UARU
UARU

Українське радіо під час війни #63: зміна назви «Шансон» на «Шлягер», скасування реєстрацій та повернення Relax-читання

- Реклама -

Всупереч труднощам, українське радіо продовжує нести свою місію – інформувати, розважати та забезпечувати доступ до культурного життя країни. У грудні 2022 року Mediasat запустив рубрику «Українське радіо під час війни». В ній наш постійний автор Борис Скуратівський розповідає про події, що останнім часом відбулися в українському радіопросторі. До уваги читачів – шістдесят третя частина.

  • На своєму засіданні 22-го лютого Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення оголосила черговий конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільних радіоканалах (для розвитку місцевих та регіональних мереж). На конкурс виставлено 19 частот в 10 адміністративно-територіальних одиницях України. Серед них – як зовсім нові частоти, які досі не використовувалися (при цьому деякі з них вже виставлялися на попередні конкурси), так і частоти, на яких вже велося мовлення, однак, термін дії ліцензій мовників закінчився чи їх було анульовано. Повний список частот, виставлених на конкурс: 1. м. Володимир Волинської області – 94.9 МГц, потужність – 0.25 кВт; територія розповсюдження програм – м. Володимир та території Володимир-Волинської, Устилузької міських, Зимнівської, Оваднівської сільських територіальних громад Володимирського району Волинської обл.; плановане місце встановлення передавача – Волинська обл., м. Володимир, вул. Академіка Павлова, 20. 2. М. Нововолинськ Волинської області – 98.1 МГц, потужність передавача – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Нововолинськ та території Нововолинської міської, Литовезької, Поромівської сільських територіальних громад Володимирського району Волинської обл.; плановане місце встановлення передавача – Волинська обл., Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. М. Шептицького, 6. 3. М. Андрушівка Житомирської області – 92.5 МГц, потужність – 0.2 кВт; територія розповсюдження програм – м. Андрушівка та території Андрушівської міської, Червоненської селищної територіальних громад Бердичівського району, Волицької сільської територіальної громади Житомирського району Житомирська обл.; плановане місце встановлення передавача – Житомирська обл., Бердичівський район, м. Андрушівка, вул. Лисенка, 22. 4. М. Радомишль Житомирської області – 95.8 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Радомишль та території Радомишльської міської територіальної громади Житомирського району Житомирська обл.; плановане місце встановлення передавача – Житомирський район, м. Радомишль, пл. Соборний майдан, 12. 5. м. Чуднів (с. Вільшанка) Житомирської області – 89.1 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – с. Вільшанка, м. Чуднів та території Чуднівської міської, Вільшанської сільської територіальних громад Житомирського району Житомирської обл.; плановане місце встановлення передавача – Житомирська обл., Житомирський район, с. Вільшанка, вул. Павла Шпити, 66. 6. м. Київ – 92.8 МГц, потужність – 2.0 кВт; територія розповсюдження програм – м. Київ та території Бориспільського, Броварського, Бучанського, Вишгородського, Обухівського, Фастівського районів Київської обл.; плановане місце встановлення передавача – м. Київ, вул. Олегівська, 34Б. 7. м. Київ – 106.0 МГц, потужність – 1.0 кВт; територія розповсюдження програм – м. Київ та території Бучанської, Вишневої, Ірпінської міських, Гостомельської, Немішаївської селищної, Білогородської, Борщагівської, Дмитрівської сільських територіальних громад Бучанського району, Петрівської, Пірнівської сільських територіальних громад Вишгородського району, Броварської міської, Калинівської селищної, Зазимської сільської територіальних громад Броварського району, Гірської, Золочівської, Пристоличної сільських територіальних громад Бориспільського району, Козинської селищної, Феодосіївської сільської територіальних громад Обухівського району, Боярської міської, Глевахівської, Чабанівської селищної, Гатненської сільської територіальних громад Фастівського району Київської області; плановане місце встановлення передавача – м. Київ, вул. Олегівська, 34Б. 8. м. Благовіщенське Кіровоградської області – 96.3 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Благовіщенське та території Благовіщенської міської, Завалівської селищної територіальних громад Голованівського району Кіровоградської обл.; плановане місце встановлення передавача – Кіровоградська обл., Голованівський район, м. Благовіщенське, вул. Лесі Українки, 88. 9. м. Рава-Руська Львівської області – 93.6 МГц, потужність – 0.05 кВт; територія розповсюдження програм – м. Рава-Руська та території Рава-Руської міської територіальної громади Львівського району Львівської обл.; плановане місце встановлення передавача – Львівська обл., Львівський район, м. Рава-Руська, вул. 1-го Листопада, 6. 10. м. Рені Одеської області – 102.3 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Рені та територія Ренійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської обл.; плановане місце встановлення передавача – Одеська обл., м. Рені, вул. Дружби, 2. 11. с-ще Тарутине Одеської області – 95.6 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – с-ще Тарутине та території Тарутинської селищної територіальної громади Болградського району Одеської обл.; плановане місце встановлення передавача – Одеська обл., Болградський район, с-ще Тарутине. 12. м. Татарбунари Одеської області – 91.7 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Татарбунари та території Татарбунарської міської, Лиманської сільської територіальних громад Білгород-Дністровського району Одеської обл.; Одеська обл., Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари. 13. с. Красногорівка Полтавської області – 89.2 МГц, потужність – 0.5 кВт; територія розповсюдження програм – с. Красногорівка, м. Миргород та території Миргородської міської, Гоголівської, Шишацької селищних, Білоцерківської, Великосорочинської сільських територіальних громад Миргородського району, Глобинської міської, Семенівської селищної територіальних громад Кременчуцького району, Хорольської міської територіальної громади Лубенського району, Решетилівської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської обл.; плановане місце встановлення передавача – Полтавська обл., Миргородський район, с. Красногорівка, вежа КРРТ. 14. с. Копань Рівненської області – 105.9 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – с. Копань та території Радивилівської міської, Демидівської селищної, Боремельської, Крупецької сільських територіальних громад Дубенського району Рівненської обл.; плановане місце встановлення передавача – Рівненська обл., Дубенський район, с. Копань, вежа КРРТ. 15. м. Білопілля Сумської області – 90.5 МГц – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Білопілля та території Білопільської, Ворожбянської міських, Річківської сільської територіальних громад Сумського району, Новослобідської сільської територіальної громади Конотопського району Сумської обл.; плановане місце встановлення передавача – Сумська обл., м. Білопілля, вул. Сумська, 15. 16. м. Суми Сумської області – 107.0 МГц, потужність – 1.0 кВт; територія розповсюдження програм – м. Суми та території Сумського району Сумської обл.; плановане місце встановлення передавача – м. Суми, вул. Скрябіна, 3, вежа КРРТ. 17. м. Кам’янка Черкаської області – 100.4 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – м. Кам’янка та території Кам’янської міської, Березняківської, Михайлівської сільських територіальних громад Черкаського району Черкаської обл.; плановане місце встановлення передавача – Черкаська обл., м. Кам’янка, вул. Героїв Майдану, 1А. 18. м. Сміла Черкаської області – 105.4 МГц, потужність – 0.03 кВт; територія розповсюдження програм – м. Сміла та територія Смілянської міської територіальної громади Черкаського району Черкаської обл.; плановане місце встановлення передавача – Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, 24. 