Білоруське законодавство дає уряду країни дозвіл на піратське використання західних мультимедійних продуктів, включно із програмним забезпеченням, до 2025 року.
Що трапилося
Білорусь ухвалила новий закон, який, по суті, дозволяє на території країни піратське використання закордонних мультимедійних продуктів. Про це пише портал TVnews.by.
У документі, розробленому за ініціативою диктатора Олександра Лукашенка, що керує країною з 1994 року, передбачається, що піратство об’єктів інтелектуальної власності на території країни може вважатися «законним». Така норма діє в разі, якщо йдеться про контент, створений у країнах, які перебувають в опозиції до правлячого в Білорусі режиму.
Підписуйтесь на Mediasat в Telegram: тут найцікавіші новини зі світу технологій
Білорусь наразі відчуває на собі тиск санкцій, накладених через підтримку Лукашенком російської агресії проти України. Тому деякі обмеження, які Захід застосував щодо російського режиму, стосуються також і Білорусі.
Санкції стосуються, серед іншого, і контенту, захищеного авторським правом, доступ до якого у країні сильно обмежений. З огляду на це, у Білорусі запровадили нові законодавчі норми. Які, по суті, роблять усі порушення авторських прав (піратство) законною практикою на території країні.
Що сказано у законі
Згідно із новим законом, країни, які вчиняють «недружні» дії проти Білорусі, будуть виведені з-під дії норми про захист авторських прав на території країни. І це, фактично, означає, що вони можуть використовуватися у піратський спосіб практично без наслідків з боку влади.
У новому законі прямо згадуються такі продукти, як комп’ютерне програмне забезпечення та аудіовізуальний контент – зокрема, фільми, серіали та інші типи мультимедійного контенту. Дія закону також поширюється на всі організації, які розташовані в Білорусі. Тобто такі платформи, як теле- та радіостанції, відтепер можуть транслювати контент, захищений авторським правом, без серйозних остаточних правових наслідків.
Щоправда, закон також передбачає, що суб’єкти господарювання повинні сплачувати за право на передачу такого типу контенту, але при цьому плата здійснюватиметься безпосередньо місцевому уряду. Після того, як це буде зроблено, власники авторських прав матимуть три роки на те, аби подати запит на виплату винагороди за передачу контенту. Однак якщо власники авторських прав не звернуться із цим запитом до місцевої влади, гроші підуть безпосередньо до уряду Білорусі.
Попри норму, що вимагає здійснювати цю оплату, закон, схоже, не передбачає жодного нагляду за тим, хто фактично використовує цей контент. Тому його трансляція або передача іншим особам може здійснюватися в незадекларований місцевим органам влади спосіб, без настання жодних серйозних правових наслідків.
Новий закон набуває чинності наприкінці поточного тижня і діятиме щонайменше до 31 грудня 2024 року.
Нагадаємо, у Росії також хочуть ухвалити закон про примусове ліцензування контенту «недружніх країн».
