Цей місяць в історії технологій: Жовтень

1 жовтня 1958 року офіційно розпочалася діяльність Національного аерокосмічного управління, яке більше відоме у світі як NASA. Після того, як 4 жовтня 1957 року СРСР запустив у космос перший штучний супутник Землі, у США виникло сильне занепокоєння. Американці не досягли на той момент аналогічного прогресу, і сприйняли цей факт як загрозу своїй національній безпеці.

До того часу Національний консультативний комітет з питань аеронавтики (NACA) вже займався розробкою різноманітних ракетних технологій. Щоб досягти швидшого прогресу, уряд США вирішив переорієнтувати свої зусилля у цій галузі, що призвело до створення ARPA (Агенції передових дослідницьких проєктів) і NASA.

ARPA мала займатися розробками у сфері оборони, а NASA – зосередитися на невійськових проєктах.

Ця агенція поглинула NACA. На момент заснування агенції її штат налічував 8000 співробітників, річний бюджет складав 100 мільйонів доларів, при цьому вона мала три великі дослідницькі лабораторії. З моменту заснування управління у 1958 році майже всі потужні проєкти у галузі космічних досліджень проходили у США під керівництвом NASA.

4 жовтня 1957 року Радянський Союз провів успішний запуск першого у світі штучного супутника Землі, який отримав назву «Спутник-1».

Запуск радянського супутника знаменував собою старт космічної ери і початок космічних перегонів між США і СРСР. А також, як ми писали вище, спричинив створення Національного аерокосмічного управління (NASA).

«Спутник-1» являв собою металеву сферу, виготовлену з алюмінієвого сплаву. Її діаметр становив 58 см – це приблизно розмір пляжного м’яча, а вага – лише 83 кілограми. А чотири зовнішні радіоантени, прикріплені до сфери, були призначені для трансляції радіоімпульсів. І здійснювали цю трансляцію. Протягом 21 дня в 1957 році люди по всьому світу чули по радіо невибагливі сигнали, які транслював «Спутник-1». Хочете почути їх на власні вуха? Перегляньте це відео.

Оскільки цим досягненням СРСР обігнав Сполучені Штати, американська громадськість були сильно занепокоєна. І хоча Сполучені Штати у січні 1958 року таки запустять у космос свій власний супутник Explorer 1, важливість запуску радянського супутника «Спутик-1» полягає в тому, що він знаменував собою технологічне досягнення людства та стимулював початок космічної ери для всього світу.

Прем’єра кінострічки «Співак джазу» стала першим повнометражним фільмом із синхронними діалогами. Його успіх допоміг закінчити епоху німого кіно.

Цього дня у 1927 році нью-йоркських кіноманів запросили на прем’єру фільму «Співак джазу» від кінокомпанії Warner Brothers. Головну роль у стрічці зіграв Ел Джолсон. Фільм, який отримав широку відомість як такий, що викинув на узбіччя історії еру німого кіно, а також завдяки безсмертній репліці Джолсона «Зачекайте! Зачекайте хвилинку! Ви ще нічого не чули!», відкрив двері у фантастичний новий світ.

Джолсон, народжений як Аса Йоельсон на території сучасної Литви, був на той час мегазіркою – такого ж масштабу зірковості, як згодом Елвіс та The Beatles.

Фільм «Співак джазу» може претендувати на звання першої повнометражної кінострічки із синхронним звуком, в якій діалоги були невіддільною частиною дії. При створенні фільму було використано звукову систему Vitaphone від Warner Brothers – по суті, саундтрек був записаний на 16-дюймову фонографічну платівку, яку потрібно було відтворювати на вертушці під час відтворення фільму. Кіномеханік мав вручну синхронізувати звук з картинкою на екрані. Враховуючи, що 89-хвилинний фільм складався з 15 бобін стрічки, це не було тривіальним завданням.

Фільм «Співак джазу» був найуспішнішим серед новомодних звукових кінострічок, він захоплював уяву глядацької аудиторії. У підсумку стрічка принесла своїм творцям прибуток в розмірі приблизно 3.5 мільйона доларів та допомогла студії Warner Brothers стрімко піднятися на верхні позиції в рейтингу голлівудських студій.

6 жовтня 2010 року було офіційно дано старт платформі Instagram. Платформа викликала великий ажіотаж. Лише за перші три місяці свого існування Instagram зумів зібрати аудиторію в 1 мільйон користувачів. І лише за шість тижнів після цієї знакової події додалося ще 2 мільйони. Для порівняння: Facebook знадобилося 10 місяців, щоб набрати 1 мільйон користувачів, Twitter – 24 місяці, а Tumblr – 27 місяців.

На хвилі величезного успіху у квітні 2012 року було укладено угоду, за підсумками якої платформу Instagram було продано компанії Facebook за 1 мільярд доларів.

Компанія Midway випускає відеогру Pac-Man на ринок Північної Америки. Попри те, що японський реліз гри під назвою Puck-Man мав місце у травні того ж року, вона не набувала великої популярності до виходу в Сполучених Штатах.

Тору Іватані розробив гру разом із командою з дев’яти осіб. Гра спочатку мала назву Pakkuman, на яку творців наштовхнула фраза паку-паку (це те, що говорить Pac-Man). Гра мала серйозний глюк на рівні 256, оскільки ніколи не очікувалося, що хтось зайде так далеко.

Pac-Man стане першим справжнім мегахітом в історії відеоігор та спричинить початок «лихоманки Pac-Man» і виведе індустрію відеоігор у мейнстрим культури.

Аби мати змогу конкурувати з виробниками смартфонів на Android, Blackberry та iOS, компанія Microsoft випускає нову операційну систему для мобільних телефонів – Windows Phone 7 (WP7). WP7 стала першим суттєвим оновленням операційної системи для мобільних пристроїв від Microsoft за 18 місяців.

Серед компаній, які тоді взяли на себе зобов’язання використовувати дане програмне забезпечення для своїх телефонів, – такі бренди як Dell, HTC, LG і Samsung.

У жовтні 1988 року Стів Джобс представив NeXT – комп’ютер, який він спроєктував після свого відходу з компанії Apple Computer, засновану ним же разом зі Стівом Возняком.

Попри те, що NeXT у підсумку зазнав невдачі на ринку, його створення подарувало персональним комп’ютерам кілька нових функцій і характеристик, включаючи використання оптичних дисків для зберігання даних, вбудований процесор цифрових сигналів, який дозволяв розпізнавати голос, і об'єктноорієнтовані мови, які спростили програмування. Його відносно висока ціна – 6500 доларів – обмежила продажі.

Компанія NeXT Computer згодом перетворилася на NeXT Software, а у квітні 1997 року її придбала Apple.

Сьогодні, коли ми користуємося мережами 4G, іноді важко уявити собі, що лише 39 років тому компанія Ameritech (яка сьогодні є частиною AT&T) запустила мережу 1G – першу комерційну стільникову телефонну мережу. Мережа, яка отримала назву Advanced Mobile Phone System (AMPS), була введена в експлуатацію у жовтні 1983 року, вперше надавши мешканцям американського міста Чикаґо та його околиць можливість робити та приймати дзвінки за допомогою мобільних телефонів.

13 жовтня 1983 року було здійснено перший у світі комерційний дзвінок в мережі стільникового зв’язку. Президент компанії Ameritech Mobile Communications Боб Барнетт зателефонував племінникові Олександра Ґрема Белла зі стадіону Солдат-Філд у Чикаґо за допомогою телефону Motorola DynaTAC, який прозвали «Цеглиною» через його величезні розміри.

Цього дня у 1968 році відбулася перша пряма телевізійна трансляція з американського пілотованого орбітального космічного корабля.

11 жовтня 1968 року усі погляди були прикуті до команди «Apollo 7» – першого американського екіпажу, який спробував вийти у космос після трагедії, що сталася перед запуском «Apollo 1» у 1967 році, забравши життя Ґаса Ґріссома, Еда Вайта та Роджера Б. Чаффі за 21 місяць перед тим.

Вже за три дні телеглядачі побачили на своїх екранах командира місії Волтера Ширру, який тримав табличку із написом: «Люди, тримайте листівки та листи», а також його товаришів по екіпажу Донна Айзеле і Волтера Каннінґема, які плавали в умовах космічної невагомості. Мало хто знав, що початкову трансляцію було відкладено після того, як Ширра та команда, хворі на застуду та втомлені декількома аспектами місії, відмовилися «перемкнути вимикач», коли їх про це попросили. Вони вирішили, що це буде зроблено тоді, коли буде зручно екіпажу, а не раніше.

У цілому протягом 11-денної місії «Apollo 7» було проведено шість трансляцій, які дозволили глядачам побачити, як астронавти плавають у космічному кораблі та їдять першу гарячу їжу в космосі. Як це відбувалося можна переглянути на цьому відеозаписі.

Компанія Texas Instruments оголосила про випуск першого у світі транзисторного радіоприймача, Regency TR-1, який можна було придбати за 49.95 долара (приблизно 440 доларів за сьогоднішніми цінами).

Приймач було випущено у продаж 18 жовтня 1954 року, і його можна було придбати у корпусах  різних кольорах. Спочатку на ринку були доступні приймачі в чорному, білому, червоному та світло-сірому корпусах. Пізніше в асортименті були додані інші кольори: оливковий, червоне дерево, а пізніше ще лавандовий, перлинно-білий, бірюзовий, рожевий і салатовий. Це порушило традицію, оскільки більшість радіоприймачів того часу були виконані в «дерев’яних» кольорах, і лише деякі були доступні у корпусах білого кольору. Розміри радіоприймача становили 7.62×12.7×3.2 см, а його вага складала 340 г. Це – включно із батарею на 22.5 вольта, яка була необхідна для живлення приймача.

Поява приймача Regency TR-1 стала великим прогресом в розвитку технологій. Це був перший випадок застосування транзисторів для виробництва радіоприймача, і як наслідок – він значно випередив свій час. Сьогодні радіоприймачі Regency TR-1 є дуже рідкісними колекційними предметами. Один такий приймач можна придбати за багато тисяч доларів, однак більшість відомих екземплярів вже вийшли з ладу.

21 жовтня – важлива дата в історії кіно. Це – 21 жовтня 2015 року, дата з фільму «Назад у майбутнє, частина II», в якому Марті Макфлай, Дженніфер і доктор Еммет Браун вирушили у подорож на 30 років у майбутнє, аби знайти світ літаючих автомобілів, говербордів і самовисихаючих курток. І хоча жодна з цих речей не з’явилася (принаймні у тому вигляді, як їх було зображено у фільмі), сьогодні відбувається багато інших крутих подій.

Фільм став величезним касовим хітом і, що важливіше, став класикою серед шанувальників науково-фантастичних фільмів завдяки дивному зображенню парадоксів, пов’язаних із подорожами у часі між 1955, 1985 та 2015 роками.

Стрічка «Назад у майбутнє, частина II», яка вийшла на екрани 22 листопада 1989 року, заробила у прокаті колосальну суму у 338 мільйонів доларів США. Вона стала продовженням фільму «Назад у майбутнє», який вийшов на екрани у 1985 році.

Режисером науково-фантастичного фільму виступив Роберт Земекіс, а знімалися в ньому Майкл, Крістофер Ллойд, Леа Томпсон і Томас Ф. Вілсон. Наставником Роберта був Стівен Спілберґ, який підтримав виробництво цього фільму.

iPod – цифровий програвач від компанії Apple із жорстким диском всередині, що продавався під слоґаном «1 000 пісень у вашій кишені», було представлено Стівом Джобсом 23 жовтня 2001 року.

Ґаджет був оснащений 1.8-дюймовим жорстким диском місткістю 5 Гб, підключенням FireWire і механічним колесом прокрутки. Тоді ж компанія Apple також випустила версію 2.0 iTunes, а Стів Джобс оголосив, що iTunes 2 легко інтегрується з iPod, роблячи революцію у портативному відтворенні музики з MP3.

Пристрої iPod від компанії Apple були одними з найпопулярніших ґаджетів на ринку у 2000-х роках, поки компанія не замінила лінійку продуктів на більш сучасні iPhone. Оригінальний iPod був випущений 23 жовтня 2001 року, на ньому можна було зберігати понад 1 000 пісень, що давало змогу організувати 10-годинне відтворення музики. Останній iPod – модель iPod touch 7-го покоління, був представлений 28 травня 2019 року, і він комплектувався чіпом Apple A10 Fusion. Цей потужний чипсет відкрив користувачам захватні відчуття доповненої реальності та функцію Group FaceTime.

Windows XP – це сімейство 32-розрядних і 64-розрядних операційних систем, створених корпорацією Майкрософт для використання на персональних комп’ютерах. Назва «XP» вказує на поняття «Experience» («Досвід» англійською).

Ставши наступником систем Windows 2000 Professional та Windows ME, система Windows XP стала першою орієнтованою на споживача операційною системою від компанії Microsoft, побудованою на ядрі та архітектурі Windows NT.

За словами аналітика International Data Corporation, до січня 2006 року у світі було встановлено понад 400 мільйонів копій Windows XP. На зміну їй прийшла операційна система Windows Vista, яка була випущена для широкого загалу в січні 2007 року.

Леонард Клейнрок і Чарлі Клайн надсилають Біллу Дюваллю зі Стендфордського інституту досліджень (SRI) перше повідомлення, передане через мережу ARPANET, що була попередницею Інтернету, зі свого вузла мережі в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (UCLA).

Вони намагалися передати слово «login», натякаючи на входження в комп’ютер SRI зі свого комп’ютера в UCLA. Однак, їм вдалося передати лише літери «l» і «о», а потім система вийшла з ладу! Тому, каже Клейнрок, першим повідомленням в інтернеті було «lo», як у фразі «lo and behold!» («Ось подивіться!»). Щоправда, приблизно за годину їм вдалося передати слово «login» повністю.

27 жовтня 1980 року мережа ARPANET Міністерства оборони США, що була предтечею Інтернету – пережила чотири години простою через те, що два процесори інтерфейсних повідомлень (IMP) одночасно перестали спілкуватися один з одним. Спочатку мережа об’єднувала чотири місця у Каліфорнії та Юті, а пізніше її було розширено, щоб охопити дослідницькі центри по всій території Сполучених Штатів.

Збій в роботі мережі став наслідком надлишкового коду виявлення однієї помилки, який використовувався для передачі, але не зберігання, і алгоритму збирання сміття для видалення старих повідомлень, який не був стійким до одночасного існування одного повідомлення з кількома різними мітками часу. Сукупність цих подій призвела до вимкнення мережі на чотири години.

Білл Ґейтс народився 28 жовтня 1955 року у Сіетлі (США). Він був другою дитиною і єдиним сином у родині.

Під час свого навчання у Гарварді Білл Ґейтс розробив версію BASIC для Altair 8800. Спираючись на успіх BASIC, він разом з одним із розробників на ім’я Пол Аллен заснував Microsoft.

Нова компанія швидко набирала обертів і розробила операційну систему для IBM PC, програму для обробки текстів Microsoft Word, операційну систему Windows та безліч інших програм. У 1999 році Білл Ґейтс залишив посаду генерального директора Microsoft, на якій його змінив президент Стів Баллмер. Зберігаючи тісний зв’язок зі світоглядом та діяльністю Microsoft, Ґейтс приділяв все більше свого часу Фонду Білла та Мелінди Ґейтс, філантропічній організації, яка, серед інших цілей, просуває всесвітні ініціативи в галузі охорони здоров’я, освітні проєкти та програми, спрямовані на подолання бідності та голоду.

Навіть після всіх благодійних пожертвувань, зроблених Біллом Ґейтсом, видання Forbes неодноразово включало його прізвище у список найбагатших людей у світі.

Трансляція «Війни світів» – реалістичної радіодрами Орсона Веллса про марсіанське вторгнення на Землю – мала місце 30 жовтня 1938 року.

Тоді Орсон Веллс використав свою радіопередачу Mercury Theatre, щоб відтворити «Війна світів» Герберта Веллса. Слухачі сприйняли шоу за справжній випуск новин, і почалася масова паніка, оскільки люди повірили, що нас захопили інопланетні істоти. Веллс побоювався, що цей інцидент покладе край його кар'єрі, але натомість він став трампліном для його майбутнього в кіноіндустрії.

Повний запис трансляції можна переглянути у цьому відеоролику.