19. м. Умань (с. Полянецьке) Черкаської області – 101.0 МГц, потужність – 0.1 кВт; територія розповсюдження програм – с. Полянецьке, м. Умань та території Уманської міської, Бабанської селищної, Дмитрушківської, Ладижинської, Паланської сільських територіальних громад Уманського району Черкаської обл.; плановане місце встановлення передавача – Черкаська обл., Уманський район, с. Полянецьке, вул. Лісна, 3. Максимальний розмір ліцензійного збору та Розмір конкурсної гарантії (10 % максимального розміру ліцензійного збору) по кожній частоті шукайте на офіційному вебсайті Нацради з ТРМ. Розміри ліцензійних зборів буде переглянуто на момент прийняття рішення відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розширені технічні характеристики каналу мовлення можуть бути надані переможцям конкурсу за окремим зверненням. Умови ліцензії: 1. Загальний обсяг мовлення – 24 години на добу (168 годин на тиждень). 2. Програмна концепція мовлення: а) забезпечувати не менше ніж 100 відсотків тижневого обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (ведучими, дикторами радіопрограм) державною мовою; б) обов’язкове розміщення інформаційних програм з місцевою та/або регіональною тематикою. Граничний термін подання заяв на участь у конкурсі – 25.04.2024 до 18:00. Підсумки конкурсу медіарегулятор планує підбити до 24 липня 2024 року. Охочі взяти участь у конкурсі можуть подавати заяви і документи до них у паперовій формі – на юридичну адресу Національної ради: вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ, 01601 або в електронній формі на електронну пошту Національної ради: nrada@nrada.gov.ua. У разі подання заяви в електронній формі на заяву та всі документи до неї потрібно накладати кваліфікований електронний підпис чи печатку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Під час заповнення заяв і документів до них потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman і шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Докладніше ознайомитися з інформацією щодо конкурсів і переліком необхідних документів можна на офіційному сайті Нацради.
  • А вже 28-го березня Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підбиватиме підсумки одного з попередніх конкурсів на мовлення на вільних радіоканалах для розвитку регіональних і загальнонаціональних мереж. Таке рішення Нацрада ухвалила на своєму засіданні 22-го лютого. Зазначений конкурс був оголошений рішенням медіарегулятора від 16.11.2023 № 1397, який тоді запропонував 10 частот у восьми областях України. До участі у цьому конкурсі рішенням Нацради, ухваленим 22-го лютого, були допущені ТОВ «Авторадіо Україна» і ТОВ «Телерадіокомпанія «Шансон».
  • Тим часом Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення внесла зміни до реєстру компанії ТОВ ТРК «Шансон» через зміну позивних. Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 22 лютого. Радіостанція змінила назву з «Шансон» на «Шлягер». Регулятор вніс ці зміни до всіх ліцензій компанії. Наразі в ефірному одязі станції наразі ще домінує бренд «Шансон», хоч в деяких джинґлах фігурує слово «шлягер». Також з плейлістів станції зник контент категорії «World Music» та інструментальні композиції – на цей час в ефірі лунає лише україномовна музика. А на київській частоті 101.9 МГц, де працює «Радіо Шансон», вже змінився сигнал RDS. Наразі на RDS-дисплеї відображається напис SCHLAGER. Радіотекст: Schlager FM – Reklama 097 2369 000. Варто відзначити: ТОВ ТРК «Шансон» – це не єдина українська ТРО, в ліцензії якої було вписано позивний «Шансон», однак, зміни до ліцензій інших компаній, що використовують цей позивний, поки не вносилися.
  • Свій позивний офіційно змінило і ТОВ «Радіо Тернопіль». Відповідне рішення Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення ухвалила на своєму засіданні 22-го лютого. Відтепер компанія працюватиме на частоті 106.1 МГц в м. Тернопіль із позивним «Радіо Байрактар» (а не «Мелодія FM»). Було також внесено зміни до програмної концепції ТРО – відповідно до загальної концепції мережі «Радіо Байрактар». Варто відзначити: радіостанція «Мелодія FM» представляла програми «Радіо Байрактар» у Тернополі з 5-го квітня 2022 року.
  • Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення під час засідання 22-го лютого відповідно до статті 65 Закону України «Про медіа» скасовано реєстрацію двох лінійних медіа, що працюють без використання радіочастотного спектра: 1. Радіокомпанії Дворічанщини «Приоскілля» Дворічанської селищної ради Куп’янського району Харківської області (позивні «Говорить Приоскілля»), смт Дворічна Харківської області, ліцензія НР № 1749-м від 01.03.2013; 2. КП «Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия» (позивні «В ефірі – Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия»), м. Стрий Львівської області, ліцензія НР № 00077-м від 07.08.2014. Обидві компанії вели мовлення на мережі дротового радіо. Варто відзначити: одна з цих двох компаній – КП «Стрийське міське радіомовлення «Голос Стрия» – від середини квітня розпочала ефірне мовлення у Стрию Львівської області.
  • Радіостанції «Перше Конотопське», що веде мовлення в місті Конотоп Сумської області на частоті 103.9 МГц, продовжили ліцензію на мовлення. Відповідне рішення Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення ухвалила 22-го лютого. Компанія Мистецько-інформаційний «РТВ-Центр «Вежа» у формі ТОВ, яка працює з позивним «Перше Конотопське», – одна з перших в Сумській області перейшла на 100% трансляцію україномовних пісень (ще до прийняття законодавчих норм щодо квот пісень державною мовою). Термін дії ліцензії – 10 років. Мистецько-інформаційний «РТВ-Центр «Вежа» у формі ТОВ (м. Конотоп) має ліцензії на FM-мовлення та телевізійне багатоканальне мовлення.
  • Іншим своїм рішенням, прийнятим на засіданні 22-го лютого, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення продовжила строк дії ліцензії ТОВ «Телерадіокомпанія Праймедіа» (позивний «Максимум») на частоту 102.1 МГц у Львові. Ліцензію продовжено на 10 років.
  • Київська радіостанція «Наше Радіо» розпочала 19-го лютого мовлення в м. Ковель Волинської області. Трансляції здійснюються на частоті 92.7 МГц, яку компанія ТОВ «Наше Радіо» отримала на конкурсі 21-го грудня 2023 року. Окрім звукового мовлення на частоті присутній сигнал RDS: NASHE ***** Pop Music + PI Code: 62E8 + AF. Нагадуємо: «Наше Радіо» – загальнонаціональна розважально-інформаційна радіостанція, в ефірі якої звучить популярна музика сучасних українських виконавців. Входить до складу медіагрупи «ТАВР Медіа».
  • Relax-читання повертається в ефір київської радіостанції «Легке та спокійне радіо Relax». Щоп’ятниці чекайте на натхнення словами улюблених авторів. Діліться враженнями на сторінках радіостанції у соцмережах. І нехай ваш вечір п’ятниці буде тихим та спокійним. Нагадаємо: розважально-інформаційна радіостанція «Легке та спокійне радіо Relax» веде мовлення у Києві на частоті 101.5 МГц, а також на частотах в низці інших населених пунктів України (Львів-93.3 МГц, Миколаїв-93.4 МГц, Кременчук-93.4 МГц, Полтава-96.2 МГц, Кам’янець-Подільський-107.5 МГц, Ніжин-107.5 МГц, Черкаси-91.0 МГц, Житомир-101.3 МГц, Чернігів-101.3 МГц, Антопіль (Рівне) – 101.4 МГц, Хмельницький-102.5 МГц, Ковель-102.7 МГц, Тернопіль-104.9 МГц, Суми-105.1 МГц, Луцьк-105.5 МГц, Первомайськ-105.5 МГц, Кропивницький-105.8 МГц, Конотоп-107.1 МГц, Запоріжжя-107.9 МГц, Харків-90.0 МГц, Вінниця-105.9 МГц). Входить до складу медіагрупи «ТАВР Медіа».
  • Аби ваша машина літала як ластівка, треба піклуватися про її двигун! Саме тому київська радіостанція «Авторадіо Україна» відкрила «СТО на Автоматі», де партнер проєкту WexOil дарує моторні оливи! 1. Реєструйтеся в акції за посиланням. 2. У будні о 9:05 чекайте на дзвінок від ведучих. 3. Озвучуйте в ефірі фразу «Хочу автооливи Wexoil». 4. Подарунок для вашої машини мчить до вас на усій швидкості! Нагадуємо: розважально-інформаційна радіостанція «Авторадіо Україна» веде мовлення у Києві на частоті 107.4 МГц, а також на інших частотах в низці міст України (Житомир-107.3 МГц, Харків-90.4 МГц, Дніпро-92.9 МГц, Одеса-102.2 МГц, Черкаси-101.6 МГц, Кривий Ріг-103.2 МГц, Миколаїв – 106.4 МГц, Кременчук-102.1 МГц, Кропивницький-102.6 МГц). Входить до складу медіагрупи «Розвиток».
  • У березні на хвилях київської радіостанції «Світле радіо Еммануїл» очікується вихід в ефір нових актуальних передач та рубрик. Рубрика «СВІТЛІ КЛАСИКИ» започаткована юною дівчиною – Ольгою Малиновською. Вона добирає для нас з вами цікаву інформацію про українських письменників та поетів. Про час виходу буде повідомлено пізніше. Пишіть на радіостанцію, про яких письменників чи поетів ви б хотіли більше дізнатися? Нагадуємо: музична духовно-просвітницька радіостанція соціального спрямування «Світле радіо Еммануїл» веде мовлення у Києві на частоті 67.28 МГц, а також на інших частотах в низці населених пунктів України (Львів-67.82 МГц, Суми-69.02 МГц, Харків-69.20 МГц, Чернівці-69.26 МГц, Запоріжжя-69.92 МГц, Дніпро-70.37 МГц, Чернігів-70.79 МГц), а крім того – через супутник Astra 4A.
