Всесвітньо відоме слово «алло», яке використовується при телефонній розмові, має цікаву історію появи та поширення.
Всім знайоме телефонне привітання «алло» має цікаву історію, яка бере початок ще з часів винайдення телефону. Як з’ясувалося, це слово могло б звучати зовсім інакше, якби не втручання Томаса Едісона.
Як повідомляє ТСН, історія слова «алло» починається у 1877 році, коли виникла потреба стандартизувати телефонне вітання. Винахідник телефону Александер Грем Белл пропонував використовувати морський вигук «ехой?» (ahoy), що означав «ей, хто там?».
Проте саме варіант Томаса Едісона, який зробив значний внесок у розвиток телефонії, став загальноприйнятим. У листі до керівника телефонної компанії Піттсбурга він запропонував використовувати «hullo» (спотворене «hello»). Едісон наголошував на чіткості цього слова, що було критично важливим для перших телефонних апаратів з недосконалою якістю звуку.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Французька адаптація цього слова без літери «h» – «алло» – згодом поширилася багатьма мовами світу.
Альтернативні версії
Існує кілька інших гіпотез щодо походження слова «алло».
- Від французького «allons» («ну» або «підемо»).
- Від угорського «hallom» («я тебе чую»).
Різноманіття телефонних привітань у світі
У сучасному світі існує широке розмаїття телефонних привітань. Якщо в англомовних країнах – Британії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії – традиційно використовується «алло», то в інших країнах існують власні варіанти. Німці називають своє ім’я, італійці кажуть «пронто», греки – «паракало», іспанці – «діга», а турки поряд з англомовним словом вживають «ефенді».
В азійських країнах телефонний етикет має свої культурні особливості. Японці використовують «моші-моші», китайці – «вей», а корейці – «ебосеє». У Португалії вживають «істоу» (я є, я тут), а в Їзраїлі – традиційне «шалом», що підкреслює культурну самобутність кожного народу в питаннях телефонного етикету.
Попри різноманітність телефонних привітань у світі, саме «алло» стало найпоширенішим варіантом, особливо в англомовних країнах та континентальній Європі, де воно використовується вже понад 140 років.
