UARU

UARU

Білорусь легалізувала піратство фільмів, музики та програмного забезпечення: ось все про новий закон

Білоруське законодавство дає уряду країни дозвіл на піратське використання західних мультимедійних продуктів, включно із програмним забезпеченням, до 2025 року.  

Що трапилося

Білорусь ухвалила новий закон, який, по суті, дозволяє на території країни піратське використання закордонних мультимедійних продуктів. Про це пише портал TVnews.by.

- Реклама -

У документі, розробленому за ініціативою диктатора Олександра Лукашенка, що керує країною з 1994 року, передбачається, що піратство об’єктів інтелектуальної власності на території країни може вважатися «законним». Така норма діє в разі, якщо йдеться про контент, створений у країнах, які перебувають в опозиції до правлячого в Білорусі режиму.

Білорусь наразі відчуває на собі тиск санкцій, накладених через підтримку Лукашенком російської агресії проти України. Тому деякі обмеження, які Захід застосував щодо російського режиму, стосуються також і Білорусі.

Підписуйтесь на Mediasat у Telegram: тут найцікавіші новини ТБ та телекому

Санкції стосуються, серед іншого, і контенту, захищеного авторським правом, доступ до якого у країні сильно обмежений. З огляду на це, у Білорусі запровадили нові законодавчі норми. Які, по суті, роблять усі порушення авторських прав (піратство) законною практикою на території країні.

Що сказано у законі

Згідно із новим законом, країни, які вчиняють «недружні» дії проти Білорусі, будуть виведені з-під дії норми про захист авторських прав на території країни. І це, фактично, означає, що вони можуть використовуватися у піратський спосіб практично без наслідків з боку влади.

У новому законі прямо згадуються такі продукти, як комп’ютерне програмне забезпечення та аудіовізуальний контент – зокрема, фільми, серіали та інші типи мультимедійного контенту. Дія закону також поширюється на всі організації, які розташовані в Білорусі. Тобто такі платформи, як теле- та радіостанції, відтепер можуть транслювати контент, захищений авторським правом, без серйозних остаточних правових наслідків.

Щоправда, закон також передбачає, що суб’єкти господарювання повинні сплачувати за право на передачу такого типу контенту, але при цьому плата здійснюватиметься безпосередньо місцевому уряду. Після того, як це буде зроблено, власники авторських прав матимуть три роки на те, аби подати запит на виплату винагороди за передачу контенту. Однак якщо власники авторських прав не звернуться із цим запитом до місцевої влади, гроші підуть безпосередньо до уряду Білорусі.

Попри норму, що вимагає здійснювати цю оплату, закон, схоже, не передбачає жодного нагляду за тим, хто фактично використовує цей контент. Тому його трансляція або передача іншим особам може здійснюватися в незадекларований місцевим органам влади спосіб, без настання жодних серйозних правових наслідків.

- Реклама -

Новий закон набуває чинності наприкінці поточного тижня і діятиме щонайменше до 31 грудня 2024 року.

Нагадаємо, у Росії також хочуть ухвалити закон про примусове ліцензування контенту «недружніх країн».

- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Мобільні оператори можуть скоротити обсяг послуг у тарифах через єдиний роумінг з ЄС

Українські оператори стільникового зв'язку планують зменшення кількості гігабайтів і хвилин у тарифних пакетах через приєднання до спільного роумінгового простору з Європейським Союзом.

Євростат: 97% молоді щоденно користується інтернетом

Статистика Євростату показує: 97% європейської молоді щодня в інтернеті. Розрив між поколіннями скорочується, але молодь залишається лідером цифрової активності.

Vodafone запустив лінійку тарифів FLEXX для контрактних абонентів

Телеком-оператор Vodafone Україна запустив контрактні тарифи FLEXX GO та FLEXX TOP, які дають змогу користуватися мобільним зв'язком й інтернетом у країнах Європейського Союзу на умовах, наближених до домашніх.

Національна рада оштрафувала радіостанції «Шлягер» і «Слобожанське ФМ»

Національна рада оштрафувала «Шлягер» і «Слобожанське ФМ» відповідно на 15 594 і 4 133 грн за несвоєчасне внесення змін до Реєстру суб'єктів у сфері медіа.

Національна рада додала до переліку заборонених ще сім російських медіасервісів

Нацрада заборонила доступ до 94 вебсайтів семи російських медіасервісів. Провайдери мають блокувати доступ до UZOR, KinoJump та 5 інших сервісів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: