UARU
UARU

Вчені роздрукували радіоантену на 3D-принтері: чому це важливо?

- Реклама -

Антени, надруковані на 3D-принтері, зможуть забезпечувати доступ до мереж 5G і 6G у віддалених громадах.

Що трапилося

Дослідники з Університету Шеффілду розробили технологію 3D-друку радіоантен, які зможуть забезпечувати мешканців віддалених громад більш стабільним сигналом мобільного зв’язку та швидшим інтернетом.

Антени міліметрового діапазону (mmWave), які були розроблені, виготовлені та випробувані дослідниками з Відділення електроніки та електротехніки Університету Шеффілда, мають радіочастотні характеристики, які відповідають характеристикам антен, виготовлених із використанням традиційних технологій виробництва.

Чому це важливо

Виготовлення антен за допомогою технології 3D-друку може прискорити процес розгортання нової інфраструктури 5G і 6G. Також це допоможе відкрити доступ до сучасних технологій людям, які проживають у віддалених регіонах – як в Україні, так і в решті країн світу.

Виробництво антен, які наразі використовуються для розбудови телекомунікаційних мереж, зазвичай займає чимало часу та є достатньо дорогим. Це перешкоджає впровадженню інноваційних рішень, затримує розробку робочих моделей та ускладнює побудову нової інфраструктури. 

Дослідниками з Шеффілда було розроблено нову методику виробництва, яка дозволяє зробити радіоантени набагато дешевшими та пришвидшити їх виготовлення завдяки використанню 3D-друку без шкоди для показників їхньої продуктивності.

Дослідники з Університету Шеффілду розробили технологію 3D-друку радіоантен

- Реклама -

Розробка нової технології означає, що антени можна буде виготовляти всього лише за кілька годин, а їхня собівартість складатиме кілька доларів. При цьому вони матимуть такі ж характеристики, як і антени, виготовлені звичайним способом, виробництво яких зазвичай коштує сотні доларів.

Для виробництва антен, створених командою з Університету Шеффілда, використовуються наночастинки срібла, що мають чудові електричні властивості для радіочастот.

Роботу антен було протестовано на різних частотах, що використовуються мережами 5G і 6G, – до 48 ГГц. Їхні характеристики посилення та відгуку у часовій області, що впливають на напрямок і потужність сигналу, який вони можуть приймати та передавати,  – майже не відрізняються від аналогічних показників тих антен, що виготовляються традиційним методом.

- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Майбутнє інтернету Великої Британії: літаючі базові станції 5G над усією країною

Суть проєкту полягає у використанні літального апарату, який баражуватиме у повітрі на висоті 20 кілометрів над землею, забезпечуючи доступ до мережі 5G.

Вертикальні світлодіоди здатні збільшити розподільну здатність дисплеїв утричі

Інженери винайшли спосіб створення вертикальних багатоколірних пікселів, що дозволить суттєво збільшити щільність пікселів на дисплеях.

Нейромережа генерує власну версію ситкому «Сайнфелд»: у серіалу вже тисячі глядачів на Twitch

В Інтернеті з’явилася версія класичного американського телевізійного ситкому «Сайнфелд» зі штучним інтелектом, захопивши одразу увагу глядачів.

Українське радіо під час війни #9: обсяг мовлення, розбудова мережі та радіовесілля

Читайте наступну публікацію в рубриці «Українське радіо під час війни». Як завжди Борис Скуратівський розповідає про останні зміни в українському радіопросторі.

Це космічне вітрило з легкістю чистить орбіту від неробочих супутників

Під час експерименту з космічним вітрилом Європейське космічне агентство продемонструвало перспективну технологію швидкого прибирання космічного сміття.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: