UARU
UARU

Вчені створили гумовий комп’ютер, який можна стискати

М’який комп’ютер, створений з ґумових блоків з прожилками сріблясто-ґумової суміші, міг виконувати прості обчислення після стискання.

Райан Гарн з Університету штату Пенсильванія та його колега розробили модель м’якого комп’ютера у формі куба, який реагує на стиснення.

- Реклама -

Згадані комп’ютери були побудовані шляхом об’єднання рядів ґумових блоків, крізь які проходять прожилки сріблясто-ґумової суміші. Різні конфігурації блоків діють як різні схеми, які при об’єднанні та підключенні до електрики дозволяють пристрою виконувати математичні обчислення.

Читайте також: Як створювали один із перших сучасних комп’ютерів ENIAC

Вчені сподіваються на те, що ці пристрої можна буде використовувати для створення роботів, які реагують на фізичні подразники.

Одна з версій комп’ютера була налаштована на додавання двох чисел. Користувач може повідомляти комп’ютеру, які саме числа слід додати одне до одного, хлюпаючи компонентні блоки ліворуч або праворуч та з’єднуючи таким чином деякі з сріблясто-ґумових ліній, які раніше не торкалися одна одної, у такий спосіб, щоб закодувати числа у двійковій системі.

Члени команди під’єднали до комп’ютера цифровий дисплей (що не стискається), аби показати на ньому результат обчислення.

Дослідники також створили м’які комп’ютери, здатні множити два числа або порівнювати їх між собою, аби визначити, яке з них є більшим.

І хоча малоймовірно, що ці моделі комп’ютерів зможуть замінити традиційні пристрої або виявляться швидшими у виконанні обчислень, команда Гарна очікує, що нова технологія буде використана в робототехніці, де м’які роботи зможуть ухвалювати рішення, виходячи з того, до чого вони торкаються у своєму середовищі.

Райа Гейворд з Університету Колорадо в Боулдері розповів журналу New Scientist, що він прогнозує можливість застосування даної технології для інтеграції комп’ютера в будівлю. У цьому сценарії програмне забезпечення зможе «вирішити» відремонтувати споруду після того, як на нього натисне шматок цегли, що розсипається.

Задля просування нової технології Гарн та його колеги наразі працюють над тонким налаштуванням «відчуття дотику» комп’ютера, аби він міг сприймати вхідні дані за межами двійкового коду, наприклад, кодуючи різні сили хлюпання в різні значення.

Докладний опис нового типу комп’ютерів опубліковано на шпальтах журналу Nature.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати й писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літературу, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Олеся Оленицька очолила напрям корпоративних комунікацій у «Київстар»

Олеся Оленицька призначена на посаду директорки з корпоративних зв'язків українського оператора електронних комунікацій "Київстар".

Стало відомо, хто та як транслюватиме матчі Євро-2024 в Україні

Вже відомий розподіл матчів групового етапу між двома телемовниками. Розподіл же ігор плей-оф буде здійснюватися безпосередньо під час турніру.

Російські хакери атакували й тимчасово заглушили телеканал FREEДОМ на супутнику Hot Bird

У середу, 17 квітня, було зафіксовано втручання в мовлення телеканалу українського іномовлення FREEДОМ на супутнику Hot Bird 13G.

Квантову інформацію передали звичайним оптоволокном

Міжнародна група вчених домоглася прориву в роботі зі створення квантових інформаційних мереж, які в майбутньому можуть стати альтернативою звичному інтернету.

Оптична мережа «Укртелекому» досягла 80 тисяч кілометрів – це як два екватори Землі

Загальна протяжність оптичної мережі «Укртелеком» досягла виняткової цифри – понад 80 тисяч кілометрів волоконно-оптичних кабелів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: