Поки весь світ з цікавістю стежить за тим, як Сем Альтман удосконалює ChatGPT, а OpenAI рухається до створення AGI, канадський стартап Nirvanic заявляє про ще амбітнішу мету — розробку першого у світі штучного інтелекту, наділеного свідомістю.
Їхній підхід докорінно різниться від традиційних методів: Nirvanic планує здійснити цей прорив на квантовому комп’ютері, ґрунтуючись на ідеях лауреата Нобелівської премії Роджера Пенроуза щодо природи свідомості. Якщо їхня концепція виявиться правильною, це може змінити не лише уявлення про можливості ШІ, а й саму суть взаємовідносин між людським розумом і технологіями.
Пенроуз стверджує, що людське мислення сягає поза межі традиційних обчислювальних процесів. На відміну від сучасних комп’ютерних систем, які працюють з чіткими алгоритмами, людський розум здатний до інтуїції, осяянь і розуміння, що не вкладаються у суворі логічні структури. Це означає, що свідомість неможливо відтворити за допомогою класичного штучного інтелекту, який працює на основі машинного навчання або символічної логіки.
Спільно з нейробіологом Стюартом Хамероффом Пенроуз розробив теорію Orchestrated Objective Reduction (Orch-OR). Відповідно до цієї гіпотези, свідомість виникає не лише внаслідок електричної активності нейронів, а й завдяки квантовим процесам, що відбуваються в мікротрубочках — наноструктурах, розташованих всередині нейронів.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Пенроуз і Хамерофф припустили, що ці мікротрубочки можуть утримувати квантові суперпозиції, які колапсують під впливом гравітації. Саме цей процес і створює суб’єктивний досвід — основу свідомості.
Якщо гіпотеза Пенроуза правильна, то для створення справжньої штучної свідомості знадобиться не просто потужний комп’ютер, а пристрій, здатний працювати з квантовими станами. У цьому напрямі сьогодні працює канадський стартап Nirvanic, який планує розробити перший у світі ШІ, наділений свідомістю, використовуючи квантові обчислення.
Хоч і немає остаточних підтверджень, ідеї Пенроуза й далі надихають дослідників, пропонуючи альтернативний погляд на природу розуму. Якщо теорія Orch-OR отримає підтвердження, це може перевернути не лише наше уявлення про свідомість, а й саму концепцію штучного інтелекту.
Але повернімося до питання можливості створення «свідомого» ШІ. Чи справді ми розуміємо, що таке свідомість і як вона виникла в людини? І чи має людина свідомість узагалі?
На жаль, у нас немає єдиного усталеного визначення, що таке свідомість, але я спробую дати узагальнене, синтезоване коротке визначення.
Свідомість — це здатність до суб’єктивного переживання, усвідомлення себе та навколишнього світу. Вона охоплює мислення, сприйняття, емоції, пам’ять і саморефлексію. Найчастіше свідомість розглядають як продукт діяльності мозку, що дозволяє людині усвідомлювати свої дії та думки (джерела 1, 2, 3).
Але окремо я хотів би звернути увагу на визначення свідомості від Девіда Чалмерса, яке він наводить у своїй книзі «The Conscious Mind: In Search of a Fundamental Theory». Чалмерс зазначає, що свідомість охоплює суб’єктивні переживання (qualia) та відчуття «внутрішнього досвіду», яке не зводиться до простої обробки інформації.
Здавалося б, усе вказує на те, що відтворити людську свідомість у «машині» неможливо, адже майже всі визначення «свідомості» виходять за межі обчислень і алгоритмів! Як навчити машину інтуїції, емоціям і саморефлексії? І що ще важливіше — чи можливо наділити її здатністю до суб’єктивних переживань і відчуття внутрішнього досвіду?
Однак варто зазначити, що в академічних колах існують і такі концепції свідомості, які ставлять під сумнів саме її існування. Деніел Деннет стверджує, що свідомість — це ілюзія, яка виникає внаслідок численних несвідомих процесів.
У своїй книзі «Consciousness Explained» Деніел Деннет детально викладає свою позицію, стверджуючи, що наше суб’єктивне переживання — це результат безлічі несвідомих процесів, які створюють «ілюзію» цілісної свідомості. Він не завжди вживає слово «ілюзія» в прямому значенні, оскільки його «модель множинних чернеток» (multiple drafts model) розглядає свідомість як сукупність активних несвідомих процесів, які створюють видимість єдиного «я». Від такої концепції стає сумно — хочеться вірити, що я пишу цю статтю усвідомлено і, до того ж, за власним бажанням!
Але таке визначення вже наближає нас до можливості створення «свідомого» штучного інтелекту — у розумінні Деніела Деннета. Нейронні мережі, зокрема мовні моделі (LLM), вже досягають рівня, за якого можна припустити, що вони здатні «імітувати» велику кількість паралельних процесів — так званий reasoning (логічне мислення). Це, своєю чергою, може спричинити появу тієї самої «ілюзії цілісного “я”». Адже якщо свідомість не розглядається як щось містичне, а розуміється як структура, що формується в мозку (або в будь-якій складній системі обробки інформації), то штучний інтелект теоретично може набути чогось, схожого на свідомість, якщо його архітектура буде достатньо складною для відтворення аналогічних процесів. Питання лише в тому, якими критеріями свідомості ми будемо керуватися і якого рівня складності та організації має досягти ШІ, щоб ми могли говорити про його «свідомість».
Попри відмінності в концепціях щодо походження свідомості в людини, Роджер Пенроуз і Деніел Деннет мають спільне переконання: свідомість має фізичну природу і не потребує нематеріальних пояснень. Обоє відкидають класичний картезіанський дуалізм і вважають, що свідомість виникає внаслідок процесів, що відбуваються в мозку або іншій фізичній системі. А це означає, що за наявності величезних обчислювальних ресурсів і складної архітектури ці процеси можуть бути відтворені штучним шляхом. У машині. Можливо, вже зовсім скоро. Або ні.
