Група німецьких фізиків з Вюрцбурзького університету імені Юліуса-Максиміліана розробила найменший піксель в історії розміром лише 300×300 нанометрів. За таких параметрів щільності дисплей формату Full HD (1920×1080 пікселів) теоретично поміститься на площі одного квадратного міліметра. Результати експерименту описані в науковому журналі Science Advances.
Ключовим технологічним проривом стала розробка спеціального ізоляційного бар’єра, що розділяє золоті наноантени кожного пікселя. Цей бар’єр ефективно блокує міграцію атомів золота, що усуває проблему короткого замикання — головну перешкоду при надщільному компонуванні світлодіодних елементів. Попри мікроскопічний розмір, інтенсивність світіння такого пікселя відповідає традиційним органічним світлодіодам (OLED) розміром 5×5 мікрометрів.
Розробка на сьогодні має певні технічні обмеження. Колірна гама прототипу обмежується помаранчевою частиною світлового спектра, тоді як енергоефективність становить лише 1%. Водночас застосування OLED-технології надає суттєву перевагу — кожен піксель випромінює світло самостійно, без потреби у додатковому підсвічуванні.
Після усунення наявних технічних обмежень нова технологія відкриє шлях до створення нового покоління носимої електроніки. Серед перспективних застосувань — розумні окуляри з екстремально чіткою картинкою, системи віртуальної реальності (VR) з безпрецедентною щільністю пікселів та мініатюрні проєктори, що виводитимуть зображення безпосередньо на лінзи окулярів. Хоча конкретні терміни виходу на ринок поки не визначені, дослідники вважають свою розробку цілком реалізованою для комерційного використання.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Варто зазначити, що подібні розробки проводилися й раніше. У 2023 році Samsung Electronics запатентувала технологію квантових точок на органічних світлодіодах (QD-OLED) з пікселями 4×4 мікрометри, де квантові точки наносяться методом струменевого друку. Того ж року компанія Jade Bird Display представила пікселі щільністю 5000 пікселів на дюйм (PPI) із застосуванням масового трансферного друку чіпів 3×5 мікрометрів. У 2024 році команда Стенфордського університету розробила електролюмінесцентні пікселі на основі перовськіту з ефективністю 28% та часом відгуку під 1 мілісекунду.
Методика, запропонована німецькими дослідниками, вперше дозволяє налагодити промислове виробництво стабільних світлодіодів таких розмірів, які донедавна вважалися технічно неможливими.
Водночас питання щільності пікселів залишається предметом наукових дискусій. Раніше британські вчені з’ясували, що людське око практично не розрізняє різницю між роздільною здатністю 8K та 1440p на 50-дюймовому телевізорі з відстані трьох метрів, що ставить під сумнів практичну необхідність надвисокої щільності пікселів для звичайних побутових дисплеїв.
