Російський оператор мобільного зв’язку МТС тестує базову станцію, розміщену на аеростаті, закріпленому тросами та піднятому на висоту 300 метрів. Це перший подібний досвід серед російських операторів мобільного зв’язку. Випробування тривають у Вольську Саратовської області, пише CNews.
Конструкція, розроблена МТС, складається з аеростата, сталевих тросів довжиною 300 метрів, що утримують його, та наземного пристрою на базі автомобільного причепа, до якого їх прикріплено. Встановлена на ньому базова станція стандарту LTE 2100 МГц оснащена широкоспрямованою антеною й забезпечує покриття в радіусі 10 км зі швидкістю передачі даних 30 Мбіт/с. Блок керування радіомодулем розташований на землі та з’єднаний зі станцією оптичним кабелем, що дає змогу керувати обладнанням без підйому в повітря.
На думку генерального директора ComNews Леоніда Коніка, базові станції на аеростатах можуть стати в пригоді в надзвичайних ситуаціях — зокрема під час природних катастроф чи великих аварій. Так само вони підходять для забезпечення зв’язку там, де встановлення традиційних антенних щогл технічно складне або економічно недоцільне.
Технологія може застосовуватися і на віддалених промислових об’єктах. Аеростат здатен безперервно триматися в повітрі не менше 45 діб в арктичних умовах і не менше 30 діб у тепліших регіонах, витримуючи ураганний вітер до 42 м/с і прямі удари блискавки. Вартість промислового прив’язного аеростата без телекомунікаційного обладнання становить від 30 до 50 млн рублів, уточнив Конік.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Директорка з розвитку та експлуатації послуг зв’язку «Телеком біржі» Анастасія Біджелова зазначила, що розгортання базової станції на аеростаті коштує значно менше, ніж капітальне будівництво стаціонарної вежі, — передусім через відсутність потреби купувати земельну ділянку, лити фундамент і прокладати додаткову інфраструктуру. Водночас вона підкреслила, що таке рішення виправдовує себе саме для тимчасових завдань — замовник сплачує лише за потрібний період, не вкладаючи коштів у довгострокові активи. Операційні витрати при цьому будуть вищими, ніж у стаціонарної вежі, — зокрема через витрати на гелій, логістику та охорону.
Серед практичних обмежень — адміністративні процедури: підняття аеростата на висоту 300 м потребує погодження з Росавіацією та місцевими органами влади.
Аеростатом справа не обмежиться. Генеральна директорка МТС Інесса Галактіонова повідомила, що компанія розпочинає програму випробувань різних типів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для надання телекомунікаційних послуг. За її словами, подібні рішення з часом можуть стати проміжною ланкою між наземною телеком-інфраструктурою та орбітальними супутниками зв’язку. Вона також зазначила, що базова станція на аеростаті забезпечує ефективніше покриття порівняно зі звичайною мобільною базовою станцією — незалежно від складності рельєфу.
