Збір інформації про телекомунікаційну інфраструктуру України перенесено на два місяці — до 1 травня 2026 року. Такого компромісу досягли Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами (НЦУ) та представники ринку за підсумками наради за участю асоціацій, великих операторів і силових структур, що відбулася після звернення народного депутата Олександра Федієнка. Деталі домовленостей з’ясовував Mind.
З 30 січня 2026 року НЦУ мав розпочати збір від мобільних операторів та інтернет-провайдерів точних адрес усіх елементів інфраструктури — основних і резервних центрів управління мережами, центрів комутації, технічних майданчиків, оптоволоконних і радіорелейних ліній. Йдеться про десятки тисяч координат.
Учасники ринку відразу розкритикували цю вимогу як вкрай небезпечну в умовах воєнного часу: централізований збір таких даних і їхня передача незахищеною електронною поштою могли б перетворити отримані відомості на детальну карту вразливостей для ворога — аж до можливих ударів по житлових будинках, де розміщено обладнання.
Інтернет-асоціація України (ІнАУ) надіслала листа до РНБО, СБУ, Кабміну, Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Держспецзв’язку й НЦУ з вимогою припинити збір чутливих даних. Голова правління ІнАУ Олександр Савчук пояснив позицію галузі: централізована база з точними координатами мереж уможливлює точну ідентифікацію об’єктів на місцевості, що робить її потенційно корисною для знищення інфраструктури.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Поряд із воєнними загрозами Савчук звернув увагу і на ризик використання зібраних даних у конкурентних та корупційних цілях. Він також зазначив, що під час війни чутливі відомості про мережі намагаються отримати від операторів не лише НЦУ, а й обласні військові адміністрації, військові частини та навіть іноземні структури — зокрема, німецька консалтингова компанія Detecon із групи Deutsche Telekom проводить подібні опитування під егідою Мінцифри.
Лише на нараді НЦУ вперше докладно пояснив, навіщо йому потрібні ці дані. Регулятор визначив три потреби. Перша — актуальні контакти операторів і відомості про доступність послуг у населених пунктах для оперативного зв’язку зі спецкористувачами. Ринок визнав цю потребу обґрунтованою і погодився її задовольнити. Друга — створення автоматизованої платформи для швидкого доступу спецкористувачів до контактної інформації. Третя — аналіз резервування мереж.
Щодо останнього Савчук зауважив, що навіть детальні дані не розв’яжуть цього завдання, адже питання резервування є нетривіальним на логічному та фізичному рівнях і потребує розуміння архітектури мережі загалом.
За підсумками наради сторони дійшли усної домовленості щодо двох ключових змін. Окрім перенесення терміну до 1 травня, НЦУ скоротить обсяг запитуваної інформації — розробить нові форми опитувальників без точних адрес і GPS-координат. Дані збиратимуть із деталізацією до рівня населеного пункту або міського району. НЦУ має зафіксувати домовленості документально та надіслати оновлені форми операторам і профільним асоціаціям.
«Сподіваємося, що НЦУ вже не проситиме надати суперконфіденційну інформацію. Вважаю, що нові форми можна буде заповнити та дійсно розв’язати важливе завдання швидкого доступу спецкористувачів до потрібної їм інформації, при цьому не порушуючи стійкості мереж і не створюючи нових проблем. Втім кінцевий компроміс побачимо в документах НЦУ. Ймовірно, невдовзі», — підсумував Савчук.
