Рівно 43 роки тому світ побачив носій, що назавжди змінив спосіб зберігання й відтворення інформації. Саме 2 березня 1983 року у Великій Британії компанії Philips, Sony і Polygram вперше показали публіці 12-сантиметровий диск, що мав стати головним форматом зберігання інформації на два наступних десятиліття.
Роботу над технологією розпочали ще наприкінці 1970-х. Philips мав досвід із лазерними дисками, Sony ж спеціалізувалася на методах цифрового кодування. У 1979 році компанії об’єднали зусилля, а вже 1980-го з’явився стандарт Red Book, що визначив усі технічні параметри нового формату — від частоти дискретизації до діаметра носія й методу корекції помилок.
З вибором розмірів пов’язані дві легенди. За першою, діаметр 120 мм і час звучання 74 хвилини обрали так, щоб диск вміщав Дев’яту симфонію Бетховена в найдовшому виконанні з архіву Polygram — на цьому нібито наполіг віце-президент Sony Норіо Ога. За другою, інженери Philips орієнтувалися на розмір стандартної підставки під пиво в нідерландських барах.
Першим CD, що надійшов у продаж, став альбом Біллі Джоела «52nd Street» — він з’явився в японських крамницях у жовтні 1982 року разом із першим програвачем Sony CDP-101. Технологія швидко вийшла за межі аудіо: 1985 року з’явився стандарт CD-ROM (Yellow Book), і комп’ютерна індустрія здобула місткий універсальний носій.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Пік популярності формату припав на 2000 рік — тоді у світі розійшлося майже 2,5 мільярда дисків. Утім уже до 2006-го ця цифра впала до 1,75 мільярда. MP3, пірингові мережі, а згодом і хмарні сервіси поступово витіснили CD з масового ринку. Нині формат живе лише в нішевих сферах — аудіофільських релізах та архівному зберіганні даних.
Нагадаємо, у січні 2026 року свій 20-річний ювілей відзначив Blu-ray — формат, що прийшов на зміну DVD і його представили на виставці CES-2006 у Лас-Вегасі.
