UARU
UARU

Білорусь легалізувала піратство фільмів, музики та програмного забезпечення: ось все про новий закон

- Реклама -

Білоруське законодавство дає уряду країни дозвіл на піратське використання західних мультимедійних продуктів, включно із програмним забезпеченням, до 2025 року.  

Що трапилося

Білорусь ухвалила новий закон, який, по суті, дозволяє на території країни піратське використання закордонних мультимедійних продуктів. Про це пише портал TVnews.by.

У документі, розробленому за ініціативою диктатора Олександра Лукашенка, що керує країною з 1994 року, передбачається, що піратство об’єктів інтелектуальної власності на території країни може вважатися «законним». Така норма діє в разі, якщо йдеться про контент, створений у країнах, які перебувають в опозиції до правлячого в Білорусі режиму.

Білорусь наразі відчуває на собі тиск санкцій, накладених через підтримку Лукашенком російської агресії проти України. Тому деякі обмеження, які Захід застосував щодо російського режиму, стосуються також і Білорусі.

Санкції стосуються, серед іншого, і контенту, захищеного авторським правом, доступ до якого у країні сильно обмежений. З огляду на це, у Білорусі запровадили нові законодавчі норми. Які, по суті, роблять усі порушення авторських прав (піратство) законною практикою на території країні.

Що сказано у законі

Згідно із новим законом, країни, які вчиняють «недружні» дії проти Білорусі, будуть виведені з-під дії норми про захист авторських прав на території країни. І це, фактично, означає, що вони можуть використовуватися у піратський спосіб практично без наслідків з боку влади.

У новому законі прямо згадуються такі продукти, як комп’ютерне програмне забезпечення та аудіовізуальний контент – зокрема, фільми, серіали та інші типи мультимедійного контенту. Дія закону також поширюється на всі організації, які розташовані в Білорусі. Тобто такі платформи, як теле- та радіостанції, відтепер можуть транслювати контент, захищений авторським правом, без серйозних остаточних правових наслідків.

- Реклама -

Щоправда, закон також передбачає, що суб’єкти господарювання повинні сплачувати за право на передачу такого типу контенту, але при цьому плата здійснюватиметься безпосередньо місцевому уряду. Після того, як це буде зроблено, власники авторських прав матимуть три роки на те, аби подати запит на виплату винагороди за передачу контенту. Однак якщо власники авторських прав не звернуться із цим запитом до місцевої влади, гроші підуть безпосередньо до уряду Білорусі.

Попри норму, що вимагає здійснювати цю оплату, закон, схоже, не передбачає жодного нагляду за тим, хто фактично використовує цей контент. Тому його трансляція або передача іншим особам може здійснюватися в незадекларований місцевим органам влади спосіб, без настання жодних серйозних правових наслідків.

Новий закон набуває чинності наприкінці поточного тижня і діятиме щонайменше до 31 грудня 2024 року.

Нагадаємо, у Росії також хочуть ухвалити закон про примусове ліцензування контенту «недружніх країн».

- Реклама -

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Початковий код Yandex опинився на хакерському форумі: як це сталося?

Зловмисники «злили» початковий код найпотужнішої російської IT-корпорації Yandex, яку часто називають «російським Google».

Ланет vs медіагрупи: Верховний Суд зобов’язав АМКУ провести розслідування про монополію на телеринку

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Мережі Ланет про бездіяльність Антимонопольного комітету та ухвалив остаточне рішення на користь провайдера.

Українські інженери працюють над новою технологією, що дозволить роздавати Wi-Fi сигнал у радіусі 120 кілометрів

Ця технологія може використовуватися там, де неможливо прокласти дротовий інтернет або у зонах рятувальних операцій на місцях катастроф.

Українське радіо під час війни #8: припинення мовлення, мобільні застосунки та нові проєкти

Читайте наступну публікацію в рубриці «Українське радіо під час війни». Як завжди Борис Скуратівський розповідає про останні зміни в українському радіопросторі.

Російська влада не дає згоди власнику «Київстар» на продаж «Вымпелком» та вихід з ринку

Російські міністерства намагаються зруйнувати плани компанії Veon, пов’язані із наміром останньої продати бізнес у сфері мобільного зв’язку в Росії.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: