facebook

Ісмет Язиджи, CEO lifecell: в 2020 році ми стали прибутковою компанією вперше за 15 років

Lifecell - наймолодіший мобільний оператор України, який намагається зайняти місце на телеком-ринку, де конкурує з вагомими і серйозними конкурентами. В різні періоди часу його називали лоукостером для студентів, "жовтий" навіть встиг обігнати червоного і синього операторів за розмірами чеку на якомусь з періодів часу. Як пройшов 2020-й рік у lifecell, чого досягли і чого очікувати нам розповів керманич мобільного оператора Ісмет Язиджи

2020 рік – успішний з точки зору бізнесу для телеком-галузі?

Почну з того, що 2020й рік видався дивним, не таким як попередні. Зрозуміло, що причина тому – COVID-19. Як тільки розпочався карантин, нам здалось, що рік буде невдалим для бізнесу в країні. Звичайно, як комерційна компанія ми повинні діяти за принципом, що компанії, які займаються бізнесом в першу чергу повинні думати про свій дохід, про прибутки, про маржу. Але є ще одна роль, яку історично ігнорують або недооцінюють. Ця роль соціальна, вона полягає у підтримці суспільства, громадян у важкі часи. Тому, нашою першою реакцією на локдаун як соціально відповідальної компанії було допомогти всім медичним працівникам, лікарям. Ми їм запропонували спеціальні доповнення до їх існуючих пакетів з безкоштовними 1500 хвилинами та 20 Гб інтернет трафіку, де б вони не знаходились, щоб задовольнити їх потреби в комунікаціях з колегами, пацієнтами та хворими. Пропозицією скористувались більше 14 тисяч медичних працівників.

Потім ми зрозуміли, що більшість українців під час карантину будуть знаходитись вдома на ізоляції і цінність спілкування з рідними, близькими стає більшою.

Компанія Glovo стала нашим партнером з доставки стартових пакетів там, де була логістична можливість, всім, хто їх замовив. Доставка здійснювалась протягом 45 хвилин в радіусі 2.5км від точки продажу lifecell.

Українцям, які застрягли в березні 2020 року за кордоном ми запропонували «Екстрений віртуальний номер BiP» за 1 гривню для оптимізації витрат на голосовий зв’язок. Функціонал месенджеру ВіР дозволив абонентами, які знаходились за межами країни, приймати та здійснювати дзвінки саме з українським номером, але без наявності фізичної SIM-картки. Для цього їм був потрібен наявний інтернет (мобільний чи Wi-Fi), встановлений месенджер BiP та активований український віртуальний номер.

Українцям, у кого не було можливості поповнити рахунок, ми запропонували скористатися BiP SOS-пакетом. За допомогою цієї послуги абонент через меседжер BiP може телефонувати на будь-які українські номери (мобільні та міські), навіть якщо на його рахунку немає грошей. До речі, цю послугу було запущено ще в 2019 році, просто під час запровадження карантину вона стала дуже актуальною.

В квітні, коли стало зрозуміло, що карантин це надовго, – ми запустили акцію «Квітневий безліміт» та надали нашим абонентам (тим, в кого тарифний пакет 100грн+) можливість спілкуватися без обмежень за допомогою голосових дзвінків на будь-які номери мобільного та фіксованого зв’язку по Україні.

З одного боку пандемія стала обмежуючим фактором для багатьох людей, але з іншого, ми намагались розблокувати спілкування, намагались зняти бар’єри, які існували між людьми. Епоха COVID-19 стала лакмусовим папірцем для всіх мобільних операторів. Ми зрозуміли на практиці, що висока ставка інтерконнекту, яка існує в Україні, – була стримуючим фактором і призвела до того, що люди мали менше можливості спілкуватись один з одним, при наявності мобільних номерів різних операторів.

Паралельно з тим, наші працівники не переставали працювати в полях, в регіонах, щоб надавати людям доступ до спілкування та передачі даних – будували ще більше базових станцій, щоб ми мали можливість покрити більше територій, проводили ремонтні та профілактичні роботи. Звісно, нашим головним орієнтиром та пріоритетом в цій ситуації були наші працівники та їх здоров’я. Як компанія, ми забезпечили їх всім необхідним, щоб вони не потрапили до зони ризику під час виконання службових зобов’язань.

