Будьте готові до запуску корабля Starship, першої ракета, створеної за допомогою 3D-принтера, та доставки на Землю фрагментів астероїдів.
2022 рік був важливим роком з точки зору космічних місій – космічна аґенція NASA врешті спромоглася провести запуск нової потужної місячної ракети, космічний телескоп Джеймса Вебба передав на Землю перші наукові зображення, а перша в історії місія із захисту планет успішно опустилася на астероїд.
Очікується, що 2023 рік буде не менш проривним. Тому з настанням нового року пропонуємо ознайомитися із 12 захоплюючими космічними подіями, на які варто чекати протягом наступних 12 місяців.
Політ на Психею
Глибоко під кам’янистою земною корою та в’язкою мантією Землі лежить металеве ядро. Ми не можемо досягнути цього ядра, і тому знаємо про нього зовсім небагато. Це створює величезну прогалину в розумінні того, яким чином сформувалися планети, схожі на Землю.
Підписуйтесь на Mediasat в Telegram: тут найцікавіші новини зі світу технологій
Політ до Психеї може заповнити цю прогалину. Орбітальний модуль NASA, запуск якого заплановано на жовтень 2023 року, здолавши відстань у 370 мільйонів кілометрів має досягти багатого на метал астероїда Психея. Він, за припущенням астрономів, є оголеним ядром молодої планети. І це дасть людству можливість вперше побачити безпосередньо те, що лежить глибоко під кам’янистою поверхнею Землі.
Повернення місії OSIRIS-Rex
У той час, як космічна подорож до Психеї у 2023 році лише розпочнеться, модуль іншої «астероїдної» місії – OSIRIS-REx – цього року має повернутися на Землю. У 2020 році він побував на поверхні астероїда Бенну, де зібрав для американських вчених перші зразки ґрунту.
Наразі фрагменти космічного каміння прямують до Землі. Їх прибуття очікується у вересні 2023 року. Сподіваємося, що вчені зможуть використати цей зразок для покращення точності дистанційних спостережень за астероїдами. Це знадобиться на випадок, якщо в майбутньому нам буде потрібно спробувати відвернути загрозливий космічний камінь.
Місія VICTUS NOX
Продовжуючи тему космічної оборони, не можна оминути увагою місію VICTUS NOX. Однак, в цьому випадку мова йде не про захист Землі від астероїдів. А про спеціальну програму, яка має захистити США від атаки ворогів, які спробують вивести війну за межі Землі, знищивши один з критично важливих супутників.
Ця місія є, так би мовити, тренувальною: в якийсь момент протягом 2023 року команда «Космічне Сафарі» (що є складовою космічних сил США) повідомить компанії Firefly Aerospace про потребу запустити супутник. Після цього компанія, що забезпечує космічні запуски, матиме лише 24 години на те, аби вивести апарат на орбіту. Цим сами планують продемонструвати здатність Сполучених Штатів провести термінову заміну супутника, виведеного з експлуатації.
Ракета, створена за допомогою 3D-принтера
Компанія Firefly – не єдиний новачок в аерокосмічній галузі, з яким у 2023 пов’язані великі сподівання. Стартап Relativity Space з Лос-Анджелеса планує провести цього року перший запуск Terran 1 – першої у світі ракети, створеної за допомогою 3D-принтера. Відкриття вікна запуску очікується 31 січня.
Успіх першого запуску ракети Terran 1 відкриє шлях для розробки більшої ракети Terran R. Її компанія Relativity сподівається використати для доставки першого комерційного корисного вантажу на Марс вже у 2024 році.
Австралійська гібридна ракета
Ще один новачок на космічній сцені, австралійська компанія Gilmour Space Technologies. Вона планує запустити свою першу ракету Eris у квітні 2023 року. В разі успіху цей запуск зробить Австралію вже дванадцятою країною у світі, що вийшла у космос за допомогою ракети, побудованої в країні.
Успішний запуск також зробить Eris першою ракетою, що літатиме за допомогою гібридного двигуна. Тобто такого, в якому паливо й окислювач є різними агрегатними станами. Це потенційно може відкрити двері для безпечніших і дешевших космічних польотів.
Запуск ракети Starship
Ще кілька компаній запланували на 2023 рік запуски, які можна назвати тією чи іншою мірою знаковими. І, напевно, найбільш очікуваним серед них є запуск ракети Starship від компанії SpaceX, яка має перевершити ракету SLS від NASA у статусі найбільшої ракети з тих, що колись літали у космос.
В листопаді та грудні 2022 року компанія SpaceX провела кілька статичних вогневих випробувань двигунів масивної ракети. І хоча з датою першого в історії орбітального випробувального польоту Starship у компанії Ілона Маска поки не визначилися, експерти прогнозують, що це відбудеться в першій половині 2023 року.
Орбітальна ракета Безоса
Мільярдер Джеф Безос, який є конкурентом Ілона Маска, володіє власною аерокосмічною компанією – Blue Origin. Однак, на відміну від SpaceX, вона досі запускала лише ракети суборбітального польоту (такі як New Shephard). У компанії сподіваються змінити ситуацію до кінця 2023 року, коли у свій перший космічний політ має вирушити орбітальна ракета компанії: New Glenn.
Розробка ракети підвищеної вантажопідйомності розпочалася десять років тому, і її перший запуск вже тричі переносився. Але в разі, якщо у 2023 році New Glenn таки полетить у космос, компанія Blue Origin зможе конкурувати із SpaceX та United Launch Alliance (ULA) за контракти від NASA.
Vulcan Centaur від ULA
І якщо ми вже згадали про ULA, то поговоримо про її плани більш докладно. Ця компанія є спільним підприємством аерокосмічних гігантів – Lockheed Martin та Boeing. Починаючи з 2006 року вона запустила понад 150 своїх ракет Atlas та Delta в рамках контрактів, укладених із NASA, Міністерством оборони США та іншими клієнтами.
Вже на початку року компанія планує вперше запустити у космос ракету нового покоління – Vulcan Centaur. Під час цього польоту ракета має відправити на Місяць посадковий модуль, розроблений компанією Astrobotic Technologies з Пітсбурґа.
Посадковий місячний модуль від ispace
Залежно від дати запуску ракети Vulcan Centaur, модуль Peregrine від Astrobotics цілком може стати першим приватним місячним посадковим модулем, що досягне місячної поверхні. Місячний посадковий модуль Nova-C, збудований компанією Intuitive Machines з міста Х’юстон також має шанс отримати «приз першості»: його запуск заплановано на березень 2023 року.
Проте, є один приватний посадковий модуль, який має фору серед конкурентів: космічний апарат HAKUTO-R від японського стартапу ispace. Він був запущений у космос на борту ракети SpaceX 11 грудня минулого року, але досягне Місяця лише у квітні 2023 року. Це пов’язано з використанням окружного шляху, який використовує гравітацію Землі та Сонця для скорочення витрат на паливо.
Друга спроба Індії
Якщо із місією, організованою ispace все буде гаразд, Японія приєднається до невеличкого клубу країн, які організували успішну м’яку посадку своїх космічних апаратів на Місяць. Індія також сподівається приєднатися до цього клубу, запустивши у червні 2023 року свій місячний посадковий модуль Чандраян-3.
Ця місія стане для Індії вже другою спробою провести посадку на Місяць. Перша місія, Чандраян-2, проведена у 2019 році, завершилася аварією при спробі посадити модуль на Місяць. Але в національній космічній аґенції сподіваються на те, що оновлення системи забезпечить успіх цієї місії.
Світи JUICE
У планах Європейської космічної аґенції (ESA) на 2023 рік також є місія, яку, певною мірою, можна назвати місячною. Однак, вона спрямована не до нашого Місяця, а до цілих трьох «місяців». Мова йде про супутники Юпітера, що носять назви Ганімед, Каллісто і Європа та мають океани.
Апарат Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) від ESA, запуск якого заплановано на квітень 2023 року, матиме набір з 35 інструментів. Їх буде використано для вивчення згаданих вище «місяців» Юпітера протягом 35 прольотів. Вчені сподіваються, що ця місія допоможе краще зрозуміти, де і в якій формі у Всесвіті може існувати життя.
Китайський космічний телескоп
Якщо все піде згідно із планом, то 2023 рік завершиться так само як завершився 2021-ий: запуском нового космічного телескопа. Але на відміну від телескопа Джеймса Вебба від аґенції NASA, який оптимізований для інфрачервоних хвиль, китайський телескоп Сюньтянь буде спостерігати видиме світло та світло, наближене до ультрафіолетового.
Ця особливість робить новий телескоп чимось на кшталт наступника вмираючого Хаббла. Але новий телескоп має поле зору, яке є у 350 разів більше, ніж поле зору Хаббла. Телескоп Сюньтянь зможе вивчити за десятиліття 40% неба. Для порівняння – старіючий Хаббл зміг вивчити менш ніж 0.8% за 32 роки.
Фото: ©Freepik
