Українська компанія STETMAN узялася за розбудову першого вітчизняного супутникового угруповання. У грудні 2025 року вона подала до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) заявку на реєстрацію мережі UASAT-NANO, а 17 лютого 2026 року вона з’явилася в офіційній публікації BR IFIC Space — тобто успішно пройшла початковий регуляторний етап. Про це пише DOU.
Мережа працюватиме на низькій навколоземній орбіті — на висоті близько 550 км. Уже в жовтні 2026 року планують запустити перший тестовий супутник, місце на ракеті-носії для нього вже заброньовано. На цьому апараті відпрацьовуватимуть технології та модель управління майбутнім угрупованням. Повноцінне розгортання сузір’я розпочнеться 2027 року: на першому етапі на орбіту виведуть 120 супутників, і щороку їхня кількість зростатиме.
Серійні запуски здійснюватиме SpaceX — відповідні домовленості між компаніями вже є. Виробництво супутників на початковому етапі забезпечуватиме данська компанія GomSpace, проте згодом його поступово локалізують в Україні. Ядро мережі будуватиметься на архітектурі 5G. Водночас компанія вже розпочала зведення наземної інфраструктури — станцій, шлюзів і мережевого ядра. Під проєкт STETMAN планує розширити штат, зокрема набрати близько 50 IT-спеціалістів.
Засновник STETMAN Дмитро Стеценко наголошує, що UASAT-NANO — не комерційний оператор і не конкурент глобальним сервісам на зразок Starlink. Мета проєкту — захищена інфраструктура зв’язку для уряду, спецслужб і Збройних сил України (ЗСУ). Угруповання обслуговуватиме до 100 000 терміналів в одній країні, а особливу увагу приділено стійкості до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Уже 2027 року компанія планує забезпечити від 30 до 50 тисяч терміналів для ЗСУ. Надалі мережею зможуть користуватися й країни-партнери.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Паралельно із супутниковим проєктом держава планує створити окремого мобільного оператора для військових. 29 січня 2026 року Міністерство цифрової трансформації подало до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), зміни до плану розподілу радіочастот. Документ передбачає виділення ресурсу під 5G і формує правову базу для розгортання приватних захищених 4G/5G-мереж для ЗСУ. На думку експертів, така мережа могла б забезпечити зв’язок у зоні бойових дій у радіусі до 30 км від лінії бойового зіткнення (ЛБЗ), однак через прив’язку до стаціонарної інфраструктури вона вразлива до ударів і не може повністю замінити супутникове угруповання.
Обидва проєкти мають одну мету — зменшити залежність ЗСУ від Starlink, хоча про повну заміну цього сервісу не йдеться. Нині він залишається найефективнішим рішенням.
