За останній рік до глобальної мережі під’єдналося понад 240 мільйонів людей. Таким чином загальна кількість користувачів інтернету досягла шести мільярдів — це три чверті населення планети. Про це йдеться в офіційному звіті Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ).
Попри помітне розширення онлайн-аудиторії, 2,2 мільярда жителів планети й далі залишаються поза межами цифрового світу. Це лише трохи менше за тогорічні оцінки, що показує: системні перешкоди на шляху до загального доступу нікуди не зникли.
Генеральна секретарка МСЕ Дорін Богдан-Мартін звернула увагу на те, що пріоритети у розвитку цифрової інфраструктури змінюються. За її словами, сучасне життя неможливе без цифрових технологій, тому тепер головне — не сам факт підключення, а його якість. Ключовими стають швидкість передавання даних, надійність з’єднання, прийнятна ціна й рівень цифрових компетенцій користувачів.
Звіт МСЕ вперше подає глобальні оцінки поширення мереж п’ятого покоління. Кількість підписок на 5G досягла трьох мільярдів — це третина від усіх мобільних широкосмугових підключень. Покриття цією технологією охоплює 55 відсотків населення світу, проте географічний розподіл показує критичну нерівність.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
У державах із високим рівнем доходу покриття 5G сягає 84 відсотків населення. Натомість у найбідніших регіонах світу доступ до мереж п’ятого покоління мають лише чотири відсотки жителів. Така нерівність показує не лише технологічний розрив, а й принципові відмінності у можливостях використання цифрових сервісів.
Аналіз показує ще глибші відмінності щодо інтенсивності використання мобільного інтернету. Користувачі з багатих країн споживають майже у вісім разів більше трафіку, ніж мешканці бідних регіонів. Це говорить не лише про якість мережевої інфраструктури, а й про сформовані звички цифрового споживання.
Економічна доступність інтернету й далі залишається серйозною проблемою попри загальне здешевлення мобільного трафіку. У 60 відсотках країн із низьким і середнім рівнем доходу ціни на підключення досі перевищують фінансові можливості значної частини населення. Навіть знижена вартість послуг для багатьох родин залишається непіднімною.
Директор Бюро розвитку електрозв’язку МСЕ Космас Лакісон Завазава наголосив: щоб досягти загального й безпечного цифрового середовища, потрібен системний підхід. На його думку, це вимагає цілеспрямованих інвестицій в інфраструктуру, програми підвищення кваліфікації та системи збирання статистичних даних.
Дослідження показало міцний зв’язок між рівнем цифрового розвитку й економічними показниками країн. У державах із високим рівнем доходу інтернетом користуються 94 відсотки населення. У країнах із низькими заробітками цей показник становить лише 23 відсотки. Переважна більшість людей, які й далі залишаються офлайн, живуть саме у найбідніших країнах і регіонах, що розвиваються.
Гендерний розрив у доступі до мережі також зберігається. Серед чоловіків до інтернету підключені 77 відсотків, тоді як серед жінок — 71 відсоток. Різниця в п’ять відсоткових пунктів показує, що структурні перешкоди на шляху до рівного доступу нікуди не зникли.
Географія також суттєво впливає на цифрову включеність населення. Містяни мають доступ до мережі значно частіше за мешканців сільських територій: 85 відсотків проти 58 відсотків. Такий розрив пояснюється як особливостями розгортання інфраструктури, так і економічними можливостями різних регіонів.
Віковий аналіз показує найвищу активність серед молоді. У віковій групі 15-24 років онлайн перебувають 82 відсотки, що на десять відсоткових пунктів більше за середній показник інших вікових груп — 72 відсотки.
Звіт МСЕ зафіксував не лише кількісне зростання, а і якісні зміни у цифровому ландшафті. Більшість користувачів володіють базовими навичками роботи в інтернеті, проте рівень поглиблених компетенцій залишається низьким. Навички цифрової безпеки, створення контенту й вирішення нестандартних завдань розвиваються значно повільніше, ніж технології.
Мережі попередніх поколінь, зокрема 4G і 3G, залишаються доступними для значної частини населення планети. Проте їхніх технічних можливостей вже не вистачає для повноцінної роботи сучасних цифрових сервісів, що ставить питання про необхідність прискореного оновлення інфраструктури.
Автори дослідження наголошують: без розвиненої цифрової інфраструктури та доступного підключення багато країн не зможуть скористатися перевагами штучного інтелекту й інших інновацій, які потребують стабільного високошвидкісного зв’язку. Це може призвести до подальшого поглиблення технологічного розриву між розвиненими й бідними регіонами світу.
