Китай розпочав масові постачання радіочастотних мікросхем на основі нітриду галію (GaN). Цей матеріал перевершує кремній за потужністю та частотним діапазоном і водночас дає змогу зменшити розміри пристроїв. Про це повідомляє South China Morning Post.
За даними видання, промисловість уже отримала 5 млн таких напівпровідників для інтелектуальних терміналів. Розробку виконали 55-й науково-дослідний інститут корпорації China Electronics Technology Group Corporation (CETC) та її дочірня компанія Nanjing Guobo Electronics. Це перший випадок масового виробництва та комерційного застосування радіочастотних GaN-чіпів у пристроях зв’язку.
У радіотрактах терміналів такі мікросхеми працюють як підсилювачі потужності. Вони забезпечують високу потужність і коефіцієнт корисної дії (ККД), широку смугу частот, лінійність і надійність. Саме ці характеристики критично важливі для зв’язку з низькоорбітальними супутниками, повітряними платформами, наземними станціями ретрансляції та користувацькими терміналами. Відтак серія виробів охоплює відразу кілька ніш. Серед них — супутниковий зв’язок, термінали для низьковисотних платформ, модулі передачі даних, наземні шлюзи та інтелектуальні термінали.
Окремо варто відзначити технологічний аспект. GaN-напівпровідники виготовляють на звичайних кремнієвих підкладках, і це значно здешевлює процес, хоча науковці йшли до такого рішення роками. Розробники відтворили весь виробничий ланцюжок — від епітаксійного вирощування матеріалу та проєктування чіпа до технологічної перевірки, випробувань надійності й масового випуску. Тож щойно інфраструктура буде готова до переходу на 6G, термінали з’являться в необхідній кількості.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Масштабний випуск власних GaN-чіпів має й стратегічний вимір. Останніми роками галій перетворився на один із ключових матеріалів технологічного протистояння. Китай контролює майже весь світовий випуск цієї сировини, а з кінця 2024 року заборонив її постачання до США в товарах подвійного призначення. Тому нинішній крок демонструє не лише прогрес у радіочастотній електроніці. Він також відображає прагнення Пекіна замкнути всередині країни критичний ланцюжок для платформ супутникового зв’язку та майбутніх мереж 6G.
