- Реклама -

Ігор Коваль, директор Індустріального Телевізійного КомітетуНа початку конференції директор Індустріального Телевізійного Комітету Ігор Коваль подякував учасникам за проявлений інтерес до актуальних питань медіа сфери. Ігор Коваль наголосив, що наразі для медійного ринку переломний момент, це стосується створення та просування контенту, розвитку альтернативних каналів його розповсюдження, нормативного регулювання та залучення професійних трудових ресурсів. Саме ці питання стали ключовими для конференції «Телебачення як Бізнес» у 2018 році.

Валентин Коваль, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовленняЗ вітальним словом виступив член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль. Представник регулятора наголосив, що Національна рада докладає чимало зусиль для створення рівних умов для учасників медіа ринку. Також було підкреслено, що якісний розвиток та ефективність ринку можна забезпечити лише за допомогою співпраці – як індустрії між собою, так і держави.

Першу секцію конференції сформували дві доповіді та панельна дискусія Лідерів рекламного ринку України.

Toni Petra, International Watch Leader, NielsenЗ доповіддю на тему «Innovation in Total Audience Measurement» виступила Toni Petra (International Watch Leader, Nielsen). Представниця компанії Nielsen презентувала основні інновації та тенденції в сфері медіавимірювань.

Ігор Полосьмак (TV Investment Director, razom communications) докладно проаналізував галузеві події у період з січня по вересень 2018 року, що вплинули на ринок: рівень теледивлення, охоплення у зв’язку з відключенням аналогового телебачення. Окрім того, доповідач спрогнозував високий рівень медіаінфляції ключових медіа на рівні 25-30%.

Телебачення як Бізнес 2018Першою та найбільшою дискусійною панеллю у 2018 році стала зустріч лідерів рекламного ринку за участю Андрія Анрющенко (CEO IPG Mediabrands Ukraine), Олександра Гороховського (CEO Dentsu Aegis Network Ukraine), Дмитра Дутчина (Директор з продажів та стратегічних розвитку сейлз-хауза «Інтер-реклама»), Сергія Смелянського (Директор з продажів StarLightSales), Юлії Костецької (Директор сейлз-хаусу «Медіапартнерство», Медіа Група Україна), Енвера Кікави (CEO Publicis Groupe Ukraine), Юлії Бучак (Управляючий директор OMD Media Direction Ukraine) та Дарії Кабанової (CEO razom communication). Дискусія охопила низку питань, що включали аналіз росту медіаінфляції, тенденції, які сформувались у 2018 році та прогнози на 2019 рік. Перш за все, учасники дискусії погодились, що одним із ключових факторів змін на ринку стала психологія рекламодавців, що готові інвестувати на довгострокову перспективу.

Андрій Андрющенко зазначив, що ріст ринку складає 25-30% і в 2019 році він виросте до 30%, як і пряма реклама збільшиться пропорційно спонсорству. Дмитро Дутчин погодився з таким прогнозом, але наголосив, що бажаним є вищий відсоток, оскільки саме цей показник забезпечить взаємовигідні умови всіх учасників ринку. Також очільник сейлз-хауза «Інтер-реклама» відзначив, що для забезпечення показників росту необхідно створити рівні умови для великих та маленьких рекламодавців, зокрема у зв’язку з переходом на аукціонну модель продажів реклами.

Окрім того, учасники дискусії детально обговорили співвідношення телебачення та діджитал. Юлія Бучак закцентувала увагу на тому, що актуальним для клієнтів стала не медіаефективність як вимір результативності, а бізнесефективність, натомість комунікаційний канал, що буде забезпечувати результат може вплинути на якість, але не на суть. В епоху діджиталізації для рекламодавців цінно знайти найбільш ефективний канал споживання. При чому, діджитал став масовим каналом комунікації поруч з телебаченням, але їх не можна ототожнювати чи вважати взаємозамінними.

Олександр Гороховський вважає, що в новому діджитальному світі телебачення має великий потенціал та, як канал комунікації, може бути розкритий абсолютно по-новому, основою чого стане якісний контент.

Юлія Костецька. директорка сейлз-хаусу «Медіапартнерство»«Діджитал не може замінити телебачення, його необхідно розглядати як альтернативний канал доставки контенту» — наголосила Юлія Костецька. Також директорка сейлз-хаусу «Медіапартнерство» вказала, що кількість брендів, які рекламуються на телебаченні, зросли на 13% в порівнянні з минулим роком, тобто рекламодавці не лише цікавляться телебаченням, але й бачать в ньому потенціал та вигоду. Енвер Кікава вважає, що ситуацію на медіаринку потрібно розглядати не з позиції інфляції чи вартості пункту рейтингу, а з позиції кінцевого результату. Зважаючи на нинішні умови розвитку каналів доставки контенту, мультискрінинг, важливо зрозуміти не лише як досягти цільової аудиторії, але і ефективний спосіб монетизувати контент в цих каналах.

Дарія КабановаДарія Кабанова констатувала, що на обсяги споживання медіа як комунікаційного каналу у 2018 році безперечно вплинув мультискрінінг, що в найближчі роки буде лише збільшуватись та диверсифікуватись. Таким чином, будь-які рішення щодо якості сигналу, програмінгу дають потенціал рекламодавцю змінити напрям інвестування, а споживачу отримувати контент в інших форматах. CEO razom communication погодилась з колегами, що модель прямого аукціону – це прогресивний крок, до якого ринок йшов довго.

Сергій СмілянськийСергій Смілянський вважає, що наразі аукціон – найбільш ефективний та коректний підхід для того, щоб розуміти як відбувається ціноутворення. Поки що аукціонний підхід для визначення ціни для телебачення функціонує не повною мірою, але вже простежується його ефективність. Щодо якості контенту директор з продажів StarLightSales висловився однозначно — медіаспоживання буде лише збільшуватись і компанія, що забезпечить найкращий контент, отримає більшу аудиторію.

Renata Uhlarikova, Kantar Media, International Business Development DirectorДруга секція конференція розпочалась з доповіді на тему «From TV toTotalVideo», презентована Renata Uhlarikova (Kantar Media, International Business Development Director). Представниця компанії Kantar Media проаналізувала про інновації в ТВ панелях різних країн, зокрема — збалансовану та прогнозовану ТВ панель, піплметри нового покоління.

Традиційно в рамках конференції пройшов Саміт Медіалідерів, але в оновленому складі: Директор-президент телеканалу «ICTV» Олександр Богуцький, генеральний директор «ПРО ТВ» Віктор Приходько, генеральний директор Star Media Ольга Пантелеймонова та генеральний директор «24 каналу» Романа Андрейко.

Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу «ICTV»

Олександр Богуцький наголосив, що ринок динамічно розвивається, проходять системні зміни, що стосуються бізнес-процесів, інвестицій в соціальну відповідальність, розвиток нових каналів комунікації. Окрім того, директор «ICTV» наголосив, що саме ефективний державний менеджмент має забезпечити якісне співробітництво з медійним бізнесом, оскільки підтримка та партнерство не стане ефективним, якщо відбувається в односторонньому порядку.

Окрему увагу модератора Саміту отримала ініціатива «Чисте небо», як приклад об’єднання всіх медіагруп та відображення найвищих стандартів партнерства та співробітництва.

Віктор Приходько зазначив, що в Україні дефіцит кадрів в медійній сфері. У зв’язку зі збільшенням українського кіновиробництва з’являються нові кар’єрні можливості, але відсутні належним чином підготовлені професійні кадри. Також директор «ПРО ТВ» вважає, що роль держави в створенні контенту повинна бути мінімізована, державні механізми жодним чином не можуть випливати на творчий процес. Окрім того, учасник Саміту гостро розкритикував інформаційну стратегію, що проводиться органами державної влади та безпосередньо спрямована на протистояння інформаційній агресії.

Ольга ПантелеймоноваОльга Пантелеймонова погодилась з Віктором Приходько в контексті дефіциту спеціалістів, але зазначила, що важливо інвестувати в професійне та практичне навчання – це дозволить закрити прогалини у освіті та забезпечить ринок професіоналами. Окрім того, директорка Star Media виокремила як значиму подію в 2018 році об’єднання індустрії всередині ринку та налагодження діалогу з державою. Також було вказано, що значна кількість проблем виникає із залученням інвесторів в українські проекти, оскільки бізнес залишився непрозорим, не консолідованим, з нечітким позиціонуванням у світі.

Роман АндрейкоРоман Андрейко розповів про нову парадигму подачі контенту в новинних програмах у зв’язку з діджиталізацією та мультискрінінгом. Новини в форматі простого викладу матеріалу, констатація та повторення денної інформації перестали користуватись попитом глядача, які мають можливість отримати її з альтернативних каналів інформації. Новини нового формату передбачають подачу матеріалу із залученням авторського аналізу, суб’єктивної точки зору, яка спрямовує глядача не лише на споживання інформації, а її аналіз та осмислення, формування власної позиції та бачення.

Телебачення як Бізнес 2018 / Телевидение как БизнесЗважаючи на широку дискусію в медіаіндустрії щодо дефіциту та якості кадрів, Індустріальний Телевізійний Комітет запропонував учасникам Конференції –дискусійну панель HR директорів найбільших телевізійних груп. До участі в дискусії долучились: Віктор Яковенко (Партнер Ward Howell), Олена Довганець (Директор департаменту з управління персоналом Медіа Групи Україна), Лариса Брувер (HR-директор групи 1+1 Медіа) та Анна Каленська (HR-директор групи StarLightMedia). Всі учасники дискусії погодились з тим, що складність формування єдиної кадрової політики пов’язана з тим, що медіагрупи диверсифіковані та включають різні види бізнесу. Необхідно сформувати та забезпечити функціонування кадрової політики таким чином, щоб інтереси та потреби кожного з бізнесів були враховані, але відповідали єдиним інтересам медійної групи. Також основним постулатом стало те, що наразі система освіти задовольняє теоретичну підготовку спеціалістів, але освітні програми не адаптовані під динамічний розвиток медіа, відтак компанії вимушені створювати внутрішню систему навчання, де молодим спеціалістам надаються практичні знання, відповідно до необхідності самого медіа.

Олена ДовганецьОлена Довганець зазначила, що найбільш гостро відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів в сфері телевиробництва та журналістики. Директорка департаменту з управління персоналом Медіа Групи Україна вказала, що молоді спеціалісти підготовлені теоретично, але не мають практичних навичок роботи з існуючими стандартами роботи групи або роботи з підготовкою специфічних телевізійних форматів. Усвідомлюючи необхідність практичних навичок роботи, практикується створення медіашкіл, де спеціалісти діляться досвідом та знаннями. Таким чином, медіаспільнота залишається доволі закритою, власне через те, що знання та навички передаються від професіоналів з досвідом до молоді.

Також Олена Довганець відзначила, що проблемою є брак управлінських навичок у менеджерів та навичок роботи в команді. Для розвитку цих навичок було розроблено комплекс тренінгів, що спрямовуються по двом напрямам: перший – підготовка журналістів серед молоді, інша – підготовка молодшої та середньої управлінської ланки для роботи в командах, управляти людьми, а такого комунікувати з нетворчими, більш забюрократизованими відділами.

Лариса Брувер«Якщо аналізувати українські тренди глобально, то можна зробити висновок, що строк роботи в рамках однієї організації систематично скорочується» — зазначила Лариса Брувер. На це впливають такі фактори як залучення професійних кадрів, розвиток самої організації та її корпоративної культури, так і виїзд кваліфікованих професіоналів закордон. HR-директор групи 1+1 Медіа розглянула ще одну значиму проблему – професійне вигорання, особливо для творчих працівників, для них проводяться семінари, тренінгах, організовується психологічна підтримка. Окрім навчання кадрів, у групі проблему з професійною підготовкою пропонують вирішувати глобальніше, починаючи з навчання в університеті, зокрема тренінгів викладачів.

Лариса Брувер вважає, що також важливо відходити від парадигми, що медіабізнес закрита комуна, в яку не можливо потрапити. Важливо бути гнучким, змінюватись відповідно до новацій, вміти критично мислити, бачити можливість і використовувати її. Одним із прикладів такої можливості є стажування в рамках групи, пройшовши яке молодий спеціаліст адаптується до роботи в медіа зсередини та зможе професійно зростати.

Анна Каленська

Анна Каленська звернула увагу на інший вимір проблеми – з одного боку необхідно розвивати бізнес, а з іншого – підтримувати креатив, тобто запроваджувати культуру безперервного підвищення ефективності поруч з ощадливим виробництвом. Фактично, у медіахолдингу є три клієнта – акціонер, глядач та рекламодавець і необхідно враховувати інтереси всіх трьох. Також відзначено, що наразі існує дефіцит професіоналів, що спеціалізуються на створенні серіальної продукції, одним з чинників стала відмова від російського серіального продукту. Цю проблему розв’язують за допомогою залучення іноземних професіоналів найвищого рівня з Європи та США.

Для утримання професіоналів в творчих командах важливо формувати навички лідерства та розвивати компетенції – гнучкої адаптації, внутрішньої культури, бренду роботодавця. Також Анна Каленська визначила ще одну проблему: вертикальна модель не завжди виправдовує себе в управлінні, оскільки нерідко забюрократизована. Необхідно забезпечити плоску, горизонтальну модель, де мінімізується необхідність тривалого реагування на оперативні завдання.

Телебачення як Бізнес 2018 / Телевидение как БизнесОстанньої дискусією конференції стала панель «Виклики в сучасній журналістиці розслідувань» за участю Максима Сухенко (керівник групи інформаційно-розслідувальних програм департаменту журналістських проектів 1+1 медіа), Ігоря Коваля (Директор Індустріального Телевізійного Комітету), Дениса Бігуса (керівник проекту Bihus.info), Анатолія Шведа (керівник управління технічного забезпечення новин, 1+1 медіа) та Оксани Соколової (керівник департаменту публіцистичних проектів телеканалу «ICTV»). Представники дискусії надали свою оцінку тимчасовим Правилам використання повітряного простору, прийнятих 1 червня 2018 року. На думку учасників дискусії чинний варіант Правил ускладнює роботу не лише журналістів – розслідувачів, але і новинних редакцій та спрямований на обмеження свободи слова напередодні виборів. Такі правила повинні розроблятись не державними структурами в односторонньому порядку, а із залученням широкого кола зацікавлених осіб, зокрема професійної спільноти.

Ігор Коваль вказав, що використання безпілотних пристроїв – це елемент технічної еволюції в журналістиці. Функціонування цього механізму збору інформації необхідно забезпечити на належному рівні, оскільки мова йде про безперешкодний доступ до інформації, забезпечення свободи слова, дотримання прав журналістів та журналістських стандартів. Директор Індустріального Телевізійного Комітету вказав, що регулювання дійсно необхідне, але воно повинне бути адаптоване до реалій та не бути заангажованим.

Анатолій Швед навів приклади значної кількості необґрунтованих обмежень у тексті правил, відповідно до яких журналіст не зможе використати дрон, щоб показати масштаби події, що вже є порушення законодавства про доступ до інформації. Ніхто не може перешкоджати роботі журналістів в зоні надзвичайних подій, збирати суспільно значиму інформацію та робити її доступною для громадськості. Надмірна зарегульованість в частині отримання дозволів чітко показує пряме втручання в журналістську діяльність, одним із принципів якої є оперативність та повнота донесення інформації.

Оксана СоколоваОксана Соколова підкреслила, що дрони наразі є одним із інструментів для перевірки слів журналістів, в тому числі і для встановлення правдивості слів державних службовців. Правила повинні виокремлювати конкретні випадки, де є державна таємниця, військові об’єкти, доступ до яких є обмежений, але інформація з вільним доступом – повинна бути відкрита та надаватись незалежно від інструментарію. Цей принцип повинен дотримуватись і державними структурами також, а не лише журналістами.

Денис Бігус вважає, що за допомогою дронів можна отримати більше якісної та достовірної інформації, аніж надається окремими персоналіями. Технології розвиваються, показують свою ефективність, дальновидність і обмежувати їх чи боротись з ними наразі не потрібно.

За результатами дискусії було вирішено об’єднати зусилля для доопрацювання правил, мінімізації впливу державних структур на свободу слова, доступу до інформації.

- Реклама -
Подписывайтесь на наши сообщества в Viber и Telegram