Зі свого боку, ми зробили все можливе, щоб наші абоненти та прості українці не піддавали себе ризику. Навесні ми розпочали загальнонаціональну кампанію «Будь вдома». Наші абоненти, коли дивились на екран мобільного телефону замість назви оператора «lifecell» бачили напис «Bud’ vdoma», як нагадування, що потрібно себе берегти і виходити на вулицю лише за потреби.

Я дуже пишаюсь працівниками компанії, які самотужки провели фандрейзінгову кампанію «BIG HEARTED COMPANY» всередині lifecell», зібрали 440 тисяч грн. З їх допомогою ми придбали 2 апарати ШВЛ для українських центрів боротьби з COVID-19: опорної лікарні Київщини Білоцерківської міської лікарні №3 та Уманської міської лікарні. (Загальна вартість двох апаратів ШВЛ склала 1 млн 50 тис. грн).

На початку березня, коли тільки но почались розмови про карантин, ми закрили всі наші офіси, а всіх співробітників переведено на дистанційну роботу.

Що стосується бізнес-показників за 2020 рік, я не можу поділись даними за IV квартал, але за II та III ми досягли показників, які були рекордними для компанії. Я думаю, ви в курсі історії, де ми постійно обіцяємо, що lifecell ось-ось стане прибутковою компанією? В червні 2020 року, вперше за 15 років, ми стали прибутковою компанією, і показники продовжують зростати. Це стосується не лише фінансів, але і показників абонентської бази, яка є важливим мірилом для будь-якого оператора.

Я задаю собі питання: «Чому так сталося, як це все почалося»? Думаю, що це результат інвестицій в 3G, потім в 4G, в покриття, в якість, в клієнтоорієнтованість. Люди починають звертати увагу на нас, приділяти більше уваги нашим сервісам. 2020-й рік почався дуже негативно, в Україні, на жаль, як і в інших країнах, є померлі від коронавірусу. Але, незважаючи на ці сумні події, наш бізнес все ж таки почував себе досить непогано протягом року. І я впевнений, коли ми оприлюднимо фінансові показники за 2020-й рік, ви також погодитесь з нами.

Деталізація за напрямками 

Розбудова мережі та перехід до 900 МГц

Влучне питання щодо 900 МГц. Щоб розпочати роботу в цьому діапазоні, ми з іншими операторами повинні були провести рефармінг частот. Процедура ця розпочалась на Заході України, я цей регіон називаю «королівство Київстар», тому що в тій частині України «синій» оператор – беззаперечний лідер ринку протягом останніх 10-15 років. Як зазначив у власному повідомленні в мережі Фейсбук колишній президент компанії «Київстар» Петро Чернишов: «Якщо абонент найбільш популярного оператора захоче піти до іншого, особливо в регіоні, де більшість населення підключені саме до найбільш популярного оператора, він стикається з реальністю вартості дзвінків з однієї мережі на іншу». Така ситуація в Україні сталась через так званий «клубний ефект» та ставки інтерконекту. Виходячи з цього, ми знали, коли ми реалізуємо проект в 900МГц, у нас буде мало шансів, що до нас приєднається велика кількість нових абонентів в конкретному регіоні. Але по мірі просування рефармінгу на Схід ми все більше включалися в процес (наразі рефармінг вже завершився, прим.ред.).

З самого початку проєкту мені не дає спокою одне питанням: «Чому ніхто в державі не замислювався над тим, що величезні компанії, які заробили на українському ринку мільярди гривень за останні 15 років, не робили інвестиції в сільську місцевість і не працювали над створенням сприятливих умов для цього процесу? Тому, коли великі оператори показують бурхливу діяльність і намагаються щось робити, я завжди питаю: «А де ви раніше були, хлопці»?

Щодо моєї позиції, цілком підтримую цю ініціативу, проект мені дуже подобається. Добре, що теперішній український Уряд взяв на себе ініціативу щодо впровадження мобільного зв’язку в сільських регіонах і є драйвером подолання цифрового розриву. Я вірю, що різниця між містом і селом в плані доступу до цифрових послуг та сервісів не тільки скоротиться, але й зникне як явище.

