Європейське космічне агентство (ESA) вивело на орбіту перші два супутники демонстраційної місії Celeste — орбітального випробувального майданчика для нових навігаційних технологій. Місія має перевірити, як додатковий шар на низькій навколоземній орбіті здатен підсилити стійкість і надійність чинних європейських навігаційних систем.
28 березня о 10:14 за центральноєвропейським часом ракета-носій Electron компанії Rocket Lab стартувала зі стартового майданчика Rocket Lab 1 на півострові Махія в Новій Зеландії. Місія отримала назву Daughter Of The Stars. Приблизно за годину після старту обидва апарати відокремилися від носія й вийшли на цільову орбіту висотою 510 км.
Супутники отримали позначення Celeste IOD-1 та Celeste IOD-2. Перший розробив консорціум на чолі з іспанською компанією GMV, другий — об’єднання під керівництвом французької Thales Alenia Space. На борту апаратів встановлено обладнання для перевірки ключових навігаційних технологій, нових сигнальних форматів і сервісних можливостей. Крім того, супутники забезпечать практичне опрацювання частотного ресурсу в L- та S-діапазонах відповідно до вимог Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) — це необхідна умова для подальшого розгортання місії.
Повне орбітальне угруповання налічуватиме 11 космічних апаратів і має сформуватися до 2027 року. Розширений склад угруповання дасть змогу проводити експерименти водночас у кількох частотних діапазонах, різних умовах використання та прикладних сценаріях.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
«Місія продемонструє, як додатковий шар на низькій навколоземній орбіті може вдосконалити наявні європейські навігаційні системи — зробити їх стійкішими, надійнішими та здатними надавати принципово нові послуги», — зазначив директор ESA з навігації Франсіско-Хав’єр Бенедикто Руїс.
Оскільки Celeste розташована значно ближче до поверхні Землі, ніж традиційні навігаційні супутники на середній орбіті, вона забезпечує потужніші сигнали й дає змогу залучати нові частотні діапазони. Серед перспективних напрямів застосування — вдосконалена навігація для автономного транспорту, залізничних, морських і авіаційних перевезень, підвищення точності позиціювання у щільній міській забудові, а також у важкодоступних полярних та арктичних районах. Окремий напрям — поліпшений обмін даними з екстреними службами під час надзвичайних ситуацій, відстеження пристроїв Інтернету речей (IoT) та навігація всередині приміщень.
Навігаційні плани ESA не обмежуються земною орбітою. Раніше ми повідомляли про запуск агентством програми «Місячне світло» (Moonlight) — супутникової системи зв’язку та навігації на Місяці, повноцінне функціонування якої заплановане на 2030 рік.