  • Ладижинська радіостанція «Подільське радіо» 103.9 FM  до міжнародного жіночого дня представляє проєкт «Жінки які змінюють світ». Щодня до 8-го березня о 9:40 в ефірі станції у шоу Ранкове до кави лунають історії, які наповнюють наше життя теплом та надією. Напишіть своє красиве побажання мамі, коханій, доньці, колезі, бабусі на студійний вайбер радіостанції за номером 097 406 96 96, та вже 8-го березня ведучі оберуть п’ять кращих та подарують цінні призи! А саме: Сертифікат на релакс у чані від «Пекельний чан» на 1000 гривень; Сертифікат на романтичну вечерю у Студії смаку LOFT на двох на 1000 гривень; Сертифікат на одну тисячу гривень на послуги від «Prime Laser»; Сертифікат на одну тисячу гривень від квіткової лавки «Кактус»; Сертифікат на покупки на 500 гривень від крамниці кульок Каті Бондарчук. Нагадуємо: розважально-інформаційна радіостанція «Подільське радіо» 103.9 FM веде мовлення в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області на частоті 103.9 МГц. 
  • Чорнобаївська радіостанція «Чорнобаївська хвиля 105.5 FM» розпочинає нову рубрику «30 війн із заклятим сусідом», створену на основі матеріалів історика Євгена Букета. Виявляється, що насправді, з 30 основних воєнних конфліктів між росіянами та українцями, у більш ніж тисячолітньому періоді історії, більшість перемог було саме за нами. Щоб дізнатися більше, слухайте рубрику в ефірі радіостанції «Чорнобаївська хвиля 105.5 FM» з 7:00 та з 18:00. Також фрагменти ефірів, як і раніше, станція пропонує слухати у своєму телеграм-каналі. Нагадаємо: комунальна інформаційно – культурологічна радіостанція «Чорнобаївська хвиля 105.5 FM» веде мовлення у селищі Чорнобай Золотоніського району Черкаської області на частоті 105.5 МГц.
  • 24-го лютого, в день другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, о 19:05 в ефір радіостанції «Українське Радіо» вийшов перший випуск нового проєкту «Антологія. Війна 2022». У проєкті прозвучать твори українських письменників, написані в перші дні, тижні та місяці великої війни й опубліковані в книжці «Війна 2022: щоденники, есеї, поезія». До антології увійшли твори 42 сучасних українських письменників. Тепер їх почують слухачі й слухачки Українського Радіо в усьому світі. Проєкт «Антологія. Війна 2022» виходитиме щосуботи та щонеділі о 19:05 в ефірі Українського Радіо. Книжка побачила світ у Польщі наприкінці 2022 року. Польські колеги, розуміючи важливість кожного емоційного рядка, вирішили зібрати ці свідчення, аби не забувся пережитий шок і правдивість подій не була присипана інформаційним пилом. Читають тексти Римма Зюбіна та Дмитро Хоркін. Перша частина проєкту – «Щоденники». У першому випуску прозвучала частина щоденника Сергія Жадана. «Це дуже складна робота для диктора, адже тут твори різних прозаїків і поетів – у кожного свій стиль, свій «почерк», своя динаміка. Для мене особисто найбільш відповідальним було озвучування щоденників війни, я наче знову повернувся у перші дні й тижні війни», – розповідає Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення. Українська актриса й телеведуча Римма Зюбіна каже, їй до рук книжка вперше потрапила у квітні 2023 року в Варшаві. Відмічає, для неї важливо, що зафіксовано саме момент початку війни й те, що про це пишуть різні автори. Адже в кожного евакуація, бомбосховища й обставини були різні. «Багатьох авторів я знаю. Це дуже вагомо й відповідально, коли ти читаєш людей, яких ти знаєш. З поезією було найважче працювати тому, що стиль сучасної поезії українських авторів для читання, коли ти очима читаєш – це легко, а для аудіочитання, він складний. Бо немає коми, немає ритму, немає рими, немає знаків розділових у багатьох поезіях. І тут було напевне найважче. Добре, коли поетеса Наталка Ткачик – моя приятелька, і я можу зателефонувати й запитати: Наталко, а як читати цей текст? Але були такі поезії, коли ми з режисеркою зупинялися й разом розбирали змістові моменти в поезії. Ми робили паузу й на те, щоби поплакати, подихати. Бо якісь моменти забуваються, а коли ти читаєш – воно тебе повертає на початок війни», – розповідає Римма Зюбіна. Продюсерка проєкту Галина Бабій, розповідаючи про роботу над записами, відзначає, що під час читання й слухання ніби занурюєшся в той час і ті події, й те, що про це варто пам’ятати: «Ти ніби знову занурюєшся в ті страшні дні, що зринають в уяві. Як реальність, яку ти пережив, що, можливо, за ці два роки десь трошечки якимось інформаційним пилом припала чи трошки відсунулася на другий план твоїх відчуттів. Бо зараз ми вже по-іншому сприймаємо війну, вона перейшла, так би мовити, в інший формат. Але тексти насправді важкі. Читаючи й слухаючи, ти знову занурюєшся в ті дні, знову переживаєш цей шок разом з авторами. Ми ж тоді всі однакові відчуття мали й намагалися осягнути ту реальність». Для читців авторських історій запис проєкту важливий та цікавий, але емоційно складний. А одна з історій несподівано виявилася значно ближчою для її читачки – у героях історії вона впізнала знайомих людей. Таким випадком поділилась Римма Зюбіна: «Для мене ще було цікавим моментом, коли я саме читала есе Катерини Бабкіної й раптом я розумію, що вона пише про одну з моїх найближчих подруг Юлю Бартлє. Вона пише про Сашу, сина Юлі, який був в теробороні, потім про бомбосховище, що було в будинку, в якому я жила. І я знаю про це бомбосховище. Потім про маршрут. І я розумію, що я це оповідання вже чула. Але я його чула з іншого боку. Тобто мені Юля розповідала, як вони з Катериною Бабкіною, не бувши перед тим знайомими, виїжджали». В Україні книжку «Війна 2022: щоденники, есеї, поезія» надрукувало Видавництво Старого Лева в партнерстві з Українським ПЕН. Меценат проєкту – варшавський Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського. Польською мовою перекладено виданням «Нова Польща». Польською мовою перекладено виданням «Нова Польща», ініціював публікацію книжки його головний редактор Євген Клімакін. До антології увійшли твори 42 авторів: Вікторії Амеліної, Софії Андрухович, Юрія Андруховича, Катерини Бабкіної, Максима Беспалова, Юрія Винничука, Павла Вишебаби, Ірини Вікирчак, Лариси Денисенко, Любка Дереша, Анатолія Дністрового, Сергія Жадана, Олеся Ільченка, Юлії Ілюхи, Олександра Ірванця, Павла Казаріна, Катерини Калитко, Ії Ківи, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Анастасії Левкової, Андрія Любки, Василя Махна, Олександра Михеда, Катерини Міхаліциної, Юлії Мусаковської, Олени Павлової, Володимира Рафєєнка, Богдани Романцової, Мар’яни Савки, Ірини Славінської, Остапа Сливинського, Олени Степаненко, Ксенії Харченко, Ірини Цілик, Артема Чапая, Артема Чеха, Гаськи Шиян, Ірини Шувалової, Петра Яценка, Володимира Вакуленка. Нагадуємо: Українське Радіо – флагманський канал Національної суспільної телерадіокомпанії України. Веде мовлення на ефірних частотах в усіх обласних центрах та багатьох інших населених пунктах України, а також через супутник, в застосунках, на мережі дротового радіо та в мережі Інтернет.
- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Сергій Терещук обійняв посаду технічного директора групи компаній DVL, що об’єднала «Датагруп», Volia та lifecell

Група компаній DVL, що об'єднує "Датагруп", Volia та lifecell, оголосила про призначення Сергія Терещука на посаду технічного директора

«Київстар» вийде на забезпечення 6 годин автономної роботи для 30% мережі не раніше другого кварталу 2025 року

Компанія "Київстар" має намір збільшити час автономної роботи до 6 годин на 30% своєї мережі у другому кварталі 2025 року.

Медіапроєкт Ukraine World News призупиняє мовлення телеканалу TAK TV

Компанія Ukraine World News (UWN) оголосила про тимчасове припинення мовлення телеканалу TAK TV через тиск з боку силових структур.

Науковці розробили інноваційний керований магнітами екран

Ідея створення такого екрана була натхненна здатністю кальмарів та восьминогів змінювати колір шкіри шляхом розширення і стиснення пігментних мішечків.

Український виробник медіаплеєрів вийшов на ринок Польщі

Першим проєктом у рамках співпраці стане постачання сет-топ-боксів для консорціуму Metroport - групи операторів та інтернет-провайдерів, що працюють в Польщі.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: