У сюжеті зі спробою чи то націоналізації, чи то конфіскації «Київстар» несподівано намітився різкий поворот. Група провідних американських інвестиційних фондів заявила про інтерес до поглинання VEON. Подробиці цієї справи тягнуть на сенсацію і кардинально змінюють сприйняття ситуації.
Джерелом сенсаційних деталей стала датована початком жовтня публікація Capitol Intelligence Group (CI), вашингтонського онлайн-видання, яке позиціює свою діяльність як прогнозну фінансову журналістику (predictive financial intelligence). Примітно, що всередині CI Україна виділена як окремий напрямок у рамках проєкту з промовистою назвою Black Business News (BBN). У консультативній раді CI привертають увагу бригадний генерал Ерні Аудіно (Ernie Audino), довірена особа конгресмена Майкла Вальца (Michael Waltz), якого Трамп анонсував своїм радником із нацбезпеки, а також Іван Швайченко, керівник української компанії Boosteroid, провайдера хмарного геймінгу.
Виявляється, ще 17 вересня 2024 року керівник CI Пітер Семлер (Peter K. Semler) зупинив у коридорах вашингтонського Hudson Institute самого Майка Помпео, члена ради директорів VEON і наглядової ради «Київстар». Використовуючи окуляри зі вбудованою камерою, Семлер поставив Помпео кілька запитань, на які той дав ствердні відповіді.
Підписуйтесь на Mediasat в Telegram: тут найцікавіші новини зі світу технологій
Зокрема, прозвучало питання, як Помпео ставиться до ідеї дружнього поглинання VEON пулом великих американських приватних інвестиційних фондів, до складу якого входять Blackstone Group, Kohlberg Kravis Roberts (KKR) і The Carlyle Group. На запитання Семлера «Would you be open to such a bid? — Ви готові розглянути таку пропозицію?» Помпео відповів однозначно й позитивно: «Yeah, of course — Так, звичайно». На відео Помпео виглядає людиною, яка явно обізнана з цією ідеєю, не перепитує назви зацікавлених сторін, демонструє прихильність до ініціативи й не вважає за потрібне це приховувати.
Публікація тягне на сенсацію хоча б тому, що пропонує масу раніше невідомих в Україні деталей про те, що відбувається навколо найбільшої телекомунікаційної компанії країни, яка вже другий рік перебуває в центрі конфлікту між владою та закордонними акціонерами. Найбільше привертає увагу той факт, що буквально нічого з озвученого американськими журналістами не присутнє в українському інформаційному просторі. Наприклад, у публікації CI стверджується, що поглинання VEON зазначеними інвестиційними фондами вітається українським урядом, міністром торгівлі США, президентом Світового банку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Виходить, що купа непересічних людей в Україні, включно з діловою пресою, галузевим регулятором, іншими органами влади, а також численними експертами, не помітили появу в кімнаті неабияких розмірів слона. Погодьтеся, це дуже й дуже дивно.
Окрім цього, виникає цілий ряд запитань до пана Помпео та керівництва VEON. Якщо все, озвучене у публікації CI, відповідає дійсності, є підстави по-новому подивитися на те, що відбувається навколо «Київстару» та інших українських активів VEON. Ба навіть більше, з’являється можливість запропонувати версію подій, яка пояснює всі без винятку дивні моменти та суперечності, які ми спостерігаємо вже другий рік.
Що було…
Хрестовий похід Офісу Президента та української держави в цілому проти українських активів LetterOne (колишня «Альфа-Груп», інвестиційний холдинг Михайла Фрідмана та його партнерів) із самого початку навесні 2023 року супроводжує низка суперечностей.
По-перше, вилучення активів VEON не є ефективним способом розв’язання заявленого українською владою завдання. Воно, нагадаємо, полягає в покаранні зазначених підсанкційних осіб на чолі з Фрідманом. Спочатку українські чиновники заявляли, що хочуть унеможливити отримання підсанкційними особами будь-якого зиску, наприклад, шляхом продажу акцій VEON або самих лише українських активів. Згодом риторика змінилася, тепер акцент роблять на необхідності конфіскації активів підсанкційних осіб як способу їх покарання.
Тим часом LetterOne не є одноосібним власником VEON, володіючи приблизно половиною акціонерного капіталу холдингу. Решта акцій перебувають у вільному обігу та належать багатьом добросовісним західним портфельним інвесторам. Таким чином, у кожній акції VEON і його українських активів підсанкційним особам належить лише частка, і цю частку в принципі неможливо виділити на користь української держави. Рішення Шевченківського суду про арешт 47,85% статутного капіталу «Київстару» є нікчемним і незаконним, адже у цій частці Фрідману та компанії належить лише 47,85% від арештованої частини. Це стратегія, яка веде в глухий кут.
По-друге, паралельно з арештом «Київстару» влада ініціювала аналогічну справу щодо lifecell. Одним з акціонерів її керуючого холдингу Turkcell також була LetterOne. Відмінність полягала лише в тому, що у цьому випадку частка LetterOne була меншою, а саме 19,8%. Проте це не має значення з погляду мети «хрестового походу» проти LetterOne і її акціонерів. Яка різниця, 19,8% чи 47,85%, якщо це ті самі люди, яких потрібно покарати?
Проте в цій, здавалося б, ідентичній ситуації українська держава вчинила геть інакше й зняла арешт із корпоративних прав lifecell. У результаті компанія успішно змінила власника та перейшла до французького холдингу NJJ Capital.
По-третє, судові рішення щодо «Київстару» супроводжувалися типовими процесуальними порушеннями. Зокрема, тривалий час юристи компанії не могли отримати копію рішення, яка належить їм за законом. Не факт, до речі, що вони її зрештою отримали. Такі трюки часто трапляються, коли справа шита білими нитками.
По-четверте, присутність у наглядовій раді «Київстару» такої вагомої фігури, як колишній держсекретар США та директор ЦРУ, не принесло помітних результатів. З огляду на очевидні хиби офіційної позиції української влади, здавалося б, однієї лише присутності Помпео мало б бути достатньо для вирішення конфлікту. Тим паче, що він активно просуває зовнішньополітичні ініціативи на кшталт передачі Україні 500 мільярдів доларів російських активів. Проте все це жодним чином не наблизило VEON до мети, заради якої компанія залучила Помпео.
…і що стало
Тепер на сцену виходять нові гравці, які заявляють про плани, що суперечать усьому, озвученому раніше. Дружнє поглинання означає, що у VEON має повністю змінитися склад акціонерів. Усі нинішні власники, зокрема LetterOne, повинні отримати гроші за свої акції й піти. Вихід Фрідмана та його партнерів, з одного боку, усуне підставу для арешту українських активів VEON. З іншого боку, це прямо суперечить цілям державної політики, на які посилаються ініціатори арешту.
Теоретично, за відсутності ясності щодо спроб конфіскувати один із найбільших (друге місце за доходами) активів VEON, сама ідея поглинання виглядає неактуальною. Проте обговорення угоди триває, сторони демонструють оптимізм, і це свідчить, що вони впевнені у повторенні сценарію з продажем lifecell. Іншими словами, вони вірять, що розв’язання проблеми з арештом «Київстару» вже існує. Водночас нагадаємо, жодних публічних сигналів такого роду досі не спостерігається.
Ще одне неминуче запитання — як узгодити ідею викупу акцій VEON із планами деяких стейкхолдерів суттєво збільшити їхню вартість? Починаючи з літа 2024 року, про неадекватно низьку вартість VEON і, зокрема, «Київстару» публічно говорить один із найбільших акціонерів VEON — американська Shah Capital Investment. В ексклюзивному інтерв’ю Mediasat CEO Shah Capital Investment Хіманшу Шах не згадав можливість дружнього поглинання VEON. Невже він нічого не знає про це? Чи знає, але не вважає це реалістичним? Або, можливо, вважає реалістичним, але не хоче згадувати?
Ця мовчанка привертає увагу. Для успіху дружнього поглинання акціонери компанії, її менеджмент і покупці мають дійти згоди щодо справедливої ціни акцій. Хіманшу Шах стверджує, що VEON зараз торгується значно нижче справедливої вартості, пропонуючи, зокрема, провести лістинг «Київстару» на NASDAQ. Зовсім нещодавно до цієї позиції приєднався і CEO VEON Каан Терзіоглу. Однак, знову ж таки, Терзіоглу також не згадує можливість продажу VEON повністю.
Складається враження, що всередині VEON думки розділилися. Частина ради директорів, очолювана Терзіоглу, вважає за потрібне підтримати пропозиції Шаха. У той час продаж холдингу знаходить підтримку принаймні у Майка Помпео й Джона Елканна (John Elkann), який володіє 7,2% акцій VEON. Варто розуміти, що інтереси потенційних покупців і продавців VEON прямо протилежні. Це створює передумови для жорсткого торгу, де як аргумент, ймовірно, використовуватиметься невизначена ситуація з «Київстаром».
Наявність інсайдерів або навіть партнерів в органах влади України, з одного боку, забезпечить щасливчикам вагому перевагу в переговорах щодо ціни VEON. З іншого боку, це може спровокувати тривалий конфлікт навколо питання про справедливу вартість акцій компанії.
Версія
Тепер у нас є достатньо підстав припустити, що «Київстар» повторює долю lifecell. Після того, як вартість VEON буде погоджена між усіма зацікавленими сторонами, арешт 47,85% корпоративних прав «Київстару» буде знято. У межах цієї версії згадані вище суперечності отримують просте й тривіальне пояснення. Зокрема, арешт українських активів VEON і Turkcell — це лише спосіб збити ціну, тобто дія в інтересах покупців.
Бенефіціарами цієї ситуації навколо «Київстару» стануть кілька найбільших інвестиційних фондів, які отримають можливість купити перспективний і недооцінений актив зі значним дисконтом. Саме вони, найімовірніше, реалізують пропозиції Shah Capital — наприклад, вихід «Київстару» на NASDAQ.
У межах цієї версії Майк Помпео виступає в ролі ефективного лобіста, здатного супроводжувати складні й політично неоднозначні угоди. Наприкінці відео, з якого почалася наша історія, згадується Nippon Steel. Це звучить ніби не до місця і незрозуміло для чого, але тільки на перший погляд. У грудні минулого року японська Nippon Steel ініціювала угоду на суму 15 мільярдів доларів із придбання US Steel — одного з найбільших у світі виробників сталі та другого за величиною в США. І профспілки, і демократи, і республіканці, включно з Байденом і Трампом, виступили проти цієї угоди.
Саме Майк Помпео взявся за лобіювання угоди вартістю 15 мільярдів доларів, викликавши сильне роздратування в оточенні Трампа. Сам Трамп обіцяв зупинити угоду, якщо її не завершать до його інавгурації. Зараз Nippon Steel намагається закрити угоду до вступу нового президента на посаду. Приклад того, як оцінюють лобістську активність Помпео в США, можна знайти в цій публікації. Привертає до себе увагу те, що його присутність у наглядовій раді української компанії розглядається як потенційне джерело конфлікту інтересів. Зокрема, з цього ракурсу критикується вже згадуваний «мирний план Трампа» для України, одним зі співавторів якого виступив колишній держсекретар.
Українська перспектива
Що означає для України і її громадян продаж VEON новим власникам? На перший погляд, зміна складу акціонерів ніяк не вплине на абонентів «Київстару» і самого оператора. Система корпоративного управління ізолює акціонерів керуючої компанії (тобто VEON) від менеджменту й клієнтів підконтрольних активів. Усунення загрози конфіскації також виглядає беззаперечним благом. Однак ця ізоляція добре працює тільки в умовах зрілої інституційної системи, якою Україна, на жаль, поки не є.
Основний ризик сценарію дружнього поглинання пов’язаний із фундаментальною суперечністю між інтересами покупців і нинішніх акціонерів VEON. Результати незалежної оцінки справедливої вартості акцій, на яку можуть претендувати нинішні акціонери, значною мірою будуть визначатися офіційною позицією держави щодо українських активів. Своєю чергою, ця позиція формуватиметься вручну, завідомо непрозоро, людьми, імена яких нам невідомі.
Якщо не пощастить, «Київстар» знову опиниться в центрі багаторічної тяганини між акціонерами, підконтрольними їм менеджерами й владними структурами. Це ускладнить корпоративне управління, включно з реалізацією інвестиційних планів. Нагадаємо, що Каан Терзіоглу озвучував можливість інвестувати в Україні до одного мільярда доларів протягом п’яти років.
Плани VEON можуть бути переглянуті навіть за найсприятливішого розвитку подій, просто через те, що нові власники можуть мати власне бачення доцільності інвестицій. Це, своєю чергою, може спровокувати бажання влади закріпити анонсовані компанією інвестиції, наприклад, у вигляді зобов’язань, пов’язаних із ліцензіями на частоти для 5G. Держава обожнює розпоряджатися чужими грошима і зазвичай у таких ситуаціях не схильна економити. Як наслідок, не тільки «Київстар», але й інші оператори можуть зіткнутися з необхідністю виконувати нереалістичні вимоги влади.
Нарешті, нові інвестори зі США, до того ж близькі до республіканців, можуть підняти «китайське питання». У мережі «Київстару» частка обладнання Huawei й ZTE становить 100%, і теоретично це може дратувати адміністрацію Трампа. Кампанія проти Huawei почалася саме за його президентства, а головним ідеологом «Чистої мережі» виступав саме держсекретар Майк Помпео. Водночас навіть часткова заміна китайського обладнання вимагатиме додаткових інвестицій. За останні три роки було багато прикладів, коли американці гнучко підходили до власних вимог, якщо їх виконання було пов’язане з надмірними витратами.
Зміна власників або навіть поглинання VEON однією з наявних структур навряд чи призведе до серйозних проблем. Поклавши руку на серце, «Вимпел-Комунікації» (відомий як VimpelCom Ltd., а з 2009 року — VEON Inc.) ніколи не досягали особливого успіху за межами російського ринку.
За 32 роки свого існування «Вимпелком» запам’ятався численними епічними провалами й скандалами, вражаючи своєю здатністю руйнувати акціонерний капітал без очевидних причин — Just Because Fuck You, That’s Why. Парадоксально, але багаторічний конфлікт між Telenor і «Альфа-Груп» став запорукою процвітання «Київстару», оскільки заблокував втручання акціонерів у бізнес компанії.
Чи створює зміна власників або навіть поглинання VEON суттєві проблеми для «Київстару»? Просто зараз підстави для цього не помітні. Але, по-перше, непрозорий характер подій може супроводжуватися неприємними сюрпризами. Тому ризики, пов’язані з непрозорістю процесів і можливими політичними факторами, залишаються і потребують уважного спостереження.