Інтернет в метрополітені

Інтернет в київському метрополітені і доступ до мережі 4G – це ще одна хороша історія з 2020 року. І повірте мені, жодні гроші, жодні інвестиції не такі великі, як та кількість роботи і часу, які були витрачені задля подолання бюрократичних перепон та в боротьбі з бюрократичною машиною на шляху до реалізації проєкту. Я пам’ятаю як на зустрічі з керманичем Києва паном Віталієм Кличко я казав, що багато де в світі в метрополітені люди користуються 4G, передачею голосу та даних. В Києві, столиці найбільшої країни Європи, існувала монополія на інфраструктуру, і ми не могли розмістити наше обладнання. Я ще й досі вважаю, що доступ до мобільного, до широкосмугового інтернету – є одними с основних прав людини. Тому ми, представники трьох мобільних операторів, були раді надати мешканцям столиці таку можливість.

lifecell в метро

Під час Майдану гідності було гасло «Свобода – це наша релігія». Це гасло одне з фундаментальних правил нашої компанії. Ми натхненні цим лозунгом, і тому боремось за свободу і право всіх людей мати доступ до мережі інтернет. Ми будемо боротись щоб чим далі цей ринок ставав відкритішим, конкурентоздатнішим. В кінцевому результаті виграють користувачі, громадяни України.

Ринок послуг з роумінгу

Як оператор зв’язку ми зазнали значних втрат від неможливості надання цієї послуги, адже люди майже не подорожували. За підсумками 2020 року дохід від послуг, якими абоненти користуються в роумінгу, порівняно з результатами 2019 року, майже вдвічі знизився. І я не очікую значних покращень в галузі туризму та перевезень пасажирів щонайменше до початку літа. Тому в темі доходів від роумінгу ми не ставимось оптимістично за результатами 2021 року до цього напрямку. Але порівняно з іншими бізнесами: авіаперевезення, туризм, ХоРеКа – у нас ситуація більш-менш виважена і прогнозована. Головне моє бажання, щоб ситуація виправилась завдяки лікам чи вакцинації, і люди зажили старим життям, без пандемій і коронавірусів, з відкритими кордонами та свободою пересування. Це наразі головний пріоритет.

Результати від MNP

Насправді, ми зараз оператор №1 за кількістю перенесених до нас номерів. Але якщо ми порівняємо кількість абонентів, які скористувались послугою MNP з загальною базою мобільних абонентів в Україні, то ця цифра незначна. Причина – недосконала процедура та методологія перенесення. Коли ви захочете змінити оператора, що обслуговує ваш номер, вам в першу чергу потрібно звернутись до вашого поточного оператора, і ваш оператор зробить все можливе, щоб ви від нього не пішли.

В країнах Європи така послуга доступна вже близько 15 років. В Україні діалог про реальне впровадження, а не просто розмови, почались через 10 років, після того, як в Європі мобільні оператори не прив’язували абонента до себе номером. Тому ми і хочемо налаштувати цю систему, щоб вона працювала так як потрібно, і вигравав завжди абонент. Якщо людина хоче змінити оператора зв’язку, вона в першу чергу повинна звернутись до нового оператора, де їй не скажуть, що відсутня технічна можливість, або процес перенесення номеру займає від 3 до 6 місяців. Наша команда спеціалістів готова перенести номер набагато швидше. Для мене MNP – це демократія на ринку мобільних операторів, користувачі мають право голосувати гривнею за того оператора, який їм до вподоби. І якщо хтось блокує цей процес – значить, що він не поважає права людей на вільний вибір. Можна блокувати і надалі цей процес, але я впевнений, що рано чи пізно він відбудеться, тому що свободу неможливо спинити.

Яка ситуація зі ставками інтерконекту?

Як я вже казав, в Україні існує так званий «клубний ефект», і його існування одна з причин підтримки ставок інтерконекту високими для того щоб закріпити позиції домінуючих операторів. Головна мета – затримати користувачів у власній мережі, де вони мають змогу безкоштовно телефонувати абонентам своєї мережі. А от якщо маєш бажання зателефонувати на номер іншого оператора – то тут, відповідно, настає покарання у вигляді високих тарифів та розцінок.

Ми навіть замовили дослідження компанії «Factum Group». Було проведено опитування абонентів різних мобільних операторів про їх ставлення до дзвінків на інші мережі. Виявлено, що більшість українців досі звертають увагу на те, абоненту якого оператора вони дзвонять. Телефонуючи на номери іншого оператора вони намагаються говорити швидше аби заощадити кошти і пакетні хвилини. З цією ж метою абоненти одночасно використовують кілька сім-карт. При цьому понад половина «мультисімерів» відчувають незручності від більших витрат на зв’язок через необхідність сплачувати послуги кількох операторів.

На європейському ринку мобільного зв’язку загальним стандартом є anynet-тарифи —коли дзвінки на всі мережі включено в тариф без будь-яких обмежень. Дослідження «Factum Group» показало – 79% респондентів хочуть, щоб і в нашій країні на законодавчому рівні ціна хвилини дзвінка на мережі інших операторів була такою ж, як зараз вартість дзвінка всередині мережі. Водночас, тільки 13% респондентів, що звертають увагу на номер абонента, готові скаржитися на обмеження можливості спілкування з абонентами інших операторів до державних структур.

Не треба далеко їхати, є приклад сусідньої Польщі. Якщо ми зайдемо в перший ліпший магазин з продажу стартових пакетів в умовному Пшемислі в 5 кілометрах від українського кордону і запитаємо у продавця, чи є якась різниця між тарифами на дзвінки всередині мережі ( onnet calling ) та на мережі інших операторів ( offnet calling ), вони нас просто не зрозуміють. Тому що така дискримінація у них зникла більше 10 років потому. А ваші читачі можуть пам’ятати в Україні тарифні плани, де оператор нараховував власному абоненту 10 копійок на рахунок за дзвінки з інших мереж на його номер.

Навіть не зважаючи на те, що за останні декілька років ставки інтерконекту в України знизились в декілька разів, вони все одно високі. Я вважаю, що їх вартість повинна бути на рівні собівартості, тобто ціна – 3 копійки, хоча зараз нам доводиться платити в три-чотири рази більше через те, що інші оператори не хочуть йти нам на зустріч. І це ще один бар’єр, який ми хочемо здолати, бо ці бар’єри стоять не перед операторами, а перед усіма користувачами.

Послуги безкарткового номеру eSim

Ми були першим мобільним оператором з «великої трійки», який запустив в Україні сервіс eSim. Якщо ваш телефонний апарат дозволяє вам не користуватись фізичними картками мобільних операторів, або ви часто подорожуєте, або експат, відчуйте свободу. Вам не потрібно купувати картку, вона може бути віртуальною в вашому мобільному телефоні. За цим майбутнє. Зі зміною парку смартфонів на руках в абонентів буде зростати кількість eSim абонентів. Адже у власному апараті ви можете одночасно тримати 2, 3, навіть чотири номери, аби ви лише сплачували абонентську платню. За вийнятком жорсткого карантину брезня–квітня 2020 року ми спостерігали стабільне зростання продажів eSIM від lifecell. Наприклад, порівняно з листопадом 2019 року, кількість активних електронних SIM-карт у мережі оператора в серпні 2020 року зросла на 94%.

Послуга мобільного телебачення

Не можу сказати, що наявність телевізійного сервісу в тарифах мобільного зв’язку є головним драйвером продажів. Але, насправді, ця послуга затребувана абонентами. Адже вони купують не перегляд телеканалів, а можливість перегляду. За будь-яких обставин, якщо у вас немає можливості подивитись контент на великому екрані, у вас є мобільний телефон, який дає вам таку можливість – не прогавити потрібне. На послугу є попит і бізнес в цьому напрямку зростає. З моменту запуску ТV+ у нас близько 600 тис завантажень застосунку, приріст в downloads складає +50% рік до року. Те, що «Датагруп» придбала компанію «Воля», вважаю доброю новиною, що ніяк не вплине на наші партнерські відносини і вони стануть більш продуктивнішими.

Назвіть розмір інвестицій в мережу lifecell в 2020?

Як я вже говорив, фінальні показники нашого фінансового звіту ми публічно презентуємо в лютому місяці. За останній квартал 2020 року інвестиції зросли, і скоро ми побачимо остаточні цифри, але в будь-якому випадку, інвестиції в 2020 році були не менші за 2 млрд. гривень.

Якщо ви подивитися на показники інших операторів, то я можу запевнити, що ми єдиний оператор, який інвестує так багато своїх доходів в країну. І важливо дивитись не на суму інвестицій, а на суму реінвестицій.

Який показник ARPU в мережі lifecell?

В 2019 році показник ARPU був найвищий, зараз якщо я не помиляюсь, у «Київстар» – 78,5 гривень на місяць з абонента, у «Водафон» – 79,1 гривень, у нас – 76,3 грн.

Порівняно з європейськими країнами показник APRU є дуже низьким, хоча насправді витрати на будівництво мережі, базової станції – однакові що для Європи, що для України. І відповідно, у нас дуже різна рентабельність бізнесу. Це призводить то того, що новітні технології і нововведення впроваджуються в Україні з великою затримкою.

Шерінг інфраструктури для оператора – канібалізм або справедливий розвиток ринку?

Насправді, тут важко казати про розвиток, особисто я його не бачу в плані великої різниці між тим що було і як сталось. Можливо ситуація покращиться з впровадженням 900 МГц, але наразі тут дуже слабка конкуренція і повільні темпи розвитку. Між операторами дійсно було підписано Меморандум, але в ньому дуже багато різних умов і вимог, як то однакова сума інвестицій, без визначення кількості абонентів чи доходів.

Технологічна нейтральність – міф або реальність для України?

Якщо Уряд України хоче якнайшвидше отримати максимальне покриття території країни мобільним зв’язком і широкосмуговим інтернетом, то повинен допомогти операторам і надати їм можливість розгортати мережі із використанням частот, які хоче і може використовувати безпосередньо оператор в конкретній точці. Тому що за ці частоти оператор вже сплатив державі кошти у вигляді ліцезнійних зборів.

Наприклад, раніше ми платили купу грошей за розгортання мережі 3G, потім на тендері викупили нові частоти для розгортання 4G. Ми хочемо використовувати ресурси і технології ефективно. І очікуємо на взаємність.

Приклад – побудова мережі на частотах 900 МГц в сільській місцевості. Для того щоб покрити цю територію, маленькі міста, села і селища – нам потрібно використовувати башти висотою 50 – 70 метрів. Якщо нам поталанить, ми отримаємо всі дозволи і побудуємо щоглу і базову станцію десь посеред поля за 10 місяців, якщо застрягнемо в бюрократії – від 14 до 20 місяців. Я підштовхую і закликаю Уряд України до реформ, щоб спростити строки процесів та прискорити результат в якому зацікавлені не тільки ми, але й Уряд, Міністерство цифрової трансформації та всі українці.

Аналогічна ситуація з рентною платою за частотний ресурс. Нас вимагають витрачати мільйони доларів на обладнання і будівництво, паралельно з нас беруть великі кошти за використання радіочастотного ресурсу за який ми сплатили ліцензійний збір.

Окремо вже йдуть розмови про цифровий дивіденд і вивільнення частотного ресурсу від цифрового телебачення. І тут знову виникає питання: хто заплатить за частоти ліцензійний збір, куди закладені суми на конверсію та вивільнення цих частот від телебачення та спец користувачів? Адже за моєю скромною думкою, країна може надати частоти безкоштовно за умови розбудови мережі в зрозумілі строки.

Уряд намагається наповнити бюджет в будь-який законний і можливий спосіб – це їх право і зобов’язання. Нічого не маю проти, але ситуацію повинна бути справедливою, і правила гри однакові для всіх. Невже немає альтернативних джерел? В Україну завозяться мобільні телефони тисячами, за які не платяться жодні податки. А могли б сплачуватись і наповнювати бюджет. І це чесно та справедливо, як приклад.

Які послуги затребувані абонентами?

Найбільшою популярністю зараз користується передача даних та відео, розважальні сервіси, додатки, які полегшують життя людей. Впровадження 4G надало можливості людям зі смартфоном в руках отримувати ті самі блага, що і людям з персональними комп’ютерами. В Україні дійсно відбувається цифровізація та діджиталізація життя. Зокрема, хочу відмітити застосунок «Дія», який набув неабиякої популярності. Під час пандемії особливого значення набуває онлайн освіта та телемедицина. Хоча, на жаль я не бачу щоб Уряд розробив та впровадив загальнонаціональну політику доступу до онлайн освіти школярам та студентам, бо це неабияк важливо для розвитку країни, держави, суспільства. Ця робота робиться, але в більшості випадків на регіональних рівнях, а не загальнонаціональному.

В яких послугах чи сервісах ви бачите для себе прибуток в майбутньому?

З радістю хотів би знати, які продукти чи послуги будуть приносити найбільші прибутки в Україні, але нажаль у мене немає відповіді. Основні прибутки ми генеруємо на послугах передачі даних. Що стосується Інтернету речей чи інших способів застосування можливостей мереж 4G, то такі послуги поки що недостатньо поширені, тому і доля прибутків не надто помітна.

Майбутнє телеком-ринку в сегментах: IOT, SAAS, security?

Насправді, ми хочемо бути в топі усіх цих напрямків. У нас вже є відповідні команди, які займаються розробкою кожного із цих напрямків, і Інтернету речей і безпеки в Інтернеті, і сервісів програмного забезпечення, тому я вважаю, що ми будемо робити все можливе, для того щоб бути в топі. Ми – найменший і наймолодший оператор в Україні і саме тому, ми дуже інноваційні, нам потрібно бігти швидше за всіх, в той час, як інші компанії просто йдуть, якщо використовувати таку метафору. Кожен з цих напрямків перспективний для телеком-оператора і має майбутнє.

Контент-послуги: мобільні оператори vs МінЦифра vs НКРЗІ. Хто правий?

Хочу сказати, що ми безперечно праві, і я поясню чому. Раніше дійсно була така ситуація, коли користувачі могли не знати на які сервіси вони підписуються (непідтверджена підписка Single Opt-in), і відповідно, витрачали на це гроші. Наприклад, випадково підписались. Але як тільки ми отримували скаргу чи помічали таку підписку – ми одразу її блокували, скасовували додаткові витрати користувачів. Захищали наших абонентів від незапланованих і невиправданих витрат.

Все що хоче зараз зробити Уряд в особах МінЦифри та НКРЗІ – ще більше ускладнити нашу роботу, послугу, яка мала назву «opt-in» зробити подвійною. Хоча, насправді, це не принесе ніяких переваг для споживачів. 

Які плани компанії щодо розвитку дротового доступу до мережі інтернет?

В нашій дорожній карті такі плани є. «lifecell» має бути присутнім на ринку фіксованого доступу до мережі інтернет. Наразі ринок телеком-доступу знаходиться у фазі «червоний океан» і ми приглядаємось до нього. Не обов’язково ми будемо купувати місцевих операторів, щоб скористатись їх інфраструктурою. Ми не відмовляємось від моделі розбудови власної мережі, щоб відрізнятись від вже присутніх на ринку гравців технологічно і сервісами.

З багатьма інтернет-провайдерами («Воля», «Ланет», «Фрінет», «МакЛаут»…) у нас є спільні проекти щодо продажу бандлу в їх мережах «ШПД+мобільний зв’язок». Можливо за результатами цих колаборацій в майбутньому з’являться віртуальні мобільні оператори на базі мережі lifecell. В нашій стратегії записані і такі варіанти розвитку подій.

Щодо входження в ринок широкосмугового доступу – ми все ще вивчаємо цей напрямок і відкриті до діалогу та співпраці. 

Ініціатива МінЦифри щодо подолання цифрового розриву

Ініціатива дійсно чудова. Але ще на самому початку цього проєкту я казав, що ми могли б його реалізувати в інший спосіб. Як ви знаєте, в рамках проєкту оператори повинні покрити інтернетом невеличкі міста, села і селища, де мешкають 1-2 тисячі жителів чи ще менше. І як я казав раніше, жоден з операторів не інвестував в покриття сільської місцевості. Тому для покриття таких регіонів – треба подбати про шерінг інфраструктури чи шерінг інвестицій. Таким чином, завдяки спільним витратам різних операторів, ми могли б витратити менше і покрити майже всю територію країни.

Але натомість, Уряд змусив мобільних операторів побудувати три паралельні мережі. І такі інвестиції стали недоцільними та нерентабельними. Вирішенням проблеми могло би стати створення Фонду з надання універсальних послуг. В світі є давня практика – оператори платять щороку 1% від прибутків до таких фондів, а уряд використовує кошти для покриття непокритих територій.

Є ще один приклад. Уряд, використовуючи гроші такого Фонду проводить тендер на будівництво веж, базових станцій в таких районах і потім здає їх в оренду операторам.

Насправді, проект вже почався, ми всі в ньому. Все що я розповідаю – мої думки, не впевнений, що ми можемо вплинути і змінити процес. Я в індустріі більше 20 років, тому вважаю, що маю право на думку, і деякі речі я робив би по-іншому, виходячи з моєї експертизи.

Але все ж я за покриття 100% території України зв’язком, найвіддаленіших куточків і підтримую будь-які ініціативи Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації, НКРЗІ.

Чи доречне впровадження 5G в Україні?

Відтоді, як почали впроваджувати зв’язок четвертого покоління 4G, багато хто розпочинав розпитувати про 5G. І я завжди задаю одне й те ж саме запитання: «Що ви очікуєте від 5G?» Зазвичай зрозумілої відповіді не отримую. 5-те покоління – це нова трендова і хайпова тема, про яку багато говорять, але мало хто розуміється на ній.

Якщо Уряд веде розмови про 5G, то має взяти на себе ініціативу з розробки стратегії і досконально ринку пояснити навіщо нам зв’язок 5-го покоління? Одна справа інформаційні кампанії про необхідність 5G, інша справа обґрунтування фінансові, економічні та політичні, як використовувати цю технологію в українських реаліях і в яких галузях. Тому що 5G – це в першу чергу рішення для промисловості, сільського господарства, медицини, логістики та автономних засобів пересування в транспортному секторі, інтернету речей. А якщо на 5G переходити щоб швидше завантажувати кіно, то я впевнений, що в цьому переході поки що немає жодного сенсу.

Які міри були прийняті для роботи lifecell в умовах карантину та локдаунів?

Як я вже сказав, з березня наші офіси закриті, більшість співробітників працюють з дому. Доступ до своїх робочих місць в офісі мають лише ті працівники, без фізичної присутності яких робота неможлива.

Ми постійно займаємось моніторингом стану здоров’я наших співробітників, у нас є спеціальна команда бізнес-підтримки, яка проводить тестування, чи займається будь-якими питанням, пов’язаними зі здоров’ям наших співробітників.

Що стосується наших магазинів, то ми дотримуємося усіх вимог державного законодавства: у нас є маски, санітайзери, усе що завгодно, ми дуже серйозно ставимося до гігієни і до стану здоров’я.

Перед початком корона кризи всередині компанії ми моделювали різні сценарії, навіть найгірші.

Будь-який співробітник в критичній ситуації завжди задає собі два питання:

  • Що станеться зі мною, якщо я захворію?
  • Що буде, якщо я втрачу роботу?

На початку березня, у нас було зібрання працівників, я звернувся до колективу lifecell і запевнив всіх, що ніхто в компанії не втратить роботу через пандемію та карантин. В квітні ми підвищили зарплатню нашим співробітникам. Жодного працівника ми не звільнили під приводом COVID-19. 

Чи готові були працівники перейти до дистанційної роботи?

Насправді, ми в lifecell були готові до дистанційної роботи задовго до карантину, тому що завдяки діджиталізації, яка почалась у нас уже давно, ми перебудували більшість процесів.

Завдяки дешборду, який ми створили ще у 2018 році, усі процеси, які відбуваються в нашій компанії зафіксовані і контрольовані. З єдиного центру управління ми маємо доступ до всіх працівників і підрозділів, від техніків до відділу продажу чи фінансів. З деякими співробітниками ми більше як 2 роки працювали дистанційно, вони навіть в офісі ніколи не були. Тому, я хочу сказати, що ми дійсно на 100% цифрова компанія. І всі нововведення для нас пройшли в комфортних умовах.

spot_img

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: