UARU
UARU

ЄС хоче посилити правила кібербезпеки для розумних пристроїв

Європейська Комісія оприлюднила текст Закону про кіберзахист, який вимагатиме від виробників підключених пристроїв забезпечувати їх надійний захист перед випуском на ринок, вчасно та оперативно виявляти та усувати вразливості, а також гарантувати випуск оновлень протягом п’яти років після початку продажів.

«Комп’ютери, телефони, побутова техніка, віртуальні помічники, автомобілі, іграшки… кожен із сотень мільйонів підключених пристроїв є потенційною точкою входу для кібернетичних атак, – пояснив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон. – І, тим не менше, сьогодні більшість апаратних і програмних пристроїв не підпадають під жодні зобов’язання щодо кібербезпеки».

Занепокоєння членів Комісії виходить за рамки злому самого пристрою та впливу, який один такий інцидент може мати на весь ланцюжок постачання. Організація бачить можливі наслідки як такі, що здатні спричинити «серйозні порушення економічної та соціальної діяльності на внутрішньому ринку, що підривають безпеку або навіть можуть нести у собі небезпеку для життя».

Так, у Комісії вказують на те, що кібернетичні атаки можуть спричиняти смерть.

Законопроєкт, який розробляється з вересня 2021 року, «запроваджує обов’язкові вимоги щодо кібербезпеки для продуктів із цифровими елементами протягом усього їхнього життєвого циклу».

Закон містить вимоги до інформаційної безпеки, яких необхідно дотримуватися для того, аби продукти могли потрапити на європейські ринки. Деякі з цих вимог стосуються їх проєктування, розробки та виробництва.

Підписуйтесь на Mediasat в Telegram: тут найцікавіші новини зі світу технологій

Після того, як той чи інший продукт надійде у продаж, Закон зобов’язуватиме його виробників розслідувати всі інциденти, пов’язані з кібератаками, протягом 24-х годин після того, як вони матимуть місце, а також ліквідовувати вразливості шляхом надання підтримки та випуску оновлень програмного забезпечення. Виробники зобов’язані розв’язувати проблеми кібербезпеки протягом п’яти років або очікуваного терміну служби продукту.

«Нові правила перекладуть відповідальність на виробників», – зазначають у Комісії.

Після ухвалення закону виробникам дадуть два роки на адаптацію до нових правил, протягом яких їх не каратимуть за дрібні порушення. Для оприлюднення інформації про вразливості та інциденти пільговий період становить лише один рік.

Запропоновані норми передбачають деякі винятки для таких продуктів, як медичні прилади, літаки та автомобілі, оскільки вони вже підпадають під дію інших норм.

Невиконання норм нового закону може призвести до накладання на порушника штрафних санкцій в розмірі до 15 мільйонів євро або 2.5 відсотка від повного загальносвітового річного обороту порушника за попередній фінансовий рік.

І якщо хтось думає, що нові законодавчі норми поширюватимуться лише на Європу, то маємо відзначити, що у Комісії вже не забарилися повідомити про те, що мають всі можливості для встановлення нових стандартів на глобальному рівні, відзначивши, що, «ймовірно, це стане міжнародною точкою відліку».

У Комісії не заперечуватимуть, якщо це станеться, оскільки вона вже забезпечила запровадження на всесвітньому рівні Загального регламенту захисту даних (GDPR), а також відкриття позовів проти технічних гігантів через їх бізнес-практику та використання даних.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Борис Скуратівський
Борис Скуратівський
Журналіст, медіа-експерт та «літописець» історії українського радіо. За освітою – філолог (мав навчати діточок розмовляти, читати і писати англійською мовою, а також – любити українську мову та літератору, але так вже склалося, що несу знання дорослим і поважним людям, інформуючи їх про новини зі світу радіо, телебачення та суміжних технологій). За розвитком телебачення і радіо в Україні уважно слідкую з 1990-го року (коли почали з’являтися перші недержавні мовники) – спочатку робив це як пасивний спостерігач, а з лютого 1997 року, коли на шпальтах кіномузичного тижневика «П’ятниця» вперше вийшла моя рубрика «Новини радіо», - вже в якості журналіста. Згодом в різні роки співпрацював з газетою «Хрещатик», а також галузевими журналами «Телерадіокур’єр», «Телемир», «Медиа-Эксперт» та низкою інших видань. З 1998 по 2001 рік працював на радіостанції «Радіо РОКС – Україна», де вперше отримав можливість вивчати життя радіо, так би мовити, «зсередини». Згодом протягом певного часу працював редактором-наповнювачем сайту радіостанції «ХІТ FM», а потім співпрацював ще з низкою радіостанцій в якості копірайтера. З 1999 року веду власний інтернет-портал ProRadio.Org.Ua – один з перших україномовних ресурсів для фахівців в Україні, який став продовженням моєї газетної рубрики «Новини радіо» і повністю присвячений темі радіомовлення в Україні. Люблю класичний хард-рок, ціную оригінальність та нестандартність. Цікавлюсь історією, лінгвістикою, сучасним українським кінематографом та психологією.
- Реклама -

Читайте також

Загрався у метавсесвіт: Марк Цукерберг втратив 70 мільярдів доларів

Протягом одного лише 2022 року особистий капітал засновника Facebook Марка Цукерберга зменшився на колосальну суму – 71 мільярд доларів.

Європейські оператори тестують голографічні дзвінки

Голографічний дзвінок, насичений 3D-рендерингом у хмарі в режимі реального часу, значно більш вимогливий до ресурсів мережі.

lifecell повертається до Харківської області: розповідаємо де відновлено зв’язок

Оператор стільникового зв'язку lifecell відновив роботу власної мережі у шести населених пунктах Харківщини та у навколишніх селах.

Київстар відновив зв’язок у 10 звільнених населених пунктах Харківщини

Національний оператор стільникового зв'язку Київстар відновив роботу мережі у десяти звільнених населених пунктах Харківської області.

Російські компанії виключили із міжнародного альянсу розробників 5G

В Международном альянсе разработчиков оборудования для телекоммуникаций Open RAN приостановили участие российских организаций «Сколково» и «МТС»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: