Мало хто знає, що за прообразом компакт-диска стоїть аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Васильович Петров. Але це далеко не єдине досягнення вченого. Його внесок у розвиток науки й технологій величезний: він є автором понад 600 наукових робіт і 230 винаходів. Навіть корпорація Samsung не залишилася байдужою і придбала кілька ліцензій на розробки Петрова. У день народження В’ячеслава Васильовича видання MC.today випустило матеріал, присвячений життю і науковим відкриттям цього видатного вченого. Редакція Mediasat представляє увазі читачів основні моменти цієї цікавої історії.
Народження компакт-диска
У наші дні компакт-диски використовуються набагато рідше, аніж 20 років тому, коли вони перебували на піку популярності. Не більш як півстоліття тому про цей носій цифрової інформації ніхто й не підозрював. Згідно з поширеною версією, перший лазерний компакт-диск був представлений 1980 року компаніями Philips і Sony. У травні 1982 року Sony оголосила про початок масового виробництва CD-аудіоносіїв нового покоління. Продажі перших музичних альбомів на CD-дисках стартували восени того ж року в Японії.
Серійне ж виробництво стартувало 1982 року на заводі в німецькому місті Лангенхаген неподалік Ганновера. Першим дослідним альбомом, записаним на CD, став альбом групи ABBA. Але першим диском, який надійшов у масовий продаж, був альбом американського піаніста і виконавця Біллі Джоела в жовтні 1982 року.
Альтернативна історія
Існує й альтернативна версія історії створення компакт-диска, згідно з якою американець Джеймс Рассел вважається автором винаходу. За цією версією, ще 1971 року Джеймс Рассел, фізик з Optical Recording, продемонстрував свій винахід для зберігання даних.
Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому
Багато джерел стверджують, що Джеймс Рассел був відданим поціновувачем класичної музики та часто насолоджувався звучанням вінілових платівок. Однак часте використання платівок призводило до появи подряпин і погіршення якості звуку. Рассел вирішив знайти розв’язання цієї проблеми. Він провів безліч експериментів і навіть спробував використати кактусову голку для власного програвача платівок, але це не принесло жодних результатів.
Одного разу йому прийшла ідея, що можна розв’язати цю проблему шляхом безконтактного зчитування інформації з носія. На той час Рассел уже був знайомий із цифровим записом даних на перфокартах і магнітних стрічках і розумів, що оптичний метод може бути ефективнішим.
Основою для його нового винаходу став принцип запису даних на фоточутливий диск у вигляді мікроскопічних «бітів» – світлих і темних областей розміром близько 1 мікрона. Світловий промінь «зчитував» ці біти з диска, де кожен біт представляв або 0, або 1. Потім цей двійковий код комп’ютер перетворював на звук або зображення.
Таким чином, 1971 року було створено перший цифровий CD-диск. Втім, згідно з офіційною версією, компанії Philips і Sony розробили подібний пристрій незалежно від Рассела.
Внесок і спадщина В’ячеслава Петрова
Водночас існує значна кількість історичних джерел, які стверджують, що ще наприкінці 1960-х років у Києві працював вчений В’ячеслав Васильович Петров. Згідно з цими даними, саме він розробив перший прототип сучасного компакт-диска задовго до Джеймса Рассела та компаній Philips і Sony.
Стрімкий розвиток технологій був на передньому плані вже в той час. Важливо підкреслити, що створений тоді диск був призначений насамперед для використання в суперкомп’ютерах (супер-ЕОМ). Тобто, він мав виключно наукове призначення і жодним чином не був пов’язаний з музикою.
Стверджується, що наукові дослідження і розробка оптичних дисків велися в Інституті кібернетики групою вчених під керівництвом академіка Юрія Пухова. У 1971 році ця група стала частиною іншої наукової організації, пов’язаної з Академією наук УРСР. Петров розповідає, що на той час у них вже була повна документація з оптичних дисків, яка зберігалася в Інституті та була доступна для ознайомлення.
На додаток до цього, В’ячеслав Петров розробив революційний на той момент пристрій – малогабаритний накопичувач з імерсійним записом на оптичних циліндрах ЕС5153, який використовували в персональних ЕОМ. Це відкриття мало велике значення для розвитку комп’ютерних технологій і збору даних.
Сьогодні В’ячеслав Васильович є академіком Національної академії наук України та директором Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, заснованого ним 1987 року. Внесок Петрова в розвиток науки величезний. Його інститут вважається одним зі світових лідерів у галузі кібернетики та комп’ютерних технологій для збирання, зберігання і надійного передавання даних різних типів.
Сьогодні Інститут продовжує свою діяльність. Відомо, що 2014 року команда вчених представила сапфіровий диск, здатний зберегти інформацію протягом десятків тисяч років.
