед яких UC3M, Telefónica Innovación Digital, технологічний центр Ikerlan і фонд IMDEA Networks. До проєкту також долучилися Telecom Italia, NEC Laboratories Europe (Німеччина), CNIT (Італія), Київський авіаційний інститут та ще понад десяток європейських партнерів.
За словами Пабло Серрано, безпеку мереж майбутнього неможливо створити силами однієї лабораторії чи навіть однієї країни. Для цього потрібні оператори та виробники обладнання, фахівці з квантової криптографії та захисту приватності. Не обійтися й без юристів, здатних формувати нове європейське регулювання щодо етичних і правових аспектів використання комунікаційних мереж.
План робіт передбачає розгортання та випробування перших прототипів у реальних лабораторних умовах уже на другому році реалізації. Серед ключових майданчиків — лабораторія NEXTONIC у Леганесі та лабораторія Gotham у Країні Басків. Водночас партнери прагнуть, щоб результати не лишилися суто теоретичними, тож передаватимуть напрацювання безпосередньо до міжнародних органів стандартизації — 3GPP та ETSI. Це дасть змогу інтегрувати розроблену модель безпеки до фінальної глобальної специфікації стандарту 6G.
