Антени, надруковані на 3D-принтері, зможуть забезпечувати доступ до мереж 5G і 6G у віддалених громадах.
Що трапилося
Дослідники з Університету Шеффілду розробили технологію 3D-друку радіоантен, які зможуть забезпечувати мешканців віддалених громад більш стабільним сигналом мобільного зв’язку та швидшим інтернетом.
Антени міліметрового діапазону (mmWave), які були розроблені, виготовлені та випробувані дослідниками з Відділення електроніки та електротехніки Університету Шеффілда, мають радіочастотні характеристики, які відповідають характеристикам антен, виготовлених із використанням традиційних технологій виробництва.
Підписуйтесь на Mediasat в Telegram: тут найцікавіші новини зі світу технологій
Чому це важливо
Виготовлення антен за допомогою технології 3D-друку може прискорити процес розгортання нової інфраструктури 5G і 6G. Також це допоможе відкрити доступ до сучасних технологій людям, які проживають у віддалених регіонах – як в Україні, так і в решті країн світу.
Виробництво антен, які наразі використовуються для розбудови телекомунікаційних мереж, зазвичай займає чимало часу та є достатньо дорогим. Це перешкоджає впровадженню інноваційних рішень, затримує розробку робочих моделей та ускладнює побудову нової інфраструктури.
Дослідниками з Шеффілда було розроблено нову методику виробництва, яка дозволяє зробити радіоантени набагато дешевшими та пришвидшити їх виготовлення завдяки використанню 3D-друку без шкоди для показників їхньої продуктивності.
Розробка нової технології означає, що антени можна буде виготовляти всього лише за кілька годин, а їхня собівартість складатиме кілька доларів. При цьому вони матимуть такі ж характеристики, як і антени, виготовлені звичайним способом, виробництво яких зазвичай коштує сотні доларів.
Для виробництва антен, створених командою з Університету Шеффілда, використовуються наночастинки срібла, що мають чудові електричні властивості для радіочастот.
Роботу антен було протестовано на різних частотах, що використовуються мережами 5G і 6G, – до 48 ГГц. Їхні характеристики посилення та відгуку у часовій області, що впливають на напрямок і потужність сигналу, який вони можуть приймати та передавати, – майже не відрізняються від аналогічних показників тих антен, що виготовляються традиційним методом.
