Українці найменше довіряють телемарафону «Єдині новини» — йому не вірить 39% опитаних громадян. Водночас найбільше довіри здобули Telegram-канали (29%) і відеоконтент на YouTube (24%). Такі висновки містить дослідження соціологічної групи «Рейтинг» «Українці, довіра до медіа й дезінформація», оприлюднене 1 вересня.
Дослідження показало зміни в медіаспоживанні українців. Telegram упевнено став головним джерелом новин — ним постійно чи часто (4-5 днів на тиждень) користуються 52% респондентів. Це значно перевищує показники інших платформ.
YouTube займає друге місце за популярністю — його контент постійно або часто переглядає 32% опитаних. Facebook залишається на третій позиції — його використовують 28% респондентів.
Цікаво, що телемарафон «Єдині новини» й чати в Viber мають однаковий рівень використання — до кожного з цих джерел постійно або часто звертаються по 25% українців. Проте рівень довіри до них кардинально відрізняється.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Традиційні медіа втрачають популярність. Газети та журнали майже втратили свою читацьку аудиторію — 84% українців ніколи не використовують їх для отримання інформації. Радіо також втрачає слухачів — 75% респондентів повністю його ігнорують.
Регіональні медіа, традиційні й онлайнові, теж не знаходять відгуку серед читачів. Понад 60% українців не звертаються за новинами до регіональних видань і міжнародних онлайн-ресурсів.
Аналіз рівня довіри показав загальну недовіру українців до засобів масової інформації. Навіть найдовіреніші джерела не сягають 30% позитивних оцінок. Міжнародні й українські онлайн-медіа підтримує лише 16% опитаних, що свідчить про скептичне ставлення громадян до традиційної журналістики.
Телемарафону «Єдині новини» не довіряють 39% опитаних, ще 24% респондентів вагаються у своєму ставленні, а 19% не змогли визначитися з відповіддю.
Дослідження також розкрило ситуацію з перевіркою фактів. Майже 40% українців ніколи не перевіряють правдивість отриманої інформації. Лише 18% респондентів завжди намагаються з’ясувати правдивість новин, перш ніж їм повірити.
Активніше перевіряють інформацію представники молодого покоління (18-29 років), особи з вищою освітою, а також військові й ветерани.
Найпоширенішими способами перевірки інформації українці назвали покладання на власну інтуїцію та досвід (34%) і порівняння даних з кількома авторитетними джерелами (25%). Такий підхід свідчить про інтуїтивний, а не системний спосіб фактчекінгу.
За результатами інформаційного тесту на стійкість до дезінформації 59% українців виявилися вразливими до маніпулятивного контенту. Респондентам запропонували оцінити правдивість 12 медійних тверджень про політику, економіку та культуру — шести правдивих і шести хибних.
Група «Рейтинг» виокремила характерні риси громадян, які найбільше схильні до дезінформації. Ці респонденти значно менше підтримують євроінтеграційний курс України й вступ до НАТО, а також менше довіряють чинній владі.
Водночас особи, вразливі до дезінформації, оцінюють власну здатність розрізняти правдиву й неправдиву інформацію так само високо, як і стійкі до маніпуляцій громадяни.
Перевіряючи інформацію, ця категорія респондентів частіше покладається на особистий досвід та інтуїцію, рідше порівнюючи дані з різних джерел. Серед них частіше трапляються російськомовні або двомовні громадяни, мешканці прифронтових територій, представники менш забезпечених і менш освічених верств населення.
Опитування тривало з 1 по 23 квітня 2025 року на замовлення організацій «Львівський медіафорум» і International Media Support. У дослідженні взяли участь 2 тисячі респондентів.
