В Україні розгорнулася дискусія щодо оподаткування та регулювання ринку інтернет-провайдерів. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та Директор інтернет-провайдера Еліт-Лайн з Краматорська Микола Кучерук висловили протилежні погляди на ситуацію, яка дотепер склалася в галузі.
Позиція Данила Гетманцева: боротьба з «сірим» ринком
Данило Гетманцев у своїй колонці на сайті Главком звернув увагу на проблему «сірого» ринку у сфері надання послуг фіксованого зв’язку та інтернету. На його думку, багато провайдерів використовують спрощену систему оподаткування, щоб мінімізувати податкові платежі.
За даними Гетманцева, загальні доходи від надання послуг фіксованого зв’язку у 2023 році склали 21,2 млрд грн, що на 33,3% більше, ніж у попередньому році. При цьому середній дохід на одного користувача послуг фіксованого зв’язку становить 219 грн.
Як зазначає міністр, при використанні спрощеної системи оподаткування з цієї суми сплачується лише 10,95 грн податків, тоді як на загальній системі податкове навантаження склало б 75,34 грн – у сім разів більше.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Гетманцев пояснює, що така ситуація призводить до значних втрат для держави: недонадходження податків та єдиного соціального внеску, несплата митних платежів при ввезенні обладнання, менший рівень залучення інвестицій. Крім того, на його думку, це створює нерівні умови на ринку, де одні гравці отримують переваги над іншими.
Міністр наводить приклади великих операторів, які використовують мережі з десятків або навіть сотень суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування. За його оцінками, через існування «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг доступу до інтернету держава втрачає понад 3 млрд грн на рік.
На думку автора, така ситуація є неприйнятною, особливо в умовах руху України до ЄС, де подібні схеми категорично заборонені. Гетманцев закликає провайдерів змінити свою поведінку, попереджаючи, що в іншому випадку держава має достатньо інструментів для приведення бізнесу до європейських стандартів.
Позиція Миколи Кучерука: захист малого та середнього бізнесу
Директор інтернет-провайдера Еліт-Лайн з Краматорська Микола Кучерук не погоджується з аргументами Гетманцева і наводить власні дані та розрахунки.
За інформацією Кучерука, реальна кількість провайдерів в Україні становить 3182, з яких 1960 – фізичні особи-підприємці (ФОП), а 1222 – товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). При цьому майже всі ФОП та близько 40% ТОВ використовують спрощену систему оподаткування.
Як пояснює представник провайдера, загальне податкове навантаження на компанії в галузі суттєво відрізняється. За його даними, навіть великі провайдери на загальній системі оподаткування сплачують від 4 до 23 відсотків від загальних надходжень. Водночас підприємства на єдиному податку сплачують не лише 5% від обороту, але й ПДФО зі співробітників, військовий збір, страхові та інші виплати.
Кучерук наводить дані про доходи найбільших провайдерів України та середній дохід на одного абонента. За його розрахунками, «середній чек» з абонента на місяць по галузі становить 244 грн (з ПДВ), що суттєво відрізняється від цифр, наведених Гетманцевим.
Представник провайдера звертає увагу на те, що малі та середні провайдери часто є більш ефективними та інноваційними, ніж великі гравці ринку. За його словами, саме невеликі компанії першими почали масово впроваджувати сучасні технології, зокрема PON, та забезпечувати стабільну роботу інтернету під час відключень електроенергії.
Як зазначає Микола Кучерук, малі та середні провайдери охоплюють значно більше віддалених куточків України та малонаселених районів міст, ніж великі оператори. Вони готові працювати у селищах та малоповерхових будинках, куди великі компанії не зацікавлені вкладати кошти.
На думку автора, спрощена система оподаткування дозволяє невеликим провайдерам зосередитися на розвитку власних мереж, а не витрачати ресурси на адміністрування податків. Він вважає, що єдиний податок слід порівнювати не з загальним податковим навантаженням, а з рівнем сплати ПДВ та податку на прибуток.
Кучерук також звертає увагу на проблему демпінгу з боку великих гравців ринку, що, на його думку, шкодить розвитку телекомунікаційної галузі в Україні. Він стверджує, що найбільший оператор за кількістю клієнтів через найнижчий середній дохід на абонента майже не платить податків з фіксованого зв’язку та не вкладається в сучасні технології.
Представник провайдера підкреслює, що досвід повномасштабного вторгнення показав більшу гнучкість та ефективність малих та середніх провайдерів у кризових ситуаціях. За його словами, вони значно швидше відновлюють пошкоджені мережі після обстрілів та забезпечують стабільну роботу інтернету в складних умовах.
Таким чином, дискусія навколо оподаткування та регулювання ринку інтернет-провайдерів в Україні демонструє різні погляди на проблему. З одного боку, держава прагне збільшити податкові надходження та привести галузь до європейських стандартів. З іншого – представники малого та середнього бізнесу наголошують на своїй важливій ролі у розвитку галузі та забезпеченні якісних послуг для споживачів, особливо в кризових умовах. Очевидно, що для розв’язання цієї складної проблеми потрібен конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами з урахуванням інтересів держави, бізнесу та споживачів